2.4. Обмеження при розміщенні висотних будівель і споруд

Не допускається розміщення та будівництво висотних будівель і споруд в центральній історичній частині міста, в історичних ареалах, зонах охорони пам’яток культурної спадщини історико-культурної спадщини, природного охоронюваного ландшафту, в межах об’єктів природно-заповідного фонду.

Не дозволяється розташування ВМК, висотних будівель на відстані менше 100 м від джерел вібрації (метрополітену, залізничного або інших швидкісних видів транспорту).

На ділянках території ВМК, висотних будівель житлового та громадського призначення не допускається розміщення об’єктів, які заборонені до розташування на території громадської та житлової забудови згідно з державними нормами і правилами.

При проектуванні висотної забудови по лінії вздовж автомагістралі не допускається застосування лінійної забудови з формуванням вулиць-ущелин, для чого відстань між висотними будівлями по лінії забудови повинна перевищувати більш, ніж у 10 разів, довжину висотної будівлі по фасаду, відношення висоти будівлі до ширини вулиці у межах червоних ліній повинно складати менш 1,5.

При розміщенні, проектуванні та будівництві висотних будівель і споруд ураховуються:

• зони обмеження забудови за рівнем напруженості електрично-магнітних полів;

• зони обмеження забудови за умов безпеки польотів;

• водоохоронні та санітарно-захисні охоронні зони інженерних мереж та споруд

• висновки інженерно-будівельної оцінки геологічних умов.

Розділ 3. Визначення допустимих територій для розміщення висотних будівель і споруд в місті києві на період до 2020 року

Виходячи з проведеного наукового аналізу, враховуючи практичний світовий та вітчизняний досвід, стан і перспективу розвитку містобудування, будівельно-технологічної й інженерної сфери, соціальні, економічні, інвестиційні, культурні потреби України та Києва, визначаються наступні зони для розміщення проектування та будівництва висотних будинків і споруд: Забороняється розміщення висотних будівель у центральній історичній частині та в історичних ареалах, на Дніпровських схилах.

• Внутрішнє кільце - містобудівні вузли за межами центральної історичної частини на радіальних магістралях - в’їздах до історичного центру.

• Зовнішнє кільце – містобудівні багатофункціональні центри регіонального значення на в’їздах з регіонів до міста.

• Акцентні громадські центри масивів житлової забудови біля станцій метрополітену, пересічень радіальних та кільцевих магістралей міста.

• Нові центри ділової активності в районі Рибальського півострову, Нижньої Телички, Корчуватого та інших деградованих промислових зонах

• Включення в систему запроектованих та таких, що будуються висотних будівель і споруд у центральній частині міста.

І. Внутрішнє кільце – за межами центральної історичної частини міста на перетині його основних радіальних і кільцевих транспортних магістралей, поблизу станцій метро, де згідно генерального плану міста передбачені загальноміські центри - до 50-80 поверхів (Схема - додається).

Функціональне призначення ВМК, висотних будівель – створення ділових, фінансових, готельних, культурно-просвітницьких, спортивно-оздоровчих загальноміських центрів, які забезпечують виконання столичних функцій міста. У складі внутрішнього кільця пропонуються наступні ВМК:

1.1. Висотний містобудівний комплекс в районі Телички (Нижня Теличка );

1.2. Либідський висотний містобудівний комплекс (Залізничне шосе, вул. Академіка Філатова та пр.Дружби народів);

1.3. Висотна будівля на вул. Протасів Яр (парк Олександрівська слобідка);

1.4. Висотний містобудівний комплекс в районі Севастопольської площі;

1.5. Шулявський висотний містобудівний комплекс (в районі Шулявки);

1.6. Дорогожицький висотний містобудівний комплекс (вул. Олени Теліги по непарному боці забудови від вул. Щусєва);

1.7. Висотні будівлі в районі Петрівка (на території в межах: пр. Московський, пр. Оболонський та вул. Єрмака );

1.8. Рибальський висотний містобудівний комплекс (Рибальський острів (вул. Електриків));

1.9. Лівобережний висотний містобудівний комплекс (в межах вул. Микільсько-Слобідської та Броварського проспекту );

1.10. Позняківський висотний містобудівний комплекс (Позняки, в районі вул. Сортувальна ).

ІІ. Зони в’їздів в місто – зовнішнє кільце.

ВМК та висотні будівлі з граничною поверховістю до 100-120 поверхів, площею земельної ділянки до трьох га розміщуються на в’їздах до міста з Одеського, Харківського, Донецького, Дніпропетровського, Львівського напрямків, призначаються для формування регіональних багатофункціональних центрів, розміщення готелів, офісів, культурно-побутових ділових, фінансових, виставкових представницьких установ та організацій Києва тощо. Це:

2.1. Дніпропетровський висотний комплекс (на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе );

2.2. Одеський висотний комплекс (пр. Глушкова );

2.3. Житомирський висотний комплекс (на перетині пр. Перемоги та пр. Паладіна);

2.4. Вишгородський висотний комплекс (на перетині вул. Богатирської та вул. Павла Дибенка);

2.5. Чернігівський висотний комплекс (пр. Броварський при в’їзді в місто Київ );

2.6. Харківський висотний комплекс (на перетині пр. Миколи Бажана вул. Колекторної та вул. Дніпродзержинської).

ІІІ. - Території на перетині основних радіальних та вузлових магістралей міста, біля станцій метро у районах масової забудови.

Акцентні висотні будівлі граничною поверховістю до 50 поверхів, площею території до 1 га – архітектурно-містобудівні центри, які завершують архітектурні ансамблі основних площ, вулиць і магістралей міста, створюють композиційні акценти - центри житлових районів масової типової забудови 60-80 років, розміщуються вздовж основних загальноміських магістралей: проспект Воз’єднання, Ленінградська площа, Броварське шосе, проспект Бажана, Брест-Литовський проспект.

ІV. Зони окремих ділових центрів – головні центри ділової активності столиці в районах Нижня Теличка, Рибальський півострів.

Створення багатоцільових комплексів столичного рівня з граничною поверховістю 100-120 поверхів по вул. Промисловій у районі Нижня Теличка, по вул. Електриків на Рибальському півострові – центрів ділової активності дасть можливість звільнити центральну зону Києва від частини ділових і фінансових функцій, створити необхідні та комфортні умови міжнародного рівня для роботи, відпочинку, заняття спортом, представницьких функцій

Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ КОНЦЕПЦІЇ.

Розміщення, проектування і будівництва висотних будівель і споруд у м. Києві передбачають декілька етапів:

1. Представити Містобудівну концепцію (схему) розміщення висотних будівель і споруд на розгляд НТР Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

2. Затвердити Містобудівну концепцію (схему) розміщення висотних будівель і споруд Київською міською радою

3. Визначити першочергові об’єкти реалізації, до яких доцільно віднести:

1-й комплекс – загальноміський діловий центр в районі центрального залізничного вокзалу Києва та в районі Протасів Яр.

2-й комплекс – в районі Лівобережного загальноміського ділового центру.

3-4-й комплекси – в районі Правобережного загальноміського ділового центру («Видубичі», «Нижньої Телички»), Лівобережний район – «Осокорки».

5-6-й комплекси – в районі загальноміського ділового центру: Лівобережний – район «Радужний»; правобережний район – «Оболонь», «Рибальський острів».

7-11- комплекси – в’їзди в місто: Дніпропетровський, Одеський, Житомирський, Варшавський (Львівський), Вишгородський (Мінський), Чернігівський (Московський), Харківський.

4. Визначити замовників першочергових об’єктів висотної забудови з урахуванням існуючих майнових комплексів та встановлених прав на землю і об’єкти нерухомого майна на цих територіях, виконаних на час затвердження Містобудівної концепції обсягів передпроектних та проектних робіт.

5. Розробити, погодити і затвердити в установленому порядку містобудівні обґрунтування та історико-містобудівні обґрунтування по кожному об’єкту для визначення граничних параметрів забудови і функціонального призначення з урахуванням дотримання умов збереження історико - культурної спадщини, безпеки польотів, архітектурно-будівельної оцінки геологічного впливу на ґрунти, безпечної експлуатації існуючої забудови.

6. Провести архітектурно-містобудівні конкурси, а також інвестиційні конкурси для залучення інвестицій на забудову висотних комплексів відповідно до рішення Київради від 24 травня 2007 року № 528.1189 „Про затвердження Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва”, вирішити в установленому порядку майнові та земельні питання

7. Подати пропозиції щодо об’єктів експериментального проектування та будівництва для погодження Міністерством регіонального розвитку та будівництва України, отримання індивідуальних технічних умов, включення до переліку об’єктів експериментального будівництва відповідно до наказу Мінбуду України від 25.09.06 № 319 «Про затвердження Порядку погодження та супроводу у центральному апараті Мінбуду документів щодо експериментального проектування та будівництва об’єктів житлово-громадського призначення, на які відсутні нормативні вимоги».

8. Розробити, погодити та затвердити індивідуальні технічні умови на проектування кожного конкретного об’єкта відповідно до встановлених граничних параметрів, місця розташування та функціонального призначення.

9. Забезпечити дольову участь замовників та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури на територіях розміщення висотних об’єктів.

10. Розробити, погодити та затвердити проектну документацію, забезпечити будівництво та введення в експлуатацію комплексів 1-ї черги.

Розділ 5. ПРОГНОЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ІНШИХ НАСЛІДКІВ ПРИЙНЯТТЯ МІСТОБУДІВНОЇ КОНЦЕПЦІЇ.

Реалізація містобудівної концепції передбачається виключно за рахунок залучених і інвестиційних коштів і не потребує залучення коштів місцевого чи державного бюджету.

Прийняття рішення про реалізацію концепції забезпечить розвантаження центральної історичної частини міста та збереження сталого середовища історичного центру, можливості для розвитку міської інфраструктури, створення громадських та офісних приміщень для обслуговування населення.

Розміщення паркінгів у акцентних висотних спорудах біля станцій метро та магістралей забезпечить додаткові площі для паркування автомобілів мешканців прилеглих житлових районів.

Загалом прийняття Концепції створить містобудівну основу для урегулювання будівництва висотних будівель, недопущення їх розміщення в історичному центрі, історичних ареалах, зонах охорони культурної спадщини, на Дніпровських схилах, формування просторових орієнтирів у масивах міської забудови біля станцій метрополітену, головних міських магістралей.

Загальна вартість реалізації концепції складе біля 7 млрд у.є.