Тема 12. Право на захист цивільних прав

Поняття та зміст суб’єктивного права на захист. Суб’єкт права на захист. Об'єкти захисту. Виникнення права на захист.

Способи захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Система державних і громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

Самозахист цивільних прав та його межі. Заходи оперативного впливу як засоби захисту прав уповноваженої особи.

Особливості захисту особистих немайнових прав. Умови і способи захисту честі, гідності, ділової репутації. Спростування відомостей, що їх порочать.

Лекційне (теоретичне заняття)

1. Поняття права на захист у цивільних правовідносинах та способи його реалізації

2. Характеристика різновидів захисту цивільного права

3. Самозахист цивільних прав: його суть та особливості. Різновиди самозахисту

Практичне заняття

Основні способи захисту майнових та немайнових прав,

їх особливості

1. Суб'єкт права на захист.

2. Об'єкти захисту.

3. Способи захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

4. Особливості захисту особистих майнових та немайнових прав.

Питання для самопідготовки

1. Система державних і громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

2. Умови і способи захисту честі, гідності, ділової репутації. Спростування відомостей, що їх порочать.

Джерела

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

Контрольні питання

1. Розкрийте суть поняття права на захист та його значення

2. Які засоби захисту, що може застосовувати уповноважена особа з метою захисту своїх порушених прав.

3. В чому полягає зміст самозахисту цивільних прав та які межі цього захисту?

4. Що таке заходи оперативного впливу і чи можна їх вважати способом захисту цивільних прав?

5. Дайте характеристику необхідної оборони та її меж?

6. Чим відрізняються дії в стані крайньої необхідності і необхідної оборони?

7. Які засоби захисту цивільних прав можуть застосовуватись відповідними державними органами?

Тема 13. Строки та терміни у цивільному праві

Поняття і значення строків у цивільному праві. Обчислення строків.

Види строків. Строки загальні та окремі. Строки існування суб'єктивного цивільного права. Строки здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Договірні строки виконання обов'язків. Поняття прострочення.

Позовна давність. Види строків позовної давності.

Початок перебігу строку позовної давності. Зупинення і перерва строку позовної давності, поновлення строку позовної давності.

Правові наслідки збігу строку позовної давності. Набувальна давність.

Лекційне (теоретичне заняття)

1. Строки та терміни як категорія юридичного факту

2. Різновиди цивільно-правових строків і термінів

3. Характеристика позовної давності

Практичне заняття

Обчислення строків у цивільному праві.

Позовна давність та її перебіг

1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві

2. Види строків і термінів у цивільному праві

3. Порядок обчислення строків у цивільному праві.

4. Позовна давність.

Питання для самопідготовки

1. Договірні строки виконання обов'язків. Поняття прострочення

2. Набувальна давність

Джерела

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

Тести

1. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком у:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 10 років.

2. Споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги стосовно недоліків продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено:

а) протягом одного року;

б) протягом двох років;

в) протягом шести місяців;

г) не має права пред'являти вимоги.

3. Строками в цивільному праві є:

а) строки позовної давності;

б) строки, визначені договором або судом;

в) строки,визначені законом;

г) усі перелічені вище.

4. Строки обчислюються:

а) роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

б) роками та місяцями;

в) вказівкою на календарну дату;

г) вказівкою на подію, що має неминуче настати

5. Строком є:

а) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія, що має юридичне значення;

б) певний момент у часі;

в) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення;

г) момент у часі, визначений законом.

6. Терміном є:

а) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юридичне значення;

б) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія;

в) момент у часі, визначений за домовленістю сторін;

г) певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

7. Перебіг строку починається:

а) з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок;

б) у день настання події, з якою пов'язано його початок;

в) у відповідний день календарної дати;

г) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

8. Строк, що визначений роками, спливає:

а) в останній день останнього року строку;

б) у відповідні місяць та число останнього року строку;

в) в останній день відповідного місяця останнього року строку;

г) в останній робочий день останнього року строку.

9. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює:

а) чотирнадцяти дням;

б) п'ятнадцяти з половиною дням;

в) п'ятнадцяти дням;

г) шістнадцяти дням.

10.Строки набувальної давності відносяться до:

а) законних строків;

б) судових строків;

в) строків, закріплених правочином;

г) невизначених строків

11. Строки, що підлягають точному обчисленню шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь який момент або подію, називаються:

а) невизначеними;

б) судовими;

в) імперативними;

г) визначеними.

12. Строки, що не підлягають зміні за згодою сторін, називаються:

а) диспозитивними;

б) імперативними;

в) правостворюючими;

г) визначеними.

13. Строки для реалізації суб'єктивних прав та правомочностей що входять до їх складу, називаються:

а) правостворюючими;

б) претензійними;

в) преклюзивними;

г) строками виконання обов'язків.

14. Час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за призначенням, називається:

а) строком придатності;

б) строком служби товару;

в) гарантійним строком;

г) строком захисту цивільних прав.

15. Строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про примусове здійснення та захист свого права, називаються:

а) строками виконання обов'язків;

б) строками здійснення цивільних прав;

в) преклюзивними;

г) строками захисту цивільних прав;

16. Строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, називається:

а) претензійним строком;

б) строком позовної давності;

в) строком здійснення цивільних прав;

г) строком виникнення цивільних прав

17. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю:

а) у три роки;

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

18. Щодо яких вимог строк позовної давності встановлюється у десять років?

а) про видачу вкладу;

б) про здійснення страхової виплати;

в) про застосування наслідків нікчемного правочину;

г) про розірвання договору дарування.

19. До вимог про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна давність строком в:

а) один рік;

б) шість місяців;

в) два роки;

г) три роки.

20. До вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, застосовується позовна давність строком у:

а) п'ять років;

б) десять років;

в) три роки;

г) один рік.

21. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність строком у:

а) три роки;

б) один рік;

в) два роки;

г) чотири роки.

22. Який строк позовної давності застосовується до вимог про розірвання договору дарування?

а) на такі вимоги позовна давність не поширюється;

б) три роки;

в) один рік;

г) п'ять років

23. До вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти застосовується позовна давність строком в:

а) один рік;

б) три роки;

в) шість років;

г) десять років.

24. Який строк позовної давності застосовується до вимог про оскарження дій виконавця заповіту?

а) три роки;

б) один рік;

в) шість місяців;

г) на такі вимоги позовна давність не поширюється.

25. Чи можуть сторони за домовленістю змінити строк позовної давності?

а) ні;

б) можуть лише зменшити строк позовної давності;

в) так;

г) можуть лише збільшити строк позовної давності.

26. У якій формі укладається договір пор збільшення позовної давності?

а) у письмовій;

б) у письмовій нотаріально посвідченій;

в) в усній;

г) в конклюдентній.

27. З якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства?

а) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

б) від дня припинення насильства;

в) від дня початку насильства;

г) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

28. З якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину?

а) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права

б) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права;

в) від дня, коли почалося його виконання;

г) від дня його укладення.

29. З якого моменту починається перебіг позовної давності у разі порушення права або інтересу неповнолітньої особи?

а) від дня досягнення нею 16 років;

б) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

в) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

г) від дня досягнення нею повноліття.

30. Перебіг позовної давності переривається:

а) вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;

б) дією непереборної сили;

в) встановленням мораторію;

г) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-право вого акта, що регулює відповідні відносини.

31. На які вимоги позовна давність не поширюється?

а) про витребування майна з чужого незаконного володіння;

б) про розірвання договору;

в) про стягнення неустойки;

г) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Задачі

1. Трояновська передала 4 листопада 1989 р. Букиній — дочці своеї сусідки — стародавню каблучку з діамантами, з умовою, що надягне її на весіллі і через дня 3-4 поверне. 11 листопада 1989 р. Букина повернула каблучку, і Трояновска поклала її у шкатулку. Через тривалий час, у ході якого Трояновска каблучкою не користувалася, вона виявила, що у каблучці, що мала п'ять діамаитів, одного діаманта не вистачає. Це відбулося 25 грудня 1991 р. Лише через півтора року, 26 червня 1993 року Трояновскій вдалося розшукати Букину, що виїхала із сім'єю з їхнього міста. Букина визнала, що в день весілля вона зауважила, що один діамант із каблучки випав, але знайти його не вдалося. Оскільки Букина відшкодувати вартість діаманту відмовилася, Трояновска 18 грудня 1994 р. звернулася з позовом у суд.

Як суд повинний вирішити суперечку?

2. Лікар Бібіков у березні 1988 р. виїхав в експедицію на Крайню Північ на два роки. Кімнату, що він наймав у будинку, що належав Іванову, Бібіков за згодою Іванова замкнув. 12 листопада 1990 р. із кімнати Бібікова злодії викрали ряд речей, у тому числі магнітофон, відеомагнітофон, стінні годинник, два пальто. Бібікову про це не повідомили, тому що ніхто не знав його адреси. 10 чер­вня 1992 р. Бібіков повернувся додому, упізнав про крадіжку і про те, що міліції не вдалось виявити викрадені в нього речі. 24 травня 1994 р. Бібіков несподівано побачив у квартирі Степанова, до якого він з'явився за викликом як лікар, свої магнітофон і відеомагнітофон і взнав, що Степанов купив ці речі три року тому в одного незнайомого, але за словами Степанова, цілком солідної людини. Коли Степанов видужав, Бібіков 9 червня 1994 р. пред'явив до нього позов про витребування магнітофона і відеомагнітофона. Районний суд, не заперечив (із посиланням на ст. 145ГК Укр. ) права Бібікова на витребування речей, але у позові відмовив, оскільки його право втрачене в зв'язку з пропуском позовної давності.

Чи правильна відмова суду в позові?

3. Давидов за договором позики передав Орлову 3000 гривень 5 січня 1991 р. строком на шість місяців. Договір був укладений в усній формі, у присутності свідків Дурова й Андрєєва.

Після нагадувань Давидова Орлов 6 червня 1993 р. переслав Давидову поштою в погашення боргу 1000 гривень, вказавши в та-' лоні переказного бланку: "Іншу суму в 2 тис. вишлю через два місяці".

10 січня 1996 року Давидов пред'явив позов про стягнення не повернутої йому суми боргу.

Як варто вирішити справу?