2.1. Архітектурно-містобудівні принципи розміщення та будівництва вмк та висотних будівеЛь.

1. Розміщення та будівництво ВМК та висотних будівель на території Києва здійснюється за змішаною схемою у визначених Концепцією функціональних зонах міста.

2. Функціональне призначення ВМК та висотних будівель визначається з урахуванням положень Генерального плану розвитку міста функціонально-типологічної доцільності, поліпшення формування об’ємно-просторового середовища, забезпечення комфортності та соціально і екологічно збалансованих умов життєдіяльності, забезпечення духовних і культурних потреб, реалізації функцій столиці;

3. Розміщення нових висотних будинків спрямовується на виявлення композиційної ролі центральної історичної частини та головних містобудівних вузлів на перетинах міських магістралей, біля станцій метро, створення чіткої архітектурно-містобудівної й об’ємно-просторової композиції забудови міста, забезпечення просторових зв’язків між центрами обслуговування районів міста.

4. Виявлення об’ємно-просторової й композиційної структури забудови забезпечується шляхом формування багатоплановості, силуету і висотності забудови, візуальних завершень магістралей, проспектів і вулиць та основних панорам міста.

5. Архітектоніка висотної забудови Києва повинна мати динамічний, ясно виражений вертикальний характер із складним завершенням домінуючої об’ємно-просторової композиції головних містобудівних вузлів з ясно виявленим архітектурним завершенням.

У архітектурних рішеннях висотних будівель і споруд забезпечується урахування архітектури оточуючої забудови, ландшафту, рельєфу, інших містобудівних умов, сучасних екологічних вимог міського середовища;

6. Поверховість провідних висотних споруд-комплексів визначається в межах 50-90 і більше поверхів (150-180_м), яке забезпечує різноплановість просторової композиції та силуету окремих містобудівних комплексів Києва шляхом створення нових архітектурно завершених просторових домінант.

6. Об’ємно-просторова композиція висотної забудови проектується з урахуванням особливостей сприйняття панорами та силуету забудови правобережної і лівобережної частин міста (включаючи Поділ і Оболонь) з пагорбів правобережжя, з набережних та вздовж основних магістралей лівобережжя, з верхніх поверхів будинків підвищеної поверховості; з мостів та залізниці при в’їздах до міста.

7. З урахуванням особливостей візуального сприйняття, обумовлених рельєфом, природним ландшафтом та структурою існуючої забудови розташування висотних об’єктів формується

- у правобережній частині міста - з застосуванням одного-трьох висотних будинків, як висотних акцентів в існуючій фоновій забудові;

- на лівобережжі, Подолі та Оболоні – декількома більш укрупненими комплексами в складі систем різноповерхових висотних будинків, розрахованих на цілісне сприйняття усього лівобережжя, Подолу чи Оболоні зі своїми площами та акцентами у великих масивах фонової забудови.

8. При подальшій розробці проектних пропозицій окремих комплексів висотних споруд Києва ураховується вітчизняний і світовий досвід спорудження та експлуатації таких об’єктів, культурологічний, ментальний, психофізіологічний та екологічний вплив на людину, передбачаються засоби подолання негативних наслідків їх впливу, перебування в них та поблизу висотних споруд й будівель на людей, вирішуються питання інженерного та транспортного забезпечення нових висотних комплексів та існуючої забудови.