- •3. Духовна культура
- •Матеріальна культура
- •4. Періодизація китайської цивілізації Шанська (іньска) держава (XVIII-XII ст. До н.Е.). Поява держави Шан (Інь), відрізняється практикою будівництва міст з палацами і храмами
- •Епоха династії Чжоу (XI-III ст. До н.Е.).
- •Імперія Цинь
- •Епоха династії Хань
- •5. Досягнення матеріальної і духовної культури
- •6. Держава Ахеменідів (550-330гг. До н.Е.)
- •Держава Селевкідів (330-250 рр.. До н.Е.)
- •7. Релігійно-світоглядні уявлення
- •Паккард: формування централізованої держави (2300-2000 рр.. До н.Е.) увага_ надалі у тексті не паккард, а аккад!!
- •9. Вавилонська держава (2000-1200 рр.. До н.Е.)
- •10 Доарійський період: індська цивілізація. (XXIII-XVIII ст. До н.Е.)
- •Ведійський період: виникнення індійської цивілізації (XVIII-VI ст. До н.Е.)
- •Класична епоха: виникнення та затвердження індуїзму (II до н.Е.-V ст.)
- •Сучасна Індія
- •12. Крито-мікенський (III-II тис. До н.Е.) і гомерівський (XI-IX ст. До н.Е.) періоди - формування основ цивілізації Стародавньої Греції
- •Архаїчний період (VIII-VI ст. До н.Е.) в історії Стародавньої Греції
- •Класичний період (V-IV ст. До н.Е.) в історії Стародавньої Греції
- •Еллінізм (323-146 рр. До н. Е.) - заключний етап цивілізаційного розвитку Стародавньої Греції
- •13. Царський період в історії Стародавнього Риму (VIII-VI ст. До н.Е.)
- •8. Імператорський період в історії Стародавнього Риму (I ст. До н.Е.-V ст.)
- •17. Соціальна структура та інститут родини
- •18. Значення і вплив мусульманської цивілізації на світовий історичний процес і сучасність
- •20 Зіткнення цивілізацій
20 Зіткнення цивілізацій
Як зазначає С. Хантінгтон, відносини між групами з різних цивілізацій ніколи не будуть близькими; вони зостаються прохолодними, а досить часто - ворожими, але у більшості випадків встановлюються опосередковано. Загалом конфлікт між цивілізаціями набуває двох форм. На локальному рівні - між сусідніми державами, які належать до різних цивілізацій, між різноцивілізаційними групами всередині держави та між групами, які намагаються створити нові державні утворення на уламках старих (наприклад, СРСР, СФРЮ). Конфлікти на лінії розколу найчастіше виникають між мусульманськими та християнськими країнами. На глобальному рівні відбуваються конфлікти між серцевинними державами різних цивілізацій. Відвернення потенційних конфліктів та врегулювання існуючих є нагальною потребою подальшого існування людства, і цьому повинно сприяти рівноправне співробітництво всіх країн, не зважаючи на їхню цивілізаційну приналежність.
Вплив цивілізаційного чинника на світову політику після закінчення "холодної війни" С.Хантингтон бачить і в появі синдрому "братерських країн". Цей синдром полягає в орієнтації держав у взаємовідносинах між собою вже не на спільність ідеології і політичної системи, а на цивілізаційну близькість. Крім того, як приклад реальності цивілізаційних відмінностей він указує на те, що основні конфлікти останньих років відбуваються на лініях розламу між цивілізаціями -- там, де проходить межа зіткнення цивілізаційних полів (Балкани, Кавказ, Ближній Схід).
Прогнозуючи майбутнє, С.Хантингтон приходить до висновку про неминучість конфлікту між західною і незахідними цивілізаціями, причому головну небезпеку для Заходу може представляти конфуціансько-ісламський блок -гіпотетична коаліція Китаю з Іраном і поруч арабських і інших ісламських держав. Політолог пропонує заходи, які, на його думку, повинні зміцнити Захід перед новою навислою над ним небезпекою. Серед іншого він закликає звернути увагу на так звані "розколоті країни", де уряди мають прозахідну орієнтацію, але традиції, культура й історія цих країн нічого загального з Заходом не мають. До таких країн С.Хантингтон відносить Туреччину, Мексику і Росію. Від зовнішньополітичної орієнтації останньої в значній мірі буде залежати характер міжнародних відносин доступного для огляду майбутнього, тому інтереси Заходу потребують розширення, підтримки і співробітництва з Росією.