9.2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді
Для побудови моделі поведінки виробника потрібно дати відповіді на наступні питання:
1. Виробляти чи не виробляти продукт?
2. Якщо виробляти, то скільки?
3. Які прибутки чи збитки принесе це виробництво?
В мікроекономіці є два методи пошуку відповідей на ці питання:
1. Сукупний аналіз (порівняння сукупної виручки і сукупних витрат).
2. Граничний аналіз (порівняння граничної виручки і граничних витрат).
1. Сукупний аналіз.
Підприємство виробляє продукцію, якщо це приносить йому економічний прибуток або якщо збитки будуть меншими ніж у разі повного припинення виробництва.
1. Якщо TR > TC, то фірма вирішує завдання максимізації прибутку.
2. Якщо TC > TR, то фірма мінімізує збитки.
Якщо фірма припинить виробництво, то її збитки дорівнюватимуть постійним витратам. Тому, якщо збитки від виробництва менші ніж постійні витрати, то таке виробництво слід продовжувати. Тоді сукупна виручка буде перевищувати змінні витрати:
TC – TR < FC
(FC + VC) – TR < FC → VC < TR
Відповідь на друге питання: виробляти потрібно такий обсяг продукції, який максимізує прибутки або мінімізує витрати.
Відповідь на третє питання: економічний прибуток чи збиток фірми дорівнює ризниці між сукупною виручкою і сукупними витратами (табл. 9.1).
Таблиця 9.1.
Вибір обсягів виробництва тортів в залежності від сукупної виручки і сукупних витрат
|
Q |
FC |
VC |
TC |
TR1 |
EP1 |
TR2 |
EP2 |
TR3 |
EP3 |
|
0 |
20 |
0 |
20 |
- |
-20 |
- |
-20 |
- |
-20 |
|
1 |
20 |
10 |
30 |
15 |
-15 |
13 |
-17 |
9 |
-21 |
|
2 |
20 |
20 |
40 |
30 |
-10 |
26 |
-14 |
18 |
-22 |
|
3 |
20 |
30 |
50 |
45 |
-5 |
39 |
-11 |
27 |
-23 |
|
4 |
20 |
40 |
60 |
60 |
0 |
52 |
-8 |
36 |
-24 |
|
5 |
20 |
50 |
70 |
75 |
5 |
65 |
-5 |
45 |
-25 |
|
6 |
20 |
60 |
80 |
90 |
10 |
78 |
-2 |
54 |
-26 |
|
7 |
20 |
80 |
100 |
105 |
5 |
91 |
-9 |
63 |
-37 |
|
8 |
20 |
110 |
130 |
120 |
-10 |
104 |
-26 |
72 |
-58 |
Наприклад, підприємець розпочав виробництво тортів, тоді з табл. 9.1 вип-ливає, що якщо ринкова ціна одного торта буде 15 грн., то валова виручка (TR1) при виробництві 5-7 тортів даватиме економічний прибуток (EP1). Макси-мальний прибуток (10 грн.) підприємець отримає, якщо вироблятиме 6 тортів.
При ціні 13 грн. за торт, валова виручка ні при яких обсягах виробництва не перевищуватиме сукупних витрат, отже підприємець понесе збитки. Однак зовсім припиняти виробництво недоцільно, адже сукупна виручка (TR2) перевищує змінні витрати (VC), тобто відбувається зменшення збитків порівняно з постійними витратами (FC). Найменший збиток буде при виробництві 6 тортів – 2 грн. (порівняйте, при повній зупинці виробництва збиток складе 20 грн.). Цю ситуацію можна розглядати лише як тимчасову: підприємцеві необхідно якомога швидше вдосконалити виробництво, щоб зменшити витрати і отримати прибуток або якнайшвидше згорнути вироб-ництво (з найменшими втратами), щоб розпочати новий бізнес в іншій галузі.
Реалізація тортів по ціні 9 грн. робить виробництво взагалі недоцільним: при будь-якому обсязі випуску збитки не стають меншими постійних витрат, тобто чим більше тортів виробляється, тим більшим стає збиток.
В
ибір
виробником варіантів поведінки на
основі порівняння сукупних витрат і
сукупної виручки можна представити
графічно (рис. 9.3).1
Я
кщо
лінія сукупної виручки (TR1)
перетинає криву сукупних витрат (ТС) і
деяка її ділянка знаходиться вище ніж
крива, то обсяги виробництва, що
відповідають цій ділянці приноситимуть
підприємцеві економічний прибуток.
Якщо лінія валової виручки (TR2) лежить нижче кривої сукупних витрат, але вище кривої змінних витрат (VC) (на деякій ділянці), то виробник вирішує завдання мінімізації збитків.
Якщо ж лінія сукупної виручки розміщена навіть нижче за криву змінних витрат, то найменші збитки підприємець матиме тоді, коли взагалі припинить виробництво.