21.Множинність злочинів:понт ,види.Одиничний злочин,види прості та ускладнені о з (тривалі,продовжуючі,складні)

Одиничний злочин – це злочин, передбачений кримінальним законом як єдиний, один, самостійний склад злочину. Продовжуван злочин складається з двох або більше самостійних, тобто віддалених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь; всі ці діяння об'єднані єдиним наміром і прагненням до досягнення спільної, кінцевої мети; ) саме тому вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин; . простий одиничний злочин характеризується наявністю однієї дії (бездіяльності) і одного наслідку, або однієї дії і декількох наслідків, або, нарешті, наявністю альтернативних дій. Так, та ж крадіжка кваліфікується за ч. 1 ст. 185, умисне вбивство за ч. 1 ст. 115,види ускладнених одиничних злочинів: триваючі, продовжувані, складені злочини, а також злочини, які кваліфікуються за настанням додаткових тяжких наслідків, Триваючий злочин - це одиничний злочин, і тому він кваліфікується за однією статтею КК. Наприклад, незаконне зберігання вогнепальної зброї кваліфікуються за ч. 1 ст. 263, злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей - за ст.164. Складений злочин - це злочин, який складається з двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано),Продовжуваному злочин складається з двох або більше самостійних, тобто віддалених одне від одного в часі, тотожних злочинних діянь; всі ці діяння об'єднані єдиним наміром і прагненням до досягнення спільної, кінцевої мети; саме тому вони розглядаються не як множинність злочинів, а як одиничний злочин; продовжуваний злочин кваліфікується за однією, окремою статтею (частиною статті) КК.

22.Поняття ознаки і види обставин що виключають злочиніст діяння

Обставини, що виключають злочинність діяння — це умови, за наявності яких діяння, котрі своїми зовнішніми ознаками формально співпадають з ознаками діянь, передбачених кримінальним законом як злочини, є правомірними через припис закону про можливість, необхід­ність чи обов'язковість їх вчинення.Види обставин, що виключають злочинність діяння:- необхідна оборона (ст.36 КК);- уявна оборона (ст.37 КК);- затримання особи, що вчинила злочин (ст.38 КК);- крайня необхідність (ст.39 КК);- фізичний або психічний примус (ст.40 КК);- виконання наказу або розпорядження (ст.41 КК); діяння, пов'язане з ризиком (ст.42 КК);- виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття чинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст.43 КК).обставини, що виключають злочинність діяння, – це передбачені КК та іншими нормативно-правовими актами зовнішньо подібні із злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) та правомірні вчинки, що виключають підставу кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну правоохоронюваним інтересам 1)всі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, необхідна оборона) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при виконанні наказу). 2)ознака - це зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об'єктивних ознак здійсненого вчинку і відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя при необхідній обороні збігається із зовнішніми ознаками вбивства3) ознака обставин, що розглядаються, полягає в тому, що еони мають незлочинний характер, їм властива правомірність заподіяння шкоди4) ознака характеризує ці обставини як суспільна корисні, тобто такі, що відповідають інтересам особи, суспільства або держави5)ознака характеризує кримінально-правові наслідки вчинення діянь …КК виділив такі обставини розділ VIII Загальної частини. Їх перелік значно розширений (необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик), виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

23. Необхідна оборона та її умови. Значення н. о в діяльності ОВС.Перевищення меж н.о. та його правові наслідки. Уявнаоборн Необхідною обороною (ч.1 ст.36 КК) визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння то му, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці до негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому було допущено перевищення меж необхідної оборони.Умовами правомірності необхідної оборони, що відносяться до захисту, є:- завдання шкоди інтересам особи, яка нападає;- можливість захисту як своїх особистих, так і сторонніх (чужих), індивідуальних, колективних інтересів;- співрозмірність (адекватність) між захистом та нападом;- суспільна небезпечність діяння;- наявність;- дійсність.Перевищення меж необхідної оборони (ч.3 ст.36 КК) - це умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. У ст.ст. 13, 14, 15, 15-1 Закону України "Про міліцію"говориться, що співробітники міліції мають право застосовувати спеціальні засоби, у тому числі і зброю, для відбиття нападу на громадян і співробітників міліції, для припинення завданого співробітнику міліції опору19. Тоді як для працівників органів внутрішніх справ захист інтересів держави, суспільства, а також інтересів громадян – службовий обов’язок. Уявна оборона (УО) Уявна оборона (ст.37 КК) - це дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання

24.Затримання особи, яка вчинила злочин - (ст. 38 КК) — дії потерпілого та інших осіб, безпосередньо після вчинення посягання, спрямова­ні на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповід­ним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.Умови правомірності затримання особи, яка вчинила злочин: 1) вчинення злочинцем очевидного злочинного посягання; 2) затримання проводиться після закінченого злочину чи замаху або готуванню до нього а не під час його вчинення; 3) застосування насильства виключно з метою затримання і доставлення особи, яка вчинила злочин відповідним органам влади;4) затримання злочинця безпосередньо після вчинення злочину;5) завдання шкоди злочинцю є засобом, що позбавляє його можливості уникнутивідповідальності;6) вимушеність завдання шкоди злочинцю;7) обов'язкове урахування:небезпечності вчиненого діяння злочинцем (крадіжка, замах нанесення тілесних ушкоджень, замах на зґвалтування, вбивство);- особи винного (дорослий, малолітній, інвалід, неосудний - як це видно, п'яний) характеру застосовуваних засобів нападу; інтенсивності опору;- поведінки злочинця в цілому;місце та обстановка затримання (обмежена видимість, перешкоди місцевості, будівлі);- сил затримуваних та затримуючих.Підстави застосування вогнепальної зброї працівниками міліції (ст.15 Закону України "Про міліцію"):Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сімї якщо їх життю або здоровію загрожує небезпека;3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;4) для затримання особи, яку застали при вчинення тяжкого злочину ну і яка намагається втекти;5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.