- •53. Досягнення і втрати укр.. Культури 30 р. 20 ст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •57. Укр.Культура періоду «хрущовської» відлиги. Рух «шістдесятників».
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •63. «Велесова книга»- видатна пам’ятка культури стародавніх слов’ян.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •59. Співучасть України у міжнародному культурному житті
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •74.Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу
- •76. Портретне малярство в козацьку добу
- •27.Києво-Могилянська академія, ії роль у становленні національної культури?
- •28. Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили?
- •29. Г.С.Сковорода-визначний філософ, поет, просвітник?
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •79.Архітектура часів козаччини і Гетьманщини
- •80. Літературна спадщина т.Г.Шевченка.
- •81. М.С. Грушевський – перший президент України,культурний діяч, історик.
- •83.Шляхи формування культури аграрного виробництва
- •84.Культура фахівця аграрного сектора
- •85.Навчальна дисципліна «Історія української культури»
- •86.Шляхи і засоби формування політичної культури у студентів.
- •87.Національне відродження України. Акт незалежності
- •88.Внесок укр. Митців в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945рр.)
- •89.Внесок укр. Науки в перемогу в вел.Вітчизняній війні (1941-1945)
- •90.Сучасне вітчизняне суспільствознавство і його внесок у формування духовної культури.
- •Культура, її сутність і зміст. Матріальна і духовна культура
- •Категорії культури та методи дослідження історії культури
- •Функції культури, їх зміст та значення в життєдіяльності особистості й суспільства
- •Цінності, їх походження, зміст і типологія
- •Основні закономірності розвитку культури
- •6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси
- •Основні концепції походження стародавніх словян
- •Кочові племена та їх роль у формуванні української культури
- •.Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •Культура антів та її особливості
- •Світоглядні уявлення словян: міфологічний простір та релігійні вірування
- •13.Християнство,як чиник нових культурних процесів у Київс. Держ.
76. Портретне малярство в козацьку добу
Портретне малярство на Наддніпрянщині представлене найбільше кти-торсько-епітафіальними, тобто посмертними, зображеннями. Це портрет Адама Киселя з Максаківського монастиря на Чернігівщині, портрети Федора та Єви Домашевських з храму Почаївського монастиря, фундаторами якого вони були, та ін. Однак з другої половини XVII ст. портрет на Лівобережжі стає явищем поширеним. До найдавніших з відомих старшинських портретів належить зображення полковника Івана Гуляниць-кого, що збереглося у копії. Портрет поясний, простої і чіткої композиції. Подібно галицьким магнатам полковник в одній руці тримає булаву, другою спирається на ефес шаблі. На столику бачимо також давню приналежність стафажу таких зображень — шапку з аграфом і перами.Портретам козацької старшини не властива бундючність і гонористість. Як молода еліта старшинство зберігає ще багато народного і в побуті, і в зовнішньому вигляді. Тому й в образі Гуляницького не вгадується аристократ — це вчорашня звичайна людина.У козацькому образі підкреслюють ще й таку особливість, як його психологічна глибина, що передає, чи принаймні, натякає на складність козацької душі. П. Куліш писав про козаків: "добродії ці... якось припадали до душі кожному. Може тим, що вони безпечно та разом якось і смутно дивилися на Божий мир". Дійсно, на портретах козаки вродливі, дужі, але засмучені — не лише Іван Гуляницький, а й Іван Сулима, й брати Шияни, й Леонтій Свічка. І класичний "козак-бандурист" чи козак Мамай у народному малярстві не мають рис суворого воїна, а лише ознаки суму та елегійних роздумів.Особливістю наддніпрянського портрета є частіше вживання епітафій та епіграфічних текстів, що зближує живописний образ з літературою. З того часу, як козацька старшина бере на себе роль опікуна культури та освіти, оскільки фундаторами церков та їх попечителями були гетьмани, полковники, сотники, їх пишні портрети ставали й домовинними зображеннями, бо церкви служили усипальницями своїх ктиторів. Художники при цьому прагнуть бути правдивими й неулесливими. Домовинний ктиторський портрет чернігівського полковника, а згодом — генерального обозного Василя Дуніна-Борковського показує, що маска статечності й побожності не прикриває суті цієї кон'юнктурної людини — сина польського шляхтича, який, прийшовши на козацьку службу, досяг високого становища і багатства
27.Києво-Могилянська академія, ії роль у становленні національної культури?
Києво - Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно - політичних змін, народно - визвольної боротьби, формування національної церкви і держави. Виникненню Києво - Могилянської Академії передував культурно - національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячим колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни. Поступово центром духовного життя стає Київ. Ось чому до Києва потягнулись культурно - освітні діячі за різних земель України, особливо з тих, де польсько - католицький гніт ставав нестерпним. Серед них були письменники, поети, педагоги, перекладачі, вчені, богослови, книговидавці, гравери, художники. Це Захарія Копистеньский,письменник, автор історичного твору "Полинодія"(1622).Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво - Печерського монастиря під покровом його архимандрита Єлисея Плетенецького. Діяльність вченого гуртка справляла помітний вплив на патріотичні почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам.