- •Роглєв х.Й. Основи готельного менеджменту Глава 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів Будівництво та архітектура сучасних готелів
- •5.3. Особливості вибору майданчиків для будівництва готельних комплексів
- •5.4. Тенденції розташування готельних комплексів у структурі міста
- •Глава 5
- •Функціональна і планувальна організація приміщень громадського призначення
- •Основні положення.
- •1.1. Загальні положення.
- •1.2. Основні проблеми забудови міста, пов’язані із розміщенням висотних будинків і споруд у м. Києві
- •1.3 Обгрунтування можливості та доцільності розміщення висотних будівель і споруд в місті києві.
- •2.1. Архітектурно-містобудівні принципи розміщення та будівництва вмк та висотних будівеЛь.
- •2.2. Правові вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва і експлуатації висотних будинків і споруд.
- •2.3. Нормативні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва і експлуатації висотних будинків і споруд.
- •2.4. Обмеження при розміщенні висотних будівель і споруд
- •Розділ 3. Визначення допустимих територій для розміщення висотних будівель і споруд в місті києві на період до 2020 року
- •Львів порушує міжнародні зобов’язання України!
- •Аналіз вихідних даних та документів
- •Аналіз містобудівних умов та обмежень
- •Аналіз історико-архітектурного містобудівного обґрунтування
- •Аналіз містобудівного обґрунтування
- •Експерти виявили відвертий кримінал
- •Аналіз археологічного дослідження
- •Вимоги аналітиків і експертів
- •Пост-скриптум до аналітики та вимог експертів
- •Коментар президента унк ікомос Миколи Яковини:
Функціональна і планувальна організація приміщень громадського призначення
Група приміщень громадського призначення у готелях ви-конує важливу соціальну і виробничу функцію — забезпечу-ють простір для організації процесу споживання готельних
послуг, водночас тут здійснюється процес виробництва го-тельного продукту.
Приміщення громадського призначення у порівнянні з інши-ми функціональними приміщеннями характеризуються значни-ми розмірами, їхня місткість та структура залежить від загаль-них розмірів готельного закладу і профілю його діяльності.
Приміщення громадського призначення згідно функціональ-ного профілю поділяються на такі типи: харчування, розваг, торгівлі, спортивно-оздоровчі, видовищ, туристко-пізнаваль-ні, побутові. Незалежно від функціонального типу громадсь-ких приміщень їхній простір чітко поділений на простір для обслуговування — найбільш важливий у технологічному процесі і простір для споживання послуг — важливий у за-безпеченні соціальних функцій. Функціональний характер кожного процесу зумовлює формування просторової органі-зації громадських приміщень.
У планувальній організації кожного типу приміщень гро-мадського призначення згідно значення простору у їхньому функціонуванні, виділяється основний, додатковий і допоміж-ний простір. Основний простір характеризується найбільши-ми розмірами і найтривалішим з поміж інших перебуванням гостей, високим рівнем комфорту. У структурі приміщень основного простору належать зал ресторану, глядацький зал, плавальний басейн та ін.
Додатковий простір підвищує загальний комфорт обслу-говування, виконує рекреаційну функцію, наприклад фойє у глядацький залі, аванзал — у ресторані. У допоміжному просторі розташовуються технічні засоби, які забезпечують комфортне середовище в основному і додатковому просторі і виробничий процес підприємств громадського призначення.
Приміщення громадського харчування у плануванні готель-них закладів можуть розташовуватись в одному об’ємному про-сторі споруди (готель «Дніпро» у Києві, «Гранд-Готель» у Льво-ві), виділятись в окремий блок, розташований горизонтально сумісно із готельним закладом — блочне планування (готель «Салют» у Києві»), або розташований в окремій споруді біля готелю. Осібне розташування підприємств громадського харчу-вання характерне насамперед для готельних комплексів, засобів оздоровлення і відпочинку розташованих у курортних зонах,
туристських центрах, що характеризуються значною місткістю і складною структурною організацією. Приміщення громадсь-кого харчування в одній споруді готельного підприємства най-частіше розташовуються на першому поверсі.
У плануванні готелів приміщення громадського харчуван-ня виділяється два важливих планувальних елементи: при-міщення з обслуговування і виробничі приміщення. Примі-щення з обслуговування споживачів гастрономічних послуг представлені групою торгових приміщень — залою рестора-ну, кафе, бара, їдальні. У сучасних готельних закладах висо-кого рівня комфорту передбачені всі типи торгових залів — ресторан з банкетною залою, обідня зала, бари — нічний, денний, на поверхах, кафе самообслуговування та ін.
Приміщення виробничого профілю виконують функції простору для обслуговуючого персоналу, забезпечують тех-нологічні зв’язки у виробничому процесі приготування їжі і зв’язок з групою приміщень обслуговування. Група вироб-ничих приміщень представлена цехами з приготування їжі, сервірування, мийкою. Ці приміщення мають тісний техноло-гічний і функціональний зв’язок з групою складських примі-щень. Складські приміщення для забезпечення ефективної взаємодії у виробничому процесі з приміщеннями вироб-ничого призначення розташовуються сумісно з ними або на незначній відстані, часто у цокольному поверсі. Складські приміщення повинні забезпечуватись зручними під’їзними шляхами зі сторони внутрішнього двору.
