19. Основні етапи розвитку фонографічного письма.

Фонографія— різновид письма, в якому графічні знаки позначають звуки. Фонографічне письмо передає мову не тільки в її граматичній будові, а й у фонетичному звучанні. У розвитку фонографії розрізняють три етапи: складове, консонантне і буквено-звукове письмо.

Складове, або силабічне письмо —це система графічних знаків, які передають звучання скла-

дів, тобто кожен склад позначається окремим знаком..

Консонантне письмо – в алфавіті букви позначають лише приголосні.

Буквенно-звукове - започаткували давні греки. Запозичивши букви у фінікійців, вони стали позначати ними не тільки приголосні, а й голосні. На відміну від фінікійців греки стали писати зліва направо і відповідно обернули зображення букв.

20. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.

Графіка -1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків);2) розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками. Букви певної мови складають її алфавіт. Алфавіт - сукупність букв якогось фонографічного письма, розташованих у історично усталеному порядку.

За співвідношенням зі звуками букви бувають:

1) однозначні: вони завжди позначають тверді звуки [ц] і [ш]);2) двозначні: укр. п, б, в, т, д, н, с, з, л, р (позначають тверді й м'які звуки);

3) які позначають два звуки: я, ю, є, ї , їх можна назвати силабографемами;

4) які не позначають жодного звука: укр. ь