Виробнича сітка

Витрати праці (L), тис. люд.-год.	Обсяг виробництва зошитів, тис. шт, при витратах капіталу (К), тис. год.
	1	2	3	4	5
1	10	20	30	40	50
2	20	30	50	75	90
3	40	50	75	140	180
4	45	75	140	180	220
5	50	90	180	225	250

Виробнича сітка показує, що деякі обсяги продукції можна отримати при різних альтернативних наборах факторів виробництва: 50 тисяч зошитів при L=5, К=1 та L=3, К=2 і т. д. Якщо графічно сполучити точки, що характе-ризують альтернативні комбінації факторів при певному обсязі виробництва продукції, то отримаємо криву, що називається ізоквантою (рис. 7.3).

К К

K₁ 5 М R

N

K₂ 1

1 3 5

L₁ L₂ L L

Рис. 7.3. Ізокванта Рис. 7.4. Карта ізоквант

Ізокванта - це крива, що відображає альтернативні варіанти ресурсів, що використовуються для виробництва певного обсягу продукції. Точки М і N показують такі комбінації факторів виробництва (L і К), що дають змогу виробити 50 тисяч зошитів. А комбінація К дає змогу виробити їх значно більше. Через цю точку можна провести іншу ізоквоту. Так будується карта ізоквант (рис. 7.4).

Карта ізоквант – це множина ізоквант, що відображає максимальний випуск продукції за будь-яких комбінацій факторів виробництва. Криві ізоквант ніколи не перетинаються. Чим далі ізокванта від початку координат, тим більшому обсягу виробництва продукції вона відповідає.

Аналізуючи ізокванти можна визначити показник заміщення одного фактора виробництва іншим. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею (МRТS_KL) визначається обсягом праці, яка може замінити одиницю капіталу:

МRТS_KL = L / K = L₂-L₁ / K₂-K₁

Гранична норма технологічного заміщення праці капіталом (MRTS_LK) визначається обсягом капіталу, який може замінити одиницю праці:

МRТS_LK = K / L

Граничну норму технологічного заміщення факторів виробництва можна також розрахувати через граничні продукти.

Дійсно, якщо при зменшенні капіталу з К₁ до К₂ та зростанні кількості праці з L₁ до L₂ (див. 7.3), виробник залишається на тій самій ізокванті, то можна довести таку рівність:

K / L = - МР_L / МP_K

Оскільки МР_L= ТР_L /L, а МP_K = ТP_K / K, то:

МР_L / МP_K = ТР_L /L ТP_K /K= ТР_L /L*K /ТP_K = - К /L

Оскільки ТР_L і ТP_K - це зміни сукупного продукту під впливом змін відповідних факторів виробництва (L і К), то на одній ізокванті вони повинні взаємно компенсуватись, щоб загальна кількість продукції не змінилась. Причому зміни сукупного продукту (ТР_L і ТP_K) різнонаправлені, тобто мають різний знак, адже праця збільшується, а капітал зменшується. Саме через це в доведеній нами рівності з'являється знак “мінус”:

МР_L / МP_K = - К /L

Цю рівність можна переписати і так:

MRTS_LK = К /L = - МР_L / МP_K

Ф

Це означає, що кожну втрачену одиницю капіталу приходиться заміняти все біль-шою кількістю праці. Це поя-снюється тим, що фактори виробництва не можуть пов-ністю замінювати один одно-го. Кожний з них не може робити те, що може інший, або, якщо й може, то гірше.

орма ізокванти (крива випукла до початку системи координат), показує, що гранична норма технологічного заміщення капіталу працею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти (рис. 7.5).

К К₁К₂=К₂К₃=К₃К₄=К₄К₅

L₁L₂< L₂L₃<L₃L₄<L₄L₅

К₁

К₂

К₃

К₄

К₅

О L₁ L₂ L₃ L₄ L₅ L

Рис. 7.5. Зростання граничної норми технологічного заміщення капіталу працею (МRТS_KL)

Зростаюча гранична норма технологічного заміщення капіталу працею властива для більшості виробничих процесів, але існують деякі винятки, де ця залежність дещо інша.

І. Фактори виробництва можуть використовуватись лише в певній пропорції. Прикладом є співвідношення автомобілів і водіїв. Якщо кількість автомашин незмінна, то збільшення кількості шоферів не призведе до зростання обсягів продукції. І навпаки, збільшення кількості автомобілів, при фіксованій кількості шоферів також не покращить ситуацію. Аналогічні приклади можна знайти і в промисловості, і в сільському господарстві та в інших галузях і видах виробництва, де співвідношення між факторами виробництва є фіксованим. Ізокванта в цьому випадку матиме вигляд прямого кута, а гранична норма технологічного заміщення буде дорівнювати нулю (рис. 7.6).

2. Повне заміщення факторів виробниц-тва. За такої умови ізокванта має виг-ляд прямої з постійним нахилом. Од-нак в реальному житті така ситуація не трапляється. Адже при абсолют-ній взаємозамінності факторів вироб-ництва можна було б виробити увесь загальнодержавний обсяг певної про-дукції на одному заводі лише збіль-шуючи кількість працюючих.

K

Q₃

Q₂

Q₁

L

Рис. 7.6. Ізокванти при фіксова-ному співвідношенні факторів виробництва