Тема 19. Інші речові права. Сервітути

Поняття, загальна характеристика речових прав на чуже майно. Співвідношення права власності та інших речових прав.

Види речових прав на чуже майно. Види прав на користування чужим майном. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій.

Поняття права володіння (посідання). Володіння і право власності – характеристика співвідношення.

Суб’єкти володіння. Володіння на основі права та фактичне володіння. Законне і незаконне володіння

Правовий захист володіння.

Відповідальність за незаконне володіння.

Лекційне (теоретичне заняття)

1. Поняття та ознаки речових прав на чуже майно

2. Співвідношення права власності та інших речових прав на майно

3. Види речових прав на чуже майно

Практичне заняття

Речові права на чуже майно

1. Поняття та види інших речових прав

2. Ознаки інших речових прав

3. Сервітути

4. Емфітевзис та суперфіцій

5. Поняття права володіння та його співвідношення з правом власності.

6. Відповідальність за незаконне володіння.

Питання для самопідготовки

1. Володіння на основі права та фактичне володіння. Законне і незаконне володіння

Джерела

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

Тести

1. Що складає зміст права власності?

а) право оперативного управління;

б) право володіння;

в) право розпорядження;

г) право володіння, користування і розпорядження майном.

2. Об'єктами права власності українського народу є:

а) будь-яке майно, за винятком окремих його видів, які відповідно до закону не можуть йому належати;

б) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси;

в) державні та комунальні підприємства й установи;

г) золотий запас, алмазний та валютний фонди.

3. Від імені українського народу право власності здійснюють:

а) окремі громадяни;

б) комунальні підприємства;

в) органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України;

г) органи державної влади.

4. Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе:

а) власник, якщо інше не встановлено договором або законом;

б) виключно власник;

в) користувач;

г) особа, яка знищила або пошкодила майно

5. Хто набуває право власності на виготовлену (створену) річ?

а) особа, яка замовила виготовлення (створення) речі, якщо інше не встановлено договором або законом;

б) особа, яка її виготовила (створила);

в) особа, яка замовила виготовлення (створення) речі;

г) особа, яка її виготовила (створила), якщо інше не встановлено договором або законом.

6. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає:

а) з моменту початку будівництва;

б) з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майнадо експлуатації, то з моменту його прийняття до експлуатації;

в) з моменту одержання дозволу на забудову;

г) всі відповіді вірні.

7. Чи набуває на нову річ право власності особа, яка самочинно переробила чужу річ?

а) так, набуває;

б) набуває лише у тому випадку, якщо відшкодує власникові матеріалу моральну шкоду;

в) ні, не набуває, і зобов'язана відшкодувати власникові мате ріалу його вартість;

г) ні, не набуває, і зобов'язана відшкодувати власникові мате ріалу моральну шкоду.

8. З якого моменту виникає право власності у набувача за договором?

а) з моменту передання майна, якщо інше не встановлено до говором або законом;

б) з моменту підписання договору;

в) з моменту здійснення користування майном;

г) всі відповіді вірні.

9. З якого моменту набувається право власності на рухому річ,від якої власник відмовився?

а) з моменту заволодіння нею;

б) зі спливом одного року з дня взяття на облік такої речі;

в) зі спливом двох років з дня взяття на облік такої речі;

г) з моменту набуття рішенням суду законної сили

10. Чи відповідає особа, яка знайшла загублену річ, за її втрату, знищення або пошкодження?

а) відповідає лише у разі свого умислу;

б) ні;

в) так;

г) відповідає лише у разі свого умислу або грубої необережності.

11. У якому випадку знайдена річ може бути продана особою, яка її знайшла?

а) у будь-якому випадку;

б) лише за згодою органів міліції;

в) якщо така річ швидко псується або витрати на її зберігання є непропорційно великими порівняно з ЇЇ вартістю;

г) якщо у зберігача не має змоги її утримувати.

12. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу:

а) шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування;

б) року з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування;

в) трьох місяців з моменту знайдення такої речі;

г) шести місяців з моменту знайдення такої речі.

13. Сума за продаж знайденого транспортного засобу в разі від мови від неї колишнього власника переходить у власність:

а) органів міліції;

б) територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб;

в) держави;

г) особи, яка знайшла загублений транспортний засіб.

14. Зі спливом якого строку міліція має право продати знайде ний транспортний засіб, переданий їй на зберігання?

а) трьох місяців;

б) трьох років;

в) шести місяців;

г) одного року.

15. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду в розмірі:

а) двадцяти відсотків вартості речі;

б) двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

в) до двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

г) до двадцяти відсотків вартості речі.

16. Якщо не буде виявлено власника знайденої бездоглядної домашньої тварини або він не заявить про своє право на неї, то право власності на цю тварину переходить:

а) до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні;

б) до територіальної громади;

в) до держави;

г) до особи, яка її знайшла.

17. Хто набуває право власності на скарб?

а) виключно держава;

б) особа, яка його виявила, окрім випадків передбачених законом;

в) територіальна громада;

г) особи, які виявили його під час розкопок відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків.

18. Що з перерахованого є похідним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за законом;

б) набуття права власності за заповітом;

в) набуття права власності на речі, від яких власник відмовився;

г) набуття права власності на знахідку.

19. Що з перерахованого є первісним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за договором купівлі продажу;

б) набуття права власності за актом органів державної влади;

в) набуття права власності внаслідок злиття юридичних осіб;

г) набуття права власності на скарб.

20. Орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю, зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про це:

а) не пізніше ніж за шість місяців до викупу земельної ділянки;

б) не пізніше ніж за рік до викупу земельної ділянки;

в) за три роки до викупу земельної ділянки;

г) не раніше ніж за рік до викупу земельної ділянки

21. Викупна ціна за земельну ділянку, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, визначається:

а) органом, який прийняв рішення по викуп;

б) власником;

в) за домовленістю з власником, а в разі спору - судом;

г) судом.

22. Чи має право власник розпорядитися житловим будинком, який знаходиться на земельній ділянці, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, на власний розсуд?

а) має право до набрання законної сили рішенням суду про викуп земельної ділянки;

б) ні, не має;

в) має право незалежно від рішення суду;

г) має право лише за згодою органу, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки.

23. У якій формі укладається договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна?

а) у простій письмовій формі;

б) в усній;

в) у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;

г) законом не встановлено.

24. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний:

а) усно повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає;

б) продати свою частку іншим співвласникам;

в) письмово або усно повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну, за якою він її продає;

г) письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

25. До вимог про переведення прав та обов'язків покупця на співи власника в разі порушення його переважного права купівлі у праві спільної часткової власності застосовується позовна давність:

а) у три роки

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

26. Чи допускається передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі?

а) так;

б) ні, окрім випадків, передбачених законом;

в) ні;

г) так, якщо сторони уклали такий договір у письмовій нотаріально посвідченій формі.

27. Будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного проживання, називається:

а) житловим будинком;

б) квартирою;

в) садибою;

г) житлом.

28. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб називається:

а) сервітут;

б) емфітевзис;

в) суперфіцій;

г) право оперативного управління.

29. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови називається:

а) право господарського відання;

б) суперфіцій;

в) земельний сервітут;

г) особистий сервітут.

30. Яка обставина не припиняє дію сервітуту?

а) невикористання сервітуту протягом двох років підряд;

б) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

в) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут;

г) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут

Задачі

1. Давидов поставив вимогу перед власником сусідньої земельної ділянки про встановлення земельного сервітуту. Сусід йому відмовив. У зв’язку з відмовою Давидов звернувся з позовом до суду. У судовому засіданні йому була постановлена вимога обґрунтувати позов. Що у зв’язку з цим мав зробити Давидов?

2. Змоделюйте ситуацію, в якій особа, що їй належить речове право на чуже майно, своєю дією може припинити існування цього права таким чином, що чуже майно стане її власним. При цьому речове право на чуже майно має виникнути в силу прямої вказівки закону.

3. Змоделюйте ситуацію, при якій підставою для встановлення сервітутного права є заповіт.

4. На вимогу Петренка за рішенням суду було встановлено земельний сервітут строком на 5 років. Через рік Петренко продав свою земельну ділянку Владилаву. Власник сусідньої земельної ділянки вважав, що оскільки припинилися обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, то має відбутися і припинення сервітуту, оскільки змінився власник земельної ділянки, на вимогу якого було встановлено сервітут. Владислав з цим не згоден. Проаналізуйте ситуацію.

5. Святенко безвідплатно набув емфітевзис від Онищинка. Договір про встановлення емфітевзису було укладено на невизначиний строк. Через 5 років Онищенко попередив Святенка про відмову від договору. Через тиждень Святенко продав емфітевзис Валерію без відома Онищенка. Через рік після цього Онищенко вирішив сам користуватися зельною ділянкою, але застав там Валерія, який готував ріллю для оранки. Валерій відмовився передати землю Онищенку посилаючись на те, що емфітевзис придбаний на невизначений строк. Дайте юридичний аналіз ситуації.

6. Серед підстав припинення емфітевзису виберіть таку, яка може бути реалізована двома протилежними способами. Змоделюйте відповідні варіанти.

7. Євген надав у користування Микиті земельну ділянку для будівництва кемпінгу строком на 40 років.Через рік кемпінг було збудовано, а ще через рік було знищено пожежею. Євген вважав, що це означає припинення суперфіцію. Микита твердив, що у цьому випадку суперфіцій може бути припинено тільки у разі невиконання суперфіціарієм обов’язку. Дайте юридичний аналіз ситуації.

8. Р.уклав договір майнового найму велосипеду з Т. Строком на один рік. Через півроку Т., який користувався велосипедом, вирішив подарувати його своїй сестрі (вона не знала про те, що брат не є власником цього майна) при умові, що один раз на тиждень сестра буде на 3 години передавати річ у користування синові Т. Від першого шлюбу , який мешкав поруч із своєю тіткою. Після закінчення строку договору Р., дізнавшись про те, що Т. Подарував велосипед сестрі, поставив вимогу перед остатньою про повернення речі. При цьому Р. стверджував, що якщо майно, набуте безвідплатно, в особи, яка немала прао його відчужувати, то власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. Сесора, дізнавшись про те, що отримала від брата в подарунок річ, яку він немав право відчужувати, заперечувала проти повернення велосипеда, стверджуючи, що вона отримала цого не як подарунок, оскільки не є договором дарування такий договір, який передбачає виконанняобдарованимдій майнового характеру. Тому сестра Т. Запропонувала Р. вимагати відшкодування збитків пов’язаних із втратою предмета найну від наймача речі.