53 Порядок та форми розрахунків у господарському обороті. Безготівкова форма розрахунку. Платіжні інструменти при здійснені розрахункових операцій.

За загальним правилом на терит України всі юридичні особи усіх форм власності а також фізичні особи громадяни У іноземні громадяни особи без громадянства, які є СПД здійснюють між собою розрахунки у безготівковій та готівковій формах через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій встановлених норм-прав актами НБУ. Слід однак мати на увазі що сфера застосування готівкового обігу досить обмежена і визначається спеціальними нормами. Більшість розрахунків між СПД проводиться у безготівковій формі на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в паперовому вигляді. Безготівкові розрахунки між СПД здійснюються відповідно до інструкції про безготівкові розрахунки в У в нац валюті. При здійснені розрахунків можуть застосовуватись акредитивна інкасова вексельна форма розрахунків а також форми розрахунків за розрахунковими чеками. Інструкція встановлює правила використання при здійснені розрахункових операцій платіжних інструментів у формі: мемор ордера (ним оформляється факт списання коштів з рахунку платника для: часткової оплати розрахункових документів; документального підтвердження операцій з перерахування з банківського рахунку на користь клієнтів одержувачів унесених у касу банків коштів; перерахування банком коштів для вжиття заходів щодо виконання рішення суду про арешт коштів на рахунку; і т.д.), платіжного доручення (Воно застосовується в розрахунках за товарними і не товарними платежами: за фактично відвантажену продукцію; у порядку попередньої оплати; для сплати податків і зборів до бюджету та інше), платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, розрахункового чека, акредитива.

54 Поняття, юридичні ознаки і види бірж. Правове становище товарної біржі: порядок створення, функції, права та обов’язки.

Поняття, ознаки та види бірж Правове регул тов. і фондової бірж здійснюється відповідно доЗУ„Про ц/п і фондову біржу”(18.06.91); ЗУ„Про тов. біржу” (10.12.91); ГКП

Ознаки: корпоративні засади створення та діяльності, що передбачають створення кількома (для фіз. ос. не менше 20) ос. які після реєстрації набувають статусу учасника; специфічний предмет діяльності – некомерційний; заборона здійснення комерційної діяльності; можливість отримання плати, що наз. біржовою; наявність власного майна; обов’язкова наявність двох локальних актів – статуту та правил біржової торгівлі; особливий порядок укладання угод. Узагальнення ознак: біржа – некомерц господ організація корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів й укладання за їх результатами біржових угод, а також може надавати за плату пов’язані з основною діяльністю послуги.Тов. біржі створюються на засадах добровільного об’єднання зацікавлених юр. або фіз. осіб, яким це не заборонено законом. Заснування здійснюється шляхом укладання засновницьких угод. Держ. реєстрація здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств.

Тов. біржі класифікуються за видами, залежно від: 1) характеру асортименту тов.: вузькоспеціалізовані (однотипні групи тов.); спеціалізовані (широкий асортимент тов.); універсальні (однотипні групи тов. та різноманітні). 2) характеру біржових угод: реальних тов. – на яких здійснюється к-п реальних тов. (як вироблених так і намічених до виробництва); ф’ючерсні – на яких здійснюється торгівля не реальними тов. а контрактами на них; опціонні – предмет торгів – права на к-п реальних тов. або контрактів; комплексні – угоди щодо реальних тов. + ф’ючерсні + опціонні. 3) ступені відокремленості: відкриті (публічні), на яких крім членів, можуть бути відвідувачі (постійні та разові); закриті – право участі й укладання угод мають лише члени тов. біржі. Функції: 1. товарно - розподільчого каналу або механізму, завдяки якому тов. розподіляються між споживачами за реальними цінами; 2. місце узгодження попиту та пропозиції на біржові тов.; 3. регулятор цін, завдяки коливанню попиту та пропозиції. Не може бути держ регул.; 4. стабілізуюча – стабілізація цін через механізм біржової спекуляції або гри на зростанні/зменшенні цін; 5. біржове котирування – реєстрація курсів цін, що виникають стихійно на окремі біржові тов., ц/п з врахування укладених біржових угод; 6. інформаційна – обслуговування своїх клієнтів шляхом видання біржового бюлетеня – періодичного органу, в якому публікуються курси цін на тов. (ц/п); 7. розробка стандартів – встановлення сортів тов., реєстрації марок фірм, допущених до біржових торгів; 8. арбітражна – розгляд спорів між членами, між членами та контрагентами. Правове становище тов. біржі - є організацією, що об'єднує юр. і фіз.. осіб, які здійснюють виробничу і комерц. діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення тов. цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юр. ос., має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Тов біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

1.Тов біржа має право: встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язк для всіх учасників торг правила бірж торг та бірж арбітраж; вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та бірж правил; створювати підрозділи біржі та затверджувати положен про них; засновувати арбітражні комісії для виріш спорів у торг угодах; розроб з урахуванням держ стандартів власні стандарти і типові контракти; укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, у тому числі розташованих за межами У; видавати бірж бюлетені, довідники та інші інформ і рекламні видання; вирішувати інші питання, передбачені законом. Тов біржа зобов'яз: створювати умови для проведення біржової торгівлі; регулювати бірж операції; регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги; забезпеч збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

55 Поняття і призначення правового регулювання конкуренції та монополістичної діяльності. Система законодавства про захист економічної конкуренції. Поняття і види конкуренції та монополії. Позитивні і негативні риси конкуренції та монополізму.

Монополія – домінуюче стан-ще СГ, що дає йому можл-сть самост-но або з ін. СГ обмеж-ти конкур-цію на ринку товарів. З огляду на „-” наслідки моноп-зму для розв-ку ек-ки країни з ринк-ми відносинами стали застос-ти правові засоби обмеж-ня цього явища. Держ. є єдиним суб’єктом у системі ринк-х відносин, що може реалізувати антимоноп-ні ф-ції. На основі суперечностей, які існують між монополією та конкур-цією і небезпеки моноп-зму для розв-ку ек-ки ринк-го типу випливає необх-сть обмеж-ня моноп-зму. Таке регул-ня спрям-не на форм-ня і розвиток конкур-го серед-ща. Основою обмеж-ня моноп-зму є антимоноп-не закон-во, формув-ня якого розпоч-ся з прийняття ВРУ ЗУ „Про обмеж-ня моноп-зму і недопущення несумлінної конкур-ції в підприємн-кій діял-ті” від 18.02.92 р. А також ГК (ст. 21-43), ЗУ „Про антимоноп-й комітет” від 26.11.93 р., ЗУ „Про природні монополії” від 20.04.2000.

Позитивні сторони конкуренції – дія її як примусової сили, що змушує товаровиробників: економити виробничі ресурси, знижувати витрати виробництва та обігу; поліпшувати якість товарів і послуг; поліпшувати якість після продажного обслуговування споживачів; впроваджувати новітні досягнення науки і техніки у виробництво, а отже сприяти розвитку НТП; впроваджувати нові форми організації виробництва і праці, нові форми і системи заробітної плати. Негативні наслідки конкуренції: створення умов для банкрутства і сам банкрутства значної кількості підприємств; диференціювання товаровиробників, виділення з-поміж них незначної кількості наймогутніших, що є матеріальною основою появи і розвитку монополії; спричинення у процесі нестримного прагнення фірм до максимального випуску продукції за відсутності ефективного державного регулювання економіки надвиробництва товарів, а отже криз надвиробництва; створення внаслідок дії наведених чинників умов для зростання кількості безробітних; сприяння посиленню несправедливого розподілу доходів внаслідок того, що сильніші фірми з часом стають ще сильнішими, намагаються послабити могутність конкурентів.

Види конкуренції: вільна, досконала і недосконала, цінова і нецінова, міжгалузева й внутрішньогалузева, монополістична. Види монополії: олігополія, дуополія, монопсонія.