Група складських приміщень призначена для зберіган-ня продуктів харчування, обладнання, витратних матеріалів і представлена коморами зберігання овочів, фруктів, напів-фабрикатів, приміщеннями з морозильними камерами та ін. Окрему категорію у групі приміщень харчування утворюють адміністративно-побутові приміщення для персоналу і тех-нічні приміщення.
У сучасних готельних закладах підприємства громадсько-го харчування окрім основної функції — послуг харчування, використовуються для відпочинку, проведення зустрічей, розваг. Структура приміщень залежить від рівня комфорту, розташування і профілю готельного закладу. У готелях висо-кого рівня комфорту типові у структурі ресторани національ
ної кухні, нічні ресторани, концертні ресторани, експрес-ка-фе, кафе-кондитерські, чайні та ін.
В урізноманітненні послуг з харчування виділяється три напрями: розвиток підприємств розважального харчування, орієнтація на швидке і дешеве обслуговування (кафе самооб-слуговування, «чергове меню», кофі-шоп та ін.), можливість швидкої трансформації зали обслуговування. У планувальній організації зони обслуговування значний вплив мають особ-ливості структури приміщень підприємства харчування, внут-рішні комунікації, планування входу, приміщень розподілу людських потоків, входу до додаткових і допоміжних примі-щень, приміщень виробничого призначення і зберігання ви-робничих ресурсів.
Важливу роль у плануванні зони обслуговування відіграє її зв’язок із прилеглою до готелю територією. Зв’язок може здій-снюватись через відкриття території, що здійснюється шляхом включення прилеглої території, безпосереднього її викорис-тання у функціонуванні зали обслуговування, або ізоляція від зовнішнього простору. Візуальне включення прилеглої тери-торії, що характеризується естетичною привабливістю, здійс-нюється шляхом використання суцільного осклення зали рес-торану. Використання прилеглої території у функціонуванні зали обслуговування здійснюється через обладнання входу у прилеглий внутрішній дворик, його озеленення, створення гідрооб’єктів, обладнання під літні кафе та ін. Ізоляція від прилеглої території використовується головним чином для ба-нкетних залів, нічних ресторанів, нічних вар’єте та ін.
Приміщення розважального й інформаційно-пізнавального обслуговування у плануванні готельних споруд найчастіше розташовані в одному об’ємно-планувальному просторі при-міщень, можуть бути зблоковані або розташовуватись в окре-мій споруді. Часто розважальні й інформаційно-пізнавальні приміщення розташовані сумісно або у структурі приміщень громадського харчування, туристсько-спортивного призна-чення і композиційно їх доповнюють.
Структура приміщень розважального й інформаційно-пізнавального обслуговування залежить від місткості, рівня комфорту, спеціалізації, розташування готелю. Найбільш ти-повими у готелях є різнофункціональні зали — конференц
зали, універсальні, виставкові спортивні, танцювальні та ін.; клуби — дискоклуб, казино, кегельбан, більярд, ігрові клуби тощо; холи, тераси, павільйони.
Універсальні зали — приміщення громадського призна-чення, розраховані на значну кількість відвідувачів і викори-стовуються для проведення нарад, урочистих зустрічей, лек-цій, прес-конференцій, демонстрації кінофільмів, спортивних змагань та ін. Важлива особливість універсальних залів сто-сується можливості їхньої трансформації із зміною кількості і місткості приміщень шляхом використання розсувних або складчастих перегородок.
Кегельбани — заклади, що призначені для ігри в боулінг, що характерні для готелів високого рівня комфорту. Кегель-бани часто суміщають в одному приміщенні послуги з харчу-вання (надаються в барі) та відпочинок.
В окремих готелях, зорієнтованих на спортивно-розва-жальний напрямок діяльності, кегельбани виконують функції клубних установ. Окрім значної кількості доріжок для пробі-гу куль та автоматів для подачі куль і розстановки кеглів. Суміщення послуг харчування і відпочинку, кегельбани ком-позиційно поєднуються з ігровими кімнатами для більярду, іншими спортивно-розважальними видами відпочинку, сау-ною, басейном, зимовим садом та ін.
У плануванні готелів кегельбан найчастіше розташовуєть-ся в групі приміщень громадського призначення на нижніх поверхах, в окремих випадках на поверховому холі, або в окремій споруді в комплексі з іншим закладом спортивно-розважального призначення.
Казино — основна композиційна ігрова азартно-розва-жальна ланка спеціалізованих готелів, насамперед високого рівня комфорту, готельних комплексів розташованих у куро-ртних зонах зорієнтованих на організацію азартних ігор, роз-ваг і відпочинку.
У готелях казино утворює окрему організаційну і плану-вальну ланку. Основним приміщенням у планувальній струк-турі казино є ігрові зали (ігрових автоматів, ігри в карти, на-стільних ігор — рулетка, зал-тоталізатор), що спеціально обладнані для проведення ігор — в певному порядку розта-шовані ігрові столи з місцями для відвідувачів і робочим міс
цем круп’є. В ігровій залі також розташовується каса для проведення грошових розрахунків з клієнтами, зона відпо-чинку, бар, в окремих казино — барна стійка. У структурі ка-зино виділяється вестибюль у структурі якого виділяється гардероб, санвузол, каса продажу вхідних квитків, пост спів-робітників безпеки казино. Серед службових приміщень ви-діляється кімната відпочинку для круп’є, співробітників без-пеки, кімната, де зберігається сейф.
Розміри ігрової зали у казино визначаються насамперед кількістю ігрових столів, в розрахунку 15–20 м2 для столу ігри в блекджек і 20–25 м2 — ігри в рулетку, наявність зони відпочинку з розмірами 20–25 м2, каси 5 м2. Таким чином, найменші розміри ігрової зали становлять 75–100 м2.
Казино у плануванні готелів розташовується в комплексі з іншими громадськими приміщеннями в одній споруді на першому-другому поверсі, або рідше в окремо розташованій споруді готельних комплексів з необхідним обладнанням прилеглої території — під’їздним шляхам, стоянкою та ін.
У профільних готелях — казино відіграє провідну роль. У таких закладах казино характеризується індивідуальною організаційно-функціональною структурою управління, уріз-номанітненою структурою приміщень, композиційним до-повненням інших профільних спортивно-розважальних під-приємств: тенісні корти, поля для гольфу, басейнами для купання, можливістю займатись зимовими видами спорту.
У готелях туристського і курортного типу, менше серед інших типів засобів розміщення, у структурі виділяються приміщення туристсько-спортивного профілю. Туристсько-спортивні приміщення активного відпочинку згідно особли-востей функціонування поділяються на спортивно-оздоровчі, спортивно-тренувальні і туристсько-спортивні.
У курортних готелях, закладах розміщення соціального і комерційного типу, зорієнтованих на надання послуг відпочи-нку і оздоровлення, у структурі формуються групи приміщень спортивно-оздоровчого призначення, насамперед відкриті спор-тивні споруди, басейни, тенісні корти, гольф-поля, універсальні і полі функціональні майданчики і зони. Для закладів розмі-щення туристського типу характерні приміщення спортивно-тренувального і туристсько-спортивного призначення.
У групі спортивно-оздоровчих приміщень найбільш типо-ві басейни і водні атракціони. Водні басейни згідно характеру спортивно-оздоровчого призначення поділяються на пла-вальні, плескальні, спортивні; згідно розташування — від-криті і закритого типу (розташовані у закладі розміщення).
Плавальні басейни — демонстративний тип спортивно-оздоровчих приміщень, важливий елемент прилеглої терито-рії майже усіх курортних готелів та інших типів готелів висо-кого рівня комфорту. Вони характеризуються правильною геометричною формою — квадратною, прямокутною, мають глибину 0,9–1,07 м.
Плескальні басейни призначені для відпочинку з водними розвагами, для них характерна довільна форма, мають глиби-ну 0,1–0,5 м. Часто у композицію плескальних басейнів включені штучні водоспади, водні гірки, штучні острови та ін. Спортивні басейни близькі за загальними параметрами до плавальних, відрізняються лише більшою глибиною — 1,2 м і більше, для басейнів із стрибками у воду.
У готелях високого рівня комфорту типові закриті басей-ни, що зблоковані з іншими приміщеннями на нижніх повер-хах, цокольному поверсі, в окремих випадках розташовані на верхніх поверхах (готель «Космос» у Москві — 10-й поверх, «Хілтон-отель» у Сан-Франциско — 15-й поверх).
У структуру приміщень басейни включають переодягальні з душем, санітарні, підсобні і технічні приміщення, окрему допоміжну категорію формують сауна, медичний кабінет, приміщення для масажних процедур, бар.
Сауна охоплює окремий блок приміщень, що складається з переодягальні, душової, парної, приміщення для масажу, санвузла, кімнати відпочинку, міні-басейна, в окремих випа-дках з міні-бару.
Приміщення туристсько-спортивного призначення характе-рні для закладів розміщення зорієнтованих на прийом осіб, які займаються активним туризмом. Структура приміщень визнача-ється типом закладу розміщення і особливостями використання природного ландшафту. Тип закладу розміщення (туристський готель, ботель, ротель та ін.), його профіль зумовлює вид пос-луг — інструктаж, тренування, послуги з прокату, збереження і обслуговування згідно профілю спеціалізації й інвентаря.
‹8.3.5. Функціональна та планувальна організація житлового номера у готелях Вверх Європа. ›
МІСТОБУДІВНА КОНЦЕПЦІЯ (СХЕМА) РОЗМІЩЕННЯ ВИСОТНИХ БУДИНКІВ І СПОРУД В МІСТІ КИЄВІ