Тема 16. Право власності юридичних осіб

Юридична особа як суб'єкт права власності.

Загальна характеристика права власності різних видів юридичних осіб.

Право власності господарських товариств, кооперативів, підприємств та їх об'єднань.

Право власності об'єднань громадян, релігійних, політичних, профспілкових організацій.

Права засновників та учасників щодо майна юридичної особи.

Лекційне (теоретичне заняття)

1. Приватна власність юридичних осіб та її загальна характеристика

2. Різновиди приватної власності юридичних осіб та їх специфіка

Практичне заняття

Характеристика права власності різних

видів юридичних осіб

1. Право власності господарських товариств, кооперативів, підприємств та їх об'єднань.

2. Право власності різних об'єднань громадян.

3. Права засновників та учасників щодо майна юридичної особи.

Питання для самопідготовки

1. Право власності релігійних, політичних, профспілкових організацій

Джерела

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

Задачі

1. Відповідно до умов засновницького договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю, який уклали між собою німецька фірма "Линко", приватне підприємство "СЕЗ-інвест", державне підприємство "Нафтогазсервіс" та дві фізичні особи, державне підприємство передало до статутного фонду товариства будівлю з двома виробничими цехами. За рік після реєстрації товариства, ДП "Нафтогазсервіс" було реорганізовано, і на його базі були створені два самостійних державних підприємства: "Нафтоцентр" та "Газоцентр". При реорганізації з'ясувалося, що будівля з виробничими цехами була передана до статутного фонду товариства без згоди державного концерну "Нафтогазоцентрострой", до складу якого входило ДП "Нафтогазсервіс", а також без згоди Фонду державного майна України. Концерн запропонував товариству повернути незаконно передане до його статутного фонду майно на баланс ново-створеного підприємства "Газоцентр". Товариство вимоги концерну відхилило, зазначивши, що майно, передане до його статутного фонду, є його власністю. Крім того, на думку товариства, будь-які вимоги можуть висуватися лише підприємством "Газоцентр", а не концерном.

Керівництво ДП "Газоцентр" відмовилося вимагати передачі будівлі, а через місяць після реорганізації підприємства "Нафто-центр" та "Газоцентр" надіслали листа до адміністрації товариства, в якому зазначили, що "вони, як правонаступники ДП "Нафтогаз-сервіс", стають учасниками товариства", крім того, вони просили виплатити дивіденди від прибутків товариства за минулий рік.

Який порядок встановлено для передачі державним підприємством майна до статутного фонду? Як слід вирішувати питання про повернення будівлі? Як проводиться приймання нових учасників товариства та вихід з товариства?