57 Антимонопольні органи та їх компетенція. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції та засоби боротьби з ними.

До складу АК входять: голова і 10 держ-х уповноважених. Голова АК входить до складу КабМіну. Термін повноваж-нь його – 7р., признач-ся ВРУ. Правове стан-ще визнач-ся ЗУ „Про АК”. Завдання АК: *здійс-ня держ-го контролю за дотрим-ням антимон-го закон-ва (АЗ); *захист законних інтересів п-ців і спож-чів; *сприяння розв-ку сумл-ної конкур-ції. До компетенції АК віднос-ся: *розгляд справ про поруш-ня АЗ та прийняття рішень за результ-ми розгляду в межах своїх повноваж-нь; *зверн-ня в суд або госп-кий суд з позовами у зв. з поруш-ням АЗ; *розробка рекомендацій щодо ппровед-ня заходів, спрям-них на розв-к п-ництва і конкур-ції; *участь у висновку міжнарод-х угод; *систематичне інформ-ня населення про свою діял-сть. АК має право безперешкод-го доступу до інф-ції органів держ-ної влади, упр-ня, б-яких п-ців. Розпорядж-ня АК є обов’язковими для викон-ня. Їх реаліз-ція здійс-ся шляхом подачі заяви в госп. суд.

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: 1) антиконкурентні узгоджені дії; 2) зловживання монопольним становищем; 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 4) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування;; 5) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена згідно із законом; 6) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; 7) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; 8) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; 9) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції СПД застосовуються такі види санкцій: штрафи, примусовий поділ, відшкодування шкоди, вилучення товарів.

58 Поняття і призначення правового регулювання конкуренції та монополістичної діяльності. Система законодавства про захист економічної конкуренції. Поняття і види конкуренції та монополії. Позитивні і негативні риси конкуренції та монополізму.

Монополія – домінуюче стан-ще СГ, що дає йому можл-сть самост-но або з ін. СГ обмеж-ти конкур-цію на ринку товарів. З огляду на „-” наслідки моноп-зму для розв-ку ек-ки країни з ринк-ми відносинами стали застос-ти правові засоби обмеж-ня цього явища. Держ. є єдиним суб’єктом у системі ринк-х відносин, що може реалізувати антимоноп-ні ф-ції. На основі суперечностей, які існують між монополією та конкур-цією і небезпеки моноп-зму для розв-ку ек-ки ринк-го типу випливає необх-сть обмеж-ня моноп-зму. Таке регул-ня спрям-не на форм-ня і розвиток конкур-го серед-ща. Основою обмеж-ня моноп-зму є антимоноп-не закон-во, формув-ня якого розпоч-ся з прийняття ВРУ ЗУ „Про обмеж-ня моноп-зму і недопущення несумлінної конкур-ції в підприємн-кій діял-ті” від 18.02.92 р. А також ГК (ст. 21-43), ЗУ „Про антимоноп-й комітет” від 26.11.93 р., ЗУ „Про природні монополії” від 20.04.2000.

Позитивні сторони конкуренції – дія її як примусової сили, що змушує товаровиробників: економити виробничі ресурси, знижувати витрати виробництва та обігу; поліпшувати якість товарів і послуг; поліпшувати якість після продажного обслуговування споживачів; впроваджувати новітні досягнення науки і техніки у виробництво, а отже сприяти розвитку НТП; впроваджувати нові форми організації виробництва і праці, нові форми і системи заробітної плати. Негативні наслідки конкуренції: створення умов для банкрутства і сам банкрутства значної кількості підприємств; диференціювання товаровиробників, виділення з-поміж них незначної кількості наймогутніших, що є матеріальною основою появи і розвитку монополії; спричинення у процесі нестримного прагнення фірм до максимального випуску продукції за відсутності ефективного державного регулювання економіки надвиробництва товарів, а отже криз надвиробництва; створення внаслідок дії наведених чинників умов для зростання кількості безробітних; сприяння посиленню несправедливого розподілу доходів внаслідок того, що сильніші фірми з часом стають ще сильнішими, намагаються послабити могутність конкурентів.

Види конкуренції: вільна, досконала і недосконала, цінова і нецінова, міжгалузева й внутрішньогалузева, монополістична. Види монополії: олігополія, дуополія, монопсонія.