- •6. Платіжний баланс і його структура.
- •7. Поняття та форми міжнародних розрахунків.
- •8. Міжнародні кредитні операції.
- •9. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації.
- •1. Міжнародний валютний фонд.
- •Основні функції мвф:
- •2. Група Світового банку.
- •3. Універсальні та регіональні фінансові інститути.
8. Міжнародні кредитні операції.
Міжнародний кредит – це рух позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поверненості, строковості і сплаті процентів. В якості кредиторів і позичальників виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові організації, а також юридичні і фізичні особи.
Джерелами міжнародного кредиту служать: тимчасово вивільнена у процесі кругообігу частина капіталу підприємства у грошовій формі; грошові нагромадження держави і приватного сектора, які мобілізуються банками.
Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій у сфері зовнішньоекономічних зв'язків, а саме:
-
забезпечує перерозподіл фінансових та матеріальних ресурсів між країнами;
-
посилює процес нагромадження в рамках усього світового господарства та забезпечує диференціаційний рух тимчасово вільних грошових коштів одних країн на фінансування капіталовкладень в інших;
-
прискорює процес товарної реалізації у світовому масштабі, сприяє інтернаціоналізації виробництва та процесу розширеного відтворення;
-
за допомогою міжнародного кредиту досягається економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обороту міжнародними кредитними операціями.
За термінами користування міжнародні кредити поділяються на коротко-, середньо- та довготермінові.
Короткотермінові – до 1 року, деколи до 18 місяців; (надкороткотермінові - до 3 місяців, добові, тижневі);
Середньострокові – від 1 до 5 років;
Довгострокові – більше 5 років.
В залежності від типу кредиторів кредити у зовнішньоекономічній сфері класифікуються на:
-
фірмові;
-
банківські;
-
брокерські;
-
урядові;
-
міжнародних організацій;
-
змішані.
Однак, здебільшого, кредитування зовнішньої торгівлі здійснюється банками. Це може бути пряме або опосередковане кредитування.
Фірмовим кредитом називається кредит, який надається підприємством (фірмою) однієї країни підприємству (фірмі) іншої країни.
Є три різновиди фірмового кредиту:
-
вексельний кредит (після укладення угоди експортер виставляє тратту на імпортера, який акцептує її у вказаний строк, проти товарних документів);
-
кредит за відкритим рахунком (даний вид кредиту використовується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості. Згідно з угодою, експортер записує на рахунок імпортера як борг вартість проданих та відвантажених товарів, а імпортер зобов’язується погасити кредит у встановлений строк);
-
купівельний аванс (купівельні аванси є формою кредитування експорту й одночасно забезпеченням зобов’язань імпортера, оскільки імпортер повинен прийняти замовлений товар. Імпортери видають аванс експортерам у розмірі 10-30% від вартості поставки).
Банківські кредити. Найпростішими різновидами банківських кредитів є експортний кредит та кредит покупцю.
Експортний кредит – це кредит, що видається банком країни експортера банку країни імпортера для кредитування поставок машин, обладнання тощо. Такого типу кредити видаються у грошовій формі і носять чітко цільовий характер, так як позичальник зобов’язаний використати отриманий кредит винятково для закупівлі товарів в країні-кредиторі.
Однією із форм кредитування експорту банками з 60-х років став кредит покупцю. Кредит покупцю – це кредит, що надається банком експортера безпосередньо іноземному покупцю, тобто фірмі країни-імпортера. Тим самим імпортер купує необхідні товари з оплатою рахунків постачальника за рахунок коштів кредитора з віднесенням заборгованості на покупця чи його банк. Зазвичай такі кредити пов’язуються з купівлею товарів та послуг у конкретної фірми.
Крім названих різновидів банки можуть кредитувати клієнтів-суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у багатьох інших формах та з використанням різноманітних платіжно-кредитних інструментів (чеків, векселів, акредитивів тощо).
Брокерські кредити – проміжна форма між фірмовими кредитами та банківськими. Брокери позичають кошти у банків, виступаючи при цьому у ролі посередників. У деяких випадках брокери надають гарантії за кредитами експортерам та імпортерам.
Урядові кредити надаються урядом однієї країни уряду іншої країни за рахунок державного бюджету. Вони переважно мають довгостроковий характер (10-15 років). Такі кредити, як правило, надаються у двосторонньому порядку.
Кредити міжнародних організацій, серед яких провідне місце займають МВФ, МБРР, сприяють збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та подоланню валютних труднощів країн-учасниць, пов’язаних з дефіцитом їх платіжного балансу. МВФ та МБРР надають не лише стабілізаційні кредити, а й структурні (на здійснення програм, спрямованих на структурні реформи в економіці країни).
Змішані кредити – це спільне кредитування великих проектів кількома кредитними установами – як міжнародними, так і національними. Участь у таких проектах можуть брати державні та приватні установи.