12.2. Короткострокова та довгострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції

Еластичність кривої попиту підприємства, що функціонує в умовах монополістичної конкуренції, буде залежати від кількості його конкурентів та ступеня диференціації продукції, що ним виробляється. Чим більша кількість конкурентів та слабша диференціація продукції, тим більш еластичною буде крива попиту. Тобто, монополістична конкуренція, в такому випадку, наближатиметься до досконалої конкуренції. Якщо ж кількість конкурентів мала, а глибина диференціації значна, то крива попиту буде мати менш еластичний вигляд, що робить її схожою на криву попиту підприємства, що працює на монопольному ринку.

Крива попиту для ринку монополістичної конкуренції буде мати спадний характер (при незначному куті нахилу), тому подібно до монопольного ринку, крива граничної виручки завжди лежатиме нижче від неї. Отже підприємство в умовах монополістичної конкуренції у короткотерміновому періоді буде максимізувати прибуток або мінімізувати збиток, виготовляючи такий обсяг продукції, що відповідає координатам точки перетину кривих граничних витрат і граничної виручки.

Фірма здійснює випуск продукції Q₁, який відповідає точці Е. В цій точці MR=MC. При обсязі випуску Q₁ і ціні Р₁ фірма одержує прибуток на одиницю продукції, що дорівнює відрізку АВ. Загальна величина економічного прибутку дорівнює площі АВАТС₁Р₁ (рис. 12.1).

Фірма отримуватиме економічний прибуток, якщо крива її попиту перетинає криву середніх витрат.

Якщо ж вона проходить нижче ніж крива середніх витрат, але вище ніж крива середніх змінних витрат, то підприємство вирішує проблему міні-мізації збитків. Тобто, виробництво збиткове, але виручка покриває змінні витрати і частково постійні витрати.

Зупинка виробництва в такій ситуації приведе до збитків, що дорівнюватимуть постійним витратам.

Якщо крива попиту пройде навіть нижче ніж крива середніх змінних витрат, то фірма зупинить виробництво, бо не окуповуються навіть змінні витрати, не кажучи вже за постійні.

Якщо будь-яка фірма одержує економічний прибуток, то на цей ринок в довгостроковому періоді будуть виходити нові фірми, які зменшать попит на продукцію окремої фірми і обмежуватимуть її граничну виручку (MR) (рис. 12.2).

Тому галузь знаходиться в стані рівноваги тоді, коли ціна на товар встановлюється на рівні середніх витрат LАС. При довгостроковій рівновазі криві попиту і криві витрат не перетинаються, а мають лише одну спільну точку, тобто:

Р = LAC

Вільний вхід до галузі не дозволяє фірмам отримувати в довгостроковому періоді економічний прибуток, а лише нормальний.

12.3. Ефективність монополістичної конкуренції

При аналізі конкурентного ринку ми довели, що

Р = МС = АТС_min

Але при монопольній конкуренції в стані рівноваги ціна не дорівнює граничним витратам, бо рівновага наступає при MC = MR. Оскільки при монопольній конкуренції ціна завжди більша за MR, то вона більша і за МС (P > MC). Відбувається деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів. Отже монопольна конкуренція не забезпечує оптимального розподілу та використання ресурсів. Є багато випадків недовикористання виробничих потужностей (автозаправка неподалік від іншої).

При монополістичній конкуренції ціна також більша за мінімальні середні витрати P > ATC_min. Отже, споживачі завжди платять на ринку монополістичної конкуренції за продукцію чи послуги більше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку.

Таким чином, недовантажені потужності підприємств та завищені ціни – це плата суспільства за монополістичну конкуренцію.

Позитивним моментом є те, що монополістична конкуренція постійно націлює фірму на пошук варіантів виділення свого продукту серед аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів. Це досягається шляхом проведення нецінової конкуренції.

Методи нецінової конкуренції:

1. Пов’язані з удосконаленням продукту. Продукт може змінюватись без докорінної зміни його споживацьких якостей (упаковка, дизайн, способи продажу) але в довгостроковому періоді фірма орієнтується на розробку нових моделей товару, які втілюють в собі нові досягнення науки і техніки.

2. Орієнтовані на рекламно-пропагандистську діяльність. Мета рекла-ми  – збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояльності споживачів до товару фірми.