- •53. Досягнення і втрати укр.. Культури 30 р. 20 ст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •57. Укр.Культура періоду «хрущовської» відлиги. Рух «шістдесятників».
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •63. «Велесова книга»- видатна пам’ятка культури стародавніх слов’ян.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •59. Співучасть України у міжнародному культурному житті
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •74.Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу
- •76. Портретне малярство в козацьку добу
- •27.Києво-Могилянська академія, ії роль у становленні національної культури?
- •28. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили?
- •29. Г.С.Сковорода-визначний філософ, поет, просвітник?
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •79.Архітектура часів козаччини і Гетьманщини
- •80. Літературна спадщина т.Г.Шевченка.
- •81. М.С. Грушевський – перший президент України,культурний діяч, історик.
- •83.Шляхи формування культури аграрного виробництва
- •84.Культура фахівця аграрного сектора
- •85.Навчальна дисципліна «Історія української культури»
- •86.Шляхи і засоби формування політичної культури у студентів.
- •87.Національне відродження України. Акт незалежності
- •88.Внесок укр. Митців в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945рр.)
- •89.Внесок укр. Науки в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945)
- •90.Сучасне вітчизняне суспільствознавство і його внесок у формування духовної культури.
- •Культура, її сутність і зміст. Матріальна і духовна культура
- •Категорії культури та методи дослідження історії культури
- •Функції культури, їх зміст та значення в життєдіяльності особистості й суспільства
- •Цінності, їх походження, зміст і типологія
- •Основні закономірності розвитку культури
- •6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси
- •Основні концепції походження стародавніх словян
- •Кочові племена та їх роль у формуванні української культури
- •.Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Культура антів та її особливості
- •Світоглядні уявлення словян: міфологічний простір та релігійні вірування
- •13.Християнство,як чиник нових культурних процесів у Київс. Держ.
-
Основні закономірності розвитку культури
Ряд дослідників (Ф. Нортроп, П. Сорокін та ін) зробили спроби встановити закономірності, що лежать в основі виникнення і розвитку тих чи інших типів культури, а також розкрити головний елемент, який визначає даний тип, незалежного від того, чи є він унікальним або в тій чи іншій мірі властивий різних культур.
Так, Ф. Нортроп поклав в основу своєї спроби методологічнийпринцип, відповідно до якого тип культури визначається притаманними їй формами і способами пізнання - саме вони диктують всю організацію досвіду,норм, ідеалів, ідей, що домінують у даному суспільстві. Це дозволило розрізнити два типи культур - східні і західні. Перші характеризуються інтуїтивним, емоційним, безпосереднім сприйняттям світу, другий --інтелектуалізмом, пізнанням у формі теоретичних концепцій.
Перший тип культури створює нетехнічних цивілізації з їх описовими науками і імпресіоністський мистецтвом. Час в таких цивілізаціях сприймається як щось конкретне, кінцеве, як замкнутий цикл, до якого включається і природа, і якісно не відрізняється від не її історія.
Другий тип культури створює технічні цивілізації з їх концепціями рівності людей, рівних можливостей, однакових норм, з розвиненою етикою і демократією. Мистецтво технічних цивілізацій засноване на геометричних формах і перспективу.
П. Сорокін у свою чергу виділяє три основні типи культур:ідеальний, чуттєвий і ідеалістичний.
Перший тип ґрунтується на системі понять, що стосуються поза світовим,надчуттєвого, незмінного абсолюту, тому цілі й потреби таких культур в основному духовні. Другий тип визнає єдиною реальністю вічно мінливий матеріальний світ, і тому цілі й потреби його культур чисто фізичні.
Нарешті, третій тип синтезує ідеальне і чуттєве на рівних підставах. П. Сорокін пояснює розвиток культур механізмом зміни лежать в їх основі істин. Жодна з культур не може бути вічною, тому що ні одна з систем істин не є абсолютною. З розвитком та зміцненням даної культури її істини пригнічують істини інших систем, що також мають право на існування. Через це пануюча система істин перестає задовольняти запити людей, служити основою їхньої культурної і соціальної життя, вона гине, а їй на зміну приходить нова, більш життєздатна система.
6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси
Культура українського народу розвивалася не ізольовано від культур інших народів, а перебувала, закономірно, в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів. Цим самим вони розвивали не лише національну культуру, але й зробили вагомий внесок у скарбницю світової. Характерною особливістю української культури є її відкритість і стабільність, здатність сприймати й українізовувати різні культурні впливи. Завдяки цьому українська культура протягом своєї історії двічі змогла відродитись і зберегти духовний генофонд нації в умовах колоніального гніту.