- •1. Зміст та основні завдання курсу «Вступ до мовознавства» Місце мовознавства в системі наук.
- •2. Методи:описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний.
- •3. Природа і сутність мови Функції мови. Загальнонародна мова та її диференціація.
- •4. Мова і суспільство.
- •5. Структура мови. Основні та проміжні рівні, їх одиниці. Синхронія та діахронія.
- •6. Мова як знакова система. Мова і мовлення.
- •7. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення. Мова і мислення.
- •8. Гіпотези походження мови (донаукові та наукові). Первісні центри виникнення мови.
- •9. Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •10. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат
- •11. Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.
- •12. Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.
- •13. Розвитокі функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов. Територіальні та соціальні діалекти.
- •14. Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.
- •15. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
- •16. Поняття типологічної класифікації мов.
- •17.Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.
- •18. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
- •19. Основні етапи розвитку фонографічного письма.
- •20. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
- •21. Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •22. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
- •23. Класифікація голосних.
- •24. Класифікація приголосних
- •25. Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.
- •26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи. Інтонація та її складові.
- •27,Інтонація та її складові.
- •28. Позиційні зміни звуків.
- •29. .Комбінаторні зміни звуків.
- •30. Живі та історичні фонетичні зміни. Звукові закони.
- •31. Поняття про орфоепію. Фонетична та фонематична транскрипція.
- •32. Фонетичні та історичні чергування звуків.
- •33.Фонема. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •34. Вчення про позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Опозиції фонем (привативна, градуальна, еквіполентна, корелятивна).
- •35. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.
- •36. Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології.
- •37. Слово як одиниця мови. Основні функції слова. Лексема. Словоформа.
- •38. Лексичне значення слова. Слово, поняття, концепт. Полісемія та омонімія.
- •39. Синонімія, антонімія
- •40. Лексико-семантична система мови. Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •41Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології. «Народна етимологія». Деетимологізація.
- •43. Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44. Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45. Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46. Лексикографія. Основні типи словників.
- •47. Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49. Морфема. Види морфем.
- •50. Граматична форма слова.
- •51, Способи вираження граматичних значень: афіксація, фузія, аглютинація.
- •52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм
- •54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.
- •55.Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.
- •56. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.
- •57. Частини мови в різних мовах.
- •58. Характеристика основних частин мови.
- •59. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.
- •60. Синтаксичні зв'язки слів у словосполученні та реченні.
- •61. Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення. Речення і судження.
- •62. Члени речення і частини мови..Актуальне членування речення.
52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм
Способи, які виражають граматичні значення засобами, що знаходяться у межах слова, називають синтетичними, а способи, які виражають граматичні значення засобами, що знаходяться поза словом, — аналітичними. До синтетичних способів вираження граматичних значень належать афіксація, чергування, наголос, редуплі-
кація, словоскладення і суплетивізм. АФІКСАЦІЯ — це вираження граматичних значень за допомогою афіксів .ЧЕРГУВАННЯ (ВНУТРІШНЯ ФЛЕКСІЯ) — засіб вираження граматичних значень, характерний для індоєвропейських мов. НАГОЛОС — фонетичний засіб вираження граматичного значення. РЕДУПЛІКАЦІЯ — повне або часткове повторення кореня,основи або цілого слова без зміни звукового складу або з частковою його зміною
СЛОВОСКЛАДЕННЯ — поєднання кореневої морфеми з кореневою, внаслідок чого з'являється нове слово. СУПЛЕТИВІЗМ — утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або від різних основ.
53.Службові слова, порядок слів та інтонація як засіб вираження граматичних значень.
До аналітичних способів належить: СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники,післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пусті слова", сполучники та частки.СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження граматичних значень на рівні синтаксису. СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. (Мать любит дочь и дочь любит мать)
54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.
Граматична категорія - система протиставлених граматичних форм із однорідним значенням.
Граматичні категорії поділяють на морфологічні й синтаксичні. До морфологічних належать категорія роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи; до синтаксичних — категорія активності/пасивності, комунікативної спрямованості, стверджуваності/заперечуваності
55.Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.
Граматична категорія - система протиставлених граматичних форм із однорідним значенням.
Граматичні категорії поділяють на морфологічні й синтаксичні. До морфологічних належать категорія роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи; до синтаксичних — категорія активності/пасивності, комунікативної спрямованості, стверджуваності/заперечуваності
Від граматичних категорій треба відрізняти лексикограматичні розряди, які нерідко називають лексико-граматичними категоріями.
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (категорії) — це граматично важливі групи слів у межах певної частини мови, які мають такі властивості:
1) об'єднуються за спільною семантичною ознакою. 2) можуть мати і можуть не мати формальне морфологічне вираження. 3) взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними категоріями. 4) можуть мати і можуть не мати протиставлені всередині розряду ряди форм.
56. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.
Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. На сучасному етапі використовують такі три основні критерії: семантичний, морфологічний і синтаксичний. СЕМАНТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, який передбачає віднесення до однієї частини мови слів із спільним загальним граматичним значенням, як, наприклад, предметність, дія,якість тощо. ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНИЙ (МОРФОЛОГІЧНИЙ) КРИТЕРІЙ — критерій, за яким до уваги береться своєрідність змінювання
слів, тобто інвентар їх форм і парадигм, які є виразниками певних морфологічних категорій.
СИНТАКСИЧНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, за яким до однієї час-тини мови відносять слова, здатні стояти в реченні в однакових синтаксичних позиціях і виконувати однакові синтаксичні функції .СЛОВОТВІРНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, за яким для кожної частини мови виділяють властивий тільки їй набір слово-твірних моделей та інвентар словотвірних засобів.