Основні терміни і поняття

• Виробнича сітка

• Гранична норма технологічного заміщення

• Зростаюча віддача (ефект) масштабу виробництва

• Ізокванта

• Ізоквантна варіація факторів виробництва

• Ізокоста

• Карта ізоквант

• Оптимум (рівновага) виробника

• Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва

• Пропорційна варіація факторів виробництва

• Спадна віддача від масштабу виробництва

• Траєкторія зростання

• Частинна варіація факторів виробництва

Рекомендована література

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроеко-номіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 72-87.

2. Гальперин В. М., Игнатьев С. М., Моргунов В. И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В. М. Гальперина. СПб.: Экономическая школа. 1999. Т. 1. – С. 266-312.

3. Гамілтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Робер-та С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 58-65.

4. Задоя А. О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 62-73.

5. Карагодова О. О., Черваньов Д. М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 81-98.

6. Лисовицкий В. Н. Микроэкономика. Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 66-78.

7. Наливайко А. П., Євдокимова Н. М., Задорожна Н. В. Мікроеконо-міка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг.ред. А. П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 60-74.

8. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 159-186.

9. Ястремський О. І., Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 214-226.

Тема 8. Витрати виробництва

В ринкових умовах виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва в натуральному вигляді отримують вартісну оцінку і перетворюються на витрати виробництва. Завданням цієї теми є вивчення суті виробничих витрат, їх види, розгляд витрат в короткостроковому і довгостроковому витратах.

8.1. Витрати виробництва за короткостроковий період

Витрати виробництва або сукупні витрати (TC – Total Cost) – це вартість всіх видів ресурсів, що витрачаються для виготовлення певної кількості продукції.

В темі 6 вже розглядався поділ витрат виробництва на бухгалтерські і економічні, явні і неявні, тепер покажемо детальніше взаємозв'язок цих витрат і прибутку (табл. 8.1).¹

Таблиця 8.1.

Взаємозв'язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку

Загальна виручка підприємства
Економічні витрати		Економічний прибуток
Явні витрати Витрати на обладнання Сировина Електроенергія Заробітна плата Інші явні витрати	Неявні витрати Процент на власний капітал Зарплата підприємця Нормальний прибуток^2 Інші неявні витрати
Бухгалтерські витрати	Бухгалтерський прибуток

В

VC

ТС

FC

С

короткостроковому періоді витрати виробництва поділяють також на постійні і змінні (рис. 8.1).

П

Рис. 8.1. Криві сукупних (ТС), постійних (VC) та змінних (FC) витрат

(Q – обсяг випуску продук-ції, С – витрати)

Q

остійні витрати (FC – Fixed Cost) – це витрати, що не залежать від обсягів виробництва продукції. Вони існують навіть тоді, коли продукція зовсім не виробляється. Наприклад, відсотки за кредит, амортизація, орендна плата, витрати на освітлення та опалення приміщень і т. д. (рис. 8.1).

Змінні витрати (VC – Variable Cost) – це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції, тому ці витрати залежать від випуску продукції (рис. 8.1).

Основні види постійних витрат.

1. Відсотки за кредит.

2. Орендна плата.

3. Амортизація.

4. Капітальний ремонт.

5. Податки.

6. Страхові внески.

7. Витрати на управління.

Основні види змінних витрат:

1. Витрати на сировину.

2. Оплата праці.

3. Витрати на паливно-мастильні матеріали.

4. Витрати на електроенергію.

В мікроекономіці використовуються не тільки показники сукупних витрат, але й середніх:

1. Середні постійні витрати (AFC – Average Fixed Cost) – це кількість постійних витрат виробництва (FC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2).¹

AFC = FC / Q

2. С

   Q

   

   TC

   C

   VC

   FC

   ередні змінні витрати (AVC – Avera-ge Variable Cost) – це кількість змінних витрат виробництва (VC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2).

A

MC

VC = VC / Q

3. С

   ATCC

   C

   Q

   AFC

   AVC

   

   А

   В

   ередні сукупні витрати (АТС – Ave-rage Тотаl Cost) – це кількість сукупних витрат виробництва (ТC), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q) (рис. 8.2):

A

Рис. 8.2. Криві витрат виробництва

ТC = ТC / Q

Середні сукупні витрати (АТС або АС) можна розрахувати як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:

АТС = AFC + AVC = (FC + VC) / Q

Аналізуючи криві витрат виробництва (рис. 8.2) можна зробити наступні висновки:

1. При обсягу продукції, що дорівнює А крива граничних витрат (МС) має мінімальне значення, а крива сукупних витрат (ТС) має перегин (вона з випуклої стає опуклою).

2. Крива граничних витрат (МС) перетинає криві середніх сукупних витрат (АТС) та середніх змінних витрат (AVC) в точках їх найменших значень.

3. Середні змінні витрати (АVС) необхідні для оцінки ефективності госпо-дарювання, визначення рівноваги і перспектив розвитку: а) розширення діяльності; б) скорочення виробництва; г) вихід із галузі.

4. Порівняння середніх сукупних витрат (ATC) з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку. А це допомагає вибрати стратегію фірми в короткостроковому періоді.

Правило найменших витрат – це умова при якій витрати мінімізуються в тому випадку, коли кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу – однаковий граничний продукт (МР).

Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника. Коли віддача всіх факторів однакова, зникає проблема їх перерозподілу, оскільки у виробника немає ресурсів, які б могли принести більший дохід, тобто досягається оптимальне співвідношення факторів виробництва, при якому забезпечується максимізація випуску.