§ 6.3. Системні завдання розвитку

Узгодження великої системи задоволення потреб з фактичними потребами суспільства здійснюється за схемою: ;; . Стрілкою позначена цілеспрямованість управління на досягнення взаємовідповідності систем в парі. Для всіх трьох пар великої системи задоволення потреб існують типові завдання технічного розвитку:

– власне завдання розвитку, коли систему-засіб необхідно доповнити новими елементами для того, щоб досягти відповідності з назрілою (прогнозованою) системою-метою (пряме завдання розвитку). У зворотному завданні система-мета узгоджується із створеною (проектованою) системою-засобом;

– завдання модернізації, коли певний елемент системи-засобу вимагає поліпшення певних параметрів;

– завдання відновлення, при реалізації якого відновлюється зношений, але необхідний елемент системи-засобу;

– завдання пошуку нового призначення (завдання «простоюючої машини»). Вирішується у тому випадку, коли певний елемент системи-засобу знаходиться в працездатному стані, але потреба в ньому відпала;

– завдання утилізації. Реалізується якщо певний елемент системи зношений і потреби в ньому немає, або коли не вдається знайти застосування справним елементам, потреба в яких за основним призначенням відпала.

Конкретніший зміст завдань розвитку для кожної з даних пар систем наведено в табл. 6.4.

Варто звернути увагу на актуальність в економічній ситуації завдань модернізації і відновлення (їх вирішення дозволяє продовжити цикл технології/попиту при істотно менших витратах, ніж в завданні розвитку) і завдання пошуку нового призначення (у зв'язку з конверсією військового виробництва, а також у зв'язку із структурною перебудовою економіки в цілому).

Механізм і організація стратегічного управління повинні забезпечувати вирішення системних завдань розвитку.

Таблиця 6.4.

Типові завдання технічного розвитку виробництва

Тип завдання	Зміст завдання в парах («система-ціль», «система-засіб»)
	/Z,S/	/S,P/	/P,R/
1	2	3	4
Завдання розвитку пряме	Узгодження асортименту і якості продукції з назрілими (прогнозованими) потребами в новому життєвому циклі «технологія/попит»	Перехід до нового життєвого циклу «технологія/ попит»: дослідне відпрацювання і технічна підготовка виробництва нової продукції високої якості, що забезпечує задоволення назрілих потреб	Перехід до нового життєвого циклу «технологія/попит»: створення нового технологічного устаткування і технологічних процесів, що забезпечують дослідне відпрацювання і технологічну підготовку виробництва нової продукції
Завдання розвитку зворотне	Прищеплення споживачеві нових потреб	Впровадження нової технології, що забезпечує виробництво нових видів продукції на користь задоволення нових потреб	Перехід до нового життєвого циклу попиту: створення нових видів продукції і (або) нової технології її виробництва, що забезпечує корінну реконструкцію виробничої системи і освоєння виробництва принципово нових видів продукції
Завдання модернізації	Вдосконалення структури асортименту і модернізації продукції, що випускається, в межах даного життєвого циклу технології/попиту на користь підвищення якості при тій же ціні або зниження ціни при тій же якості	Технічна підготовка виробництва і освоєння випуску модернізованої продукції в життєвому циклі діючої технології/попиту	Модернізація технологічного устаткування і технологічних процесів на користь продовження життєвого циклу діючої технології/ попиту
Завдання відновлення	Відновлення параметрів якості продукції	Відновлення параметрів якості технологічного устаткування
Завдання пошуку нового призначення	Пошук нового призначення продукції, потреба в якій за основним призначенням відпала	Пошук нового призначення технологічного устаткування в споріднених виробництвах у зв'язку з відмиранням потреб в його використанні за основним призначенням	Пошук призначення експлуатованого, дослідного і проектованого устаткування, технологічних процесів і кадрів у зв'язку з відсутністю перспектив його використання за первинним призначенням
Завдання утилізації	Утилізація продукції, що випускається (випущеної), через неможливість її збуту	Утилізація технологічного устаткування у зв'язку із зносом або моральним старінням, або припиненням функціонування виробничої системи

Теоретико-множинний аналіз динаміки пари «система-ціль, система-засіб». Повніше представлення суті системних завдань розвитку в кожній парі «система-мета, система-засіб» великої системи задоволення потреб можна отримати на основі теоретико-множинного аналізу динаміки стану цих пар і умов досягнення еквівалентності в парах, що забезпечують задоволення потреб. Ці умови визначають подвійність ролі системи продукції і виробничої системи в даних парах: кожна з них послідовно виступає спочатку системою-засобом, а потім системою-метою.

Безліч потреб обумовлює бажаний для споживача асортимент товарів . Можливості виробничої системи по виготовленню продукції залежать від наявності сировинних ресурсів і виробничих потужностей, а також від науково-технічного рівня виробництва і визначають можливий асортимент продукції . Перетин цих двох множин (бажаного і можливого асортименту) є реальним асортиментом продукції S:

Реальний асортимент можна розширити в двох напрямах:

• формування інтересу споживача до нового асортименту, який передбачений товаровиробником ;

• розширення можливого асортименту (рис. 6.5).

Рис. 6.5. Бажаний(Sa,∆Sa) можливий(Sб,∆Sб) і реальний(S,∆Sa,∆Sб) асортимент продукції

Взаємооднозначна відповідність множини потреб і асортименту товарів досягається при еквівалентності бажаного і можливого асортименту, тобто коли

За наявності такої еквівалентності кожна потреба (елемент множини ) має відповідний цій потребі продукт (елемент множини ) так, що безліч виготовлених товарів представляє образ множини потреб:

Аналогічно, якщо множина виготовленої продукції і множина елементів виробничої системи знаходяться у взаємооднозначній відповідності, то виробнича система знаходиться у взаємооднозначній відповідності до множини потреб:

,

де – знаки образу.

Система розвитку повинна бути образом виробничої системи виготовленої нею продукції і потреб, що задовольняються

,

де – знаки образу.

Покажемо характер завдань управління розвитком виробничої системи, що вирішуються при її узгодженні з потребами, що змінилися. Оскільки кожна з даних пар множин (систем) є парою [множина-ціль X, множина засобів досягнення цілей Y], дані завдання будуть аналогічні для кожної пари.

На рис. 6.6 представлена теоретико-множинна інтерпретація динаміки розвитку «системи-засіб» Y під час переходу «системи-ціль» X із стану в стан . У початковий період часу мала місце взаємна відповідність обох множин:

У подальший період в множині X втратила актуальність підмножина , отримала розвиток підмножина (q) і з'явилася нова підмножина (u). Водночас в множині Y втратили ефективність елементи (засоби) підмножини , образ останньої в множині X зберігся.

Рис. 6.6. Теоретико-множинна інтерпретація динаміки стану пари [множина-ціль, множина-засіб]

Постає завдання узгодження множини Y з системою цілей (потреб), що змінилася, так, щоб

Це завдання включає в загальному випадку п'ять розглянутих вище завдань, що вирішуються в кожній парі «система-мета, система-засіб» великої системи задоволення потреб.