65. Умисне або необережне знищення або пошкодження майна.(194)

Безпосереднім об'єктом є відносини власності з належності матеріальних благ (при знищенні майна) і використання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Предмет злочину — майно, що належить державним, комунальним ор­ганізаціям, а також приватне майно. Об'єктивна сторона полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Знищення чужого майна —це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, за якого воно взагалі не може бути використане за своїм призначенням, причому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені: майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди тощо) — внаслідок знищення перестає існувати як таке.Суспільна небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину полягають у шкоді у великих розмірах. Шкода у великих розмірах — поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого, вартості майна, його цінності .

Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини — прямий або непрямий умисел. Мотив та мета можуть бути різними. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

66. Привласнення особою знайденого або чужого майна (193)об'єктом є відносини власності і право власності на майно, що вибуло з фак.. володіння власника.Предметом - лише майно, яке має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність, що було знайдено або випадково опинилося у особи, а також скарб.Майно, яке має історичну цінність, —це предмети та цінності,пов'язані з історичними подіями в житті народів, розвитком суспільства і держави, історією науки і техніки.Майно, що має наукову цінність, —це предмети, що містять інформацію (систему знань) про закони природи, суспільства і мислення, а також інформацію з окремих галузей знання. Майно, що має художню цінність, —це твори мистецтва,що відтворюють дійсність у творчих образах. Майно, що має культурну цінність, —це предмети, що відображають досягнення людства в духовних, інтелектуальних, культурних, виробничих відносинах. рідкісні рукописи; поштові марки, інші філателістичні матеріали; монети, ордени, медалі та інші предмети колекціонування тощо.Скарб це зариті в землю або приховані іншим способом валютні цінні речі, власник яких невідомий або внаслідок закону втратив на них право власності.Об'єктивна сторона полягає у привласненні особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна. Суспільна небезпечні наслідки полягають у тому, що власник майна, яке має особливу історичну, наукову, художню або культурну цінність, втрачає його і не може здійснювати свою правомочність користування, володіння і розпорядження ним. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, що поєднаний з корисливими мотивом і метою.Суб'єкт— будь-яка особа. Службова особа, на яку покладений обов'язок з охорони і збереження майна, що випадково вибуло з володіння власника.

67. Легалізація (відмивання) грош. коштів (209)

об'єкт— суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю.Предмет— грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом. Грошові кошти — це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі .предмет грошові кошти чи інше майно, отримані внаслідок вчинення діяння, що визнається злочином за кримінальним законом іншої держави, за умови, якщо за таке ж діяння передбачена відповідальність у КК України.Об'єктивна сторона полягає в легалізації (відмиванні) грошових коштів чи майна, одержаних злочинним шляхом або права на такі грошові кошти чи майно. Вона може полягати в таких діях: 1) набутті, володінні чи використанні грошових коштів 2) вчиненні дій, спрямованих на приховання або маскування злочинного походження зазначених вище грошових коштів чи майна .Злочин вважається закінченим з моменту здійснення дій, описаних у диспозиції ч. 1 ст. 209 КК.Суб'єктивна сторона харак. виною у виді прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії. Суб'єктом може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину.

70. Створення злочинної організації. Сприяння учасникам злоч. організацій (255, 256)Ст..255Громадська безпека як родовий об'єкт злочинів представляє собою безпеку від джерел підвищеної небезпеки, а саме: злочинних організацій, терористичних груп та інших злочинних об'єднань, зброї, предметів, що становлять підвищену небезпеку для оточення, вогню.Об'єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки полягає у суспільне небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує захищеність життя і здоров'я людей.злочини проти громадської безпеки зараховуються до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії. Мотив і мета більшості злочинів проти громадської безпеки не є їх обов'язковими ознаками і можуть бути різними.Суб'єктом є, як правило, будь-яка особа, яка досягла 16-ти, а деяких злочини — 14-ти років..Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони створення злочинної організації є мета вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а організації, керівництва чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп .Ст.256Об'єктивна сторона полягає у двох формах: 1) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів; 2) заздалегідь не обіцяне вчинення інших дій щодо створення умов, які сприяють їх злочинній діяльності. Заздалегідь обіцяне вчинення цих дій утворить собою співучасть у злочині.Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності означає надання їм допомоги, підтримки, створення відповідних сприятливих умов для подальшого здійснення їх злочинної діяльності та її приховування.Склад злочину формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій. Для кваліфікації цього злочину як закінченого не має значення чи вдалося винному сприяти учасникам злочинної організації та укрити їх злочинну діяльність. Суб'єктивна сторона прямим умислом. Мотив і мета можуть бути різними і не є обов'язковими ознаками складу цього злочину.Суб'єкт— будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.Кваліфікуючими ознаками є: вчинення злочину службовою особою або повторно .