10.2. Визначення цін та обсягів виробництва монополістом

Головна відмінність між чистою конкуренцією і чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту. Для підприємства, що працює в умовах чистої конкуренції, крива попиту має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), а в монополіста ця крива має спадний характер (рис. 10.1).

Спадний характер кривої попиту означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити

а б

ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка отримана від продажу додаткової одиниці продукції завжди менша її ціни. Наприклад, якщо монополіст може продати 20 одиниць товару за ціною Р₁ = 200 грн., то для збільшення обсягу продаж до 30 одиниць товару, він змушений зменшити ціну до Р₂ = 170 грн. приріст сукупної виручки (ТR) буде дорівнювати 1100 грн., а гранична виручка (МR) – 110 грн., тоді як ціна додаткової одиниці проданого товару – 170 грн.

Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни (рис. 10.2).¹

Гранична виручка може бути:

1) додатною величиною (MR > 0), коли S₂ > S₁, тоді сукупна виручка (TR) зростає;

2) від’ємною величиною (MR< 0), коли S₂ < S₁, тоді сукупна виручка спадає;

3) нульовою (MR=0), коли S₂=S₁, тоді сукупна виручка набуває максимального значення.

На рис. 10.3 наведено модель вибору монополістом співвідношення ціни та обсягів продаж, що максимізують його прибуток. ²

Монополіст максимізує при-буток, при обсягах виробництва менших ніж це могло бути на конкурентному ринку (Q₁<Q₂). Він реалізує продукцію за цінами (Р₁), що перевищують середні витрати (АТС), і отримує економічний прибуток.

Помилкові уявлення про політику монополіста:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Але збільшення ціни обертається зменшенням обсягів продаж. Тому мета монополіста збільшити не ціну, а прибуток.

2. Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та середніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монополіст. Однак це твердження справедливо лише відносно одиниці продукції, а монополіст ставить мету максимізувати загальний прибуток. Наприклад, ціна товару 10 грн/кг, його собівартість - 5грн/кг, прибуток при реалізації 10 одиниць товару складе 50 грн. ((10-5)х10). Однак можлива ситуація, що навіть при меншій ціні (9 грн) і вищих витратах (6 грн), але при умові більшого обсягу реалізації (20 кг), прибуток може бути більший ніж в першому випадку ((9-6)х20=60).

3. Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбиткову діяльність. Але бувають ситуації, коли попит на якийсь товар різко падає і крива попиту середніх витрат і крива попиту проходить нижче ніж крива середніх витрат, не маючи з нею спільних точок. Наприклад, монополіст з виробництва рахівниць або примусів може не отримати прибутку взагалі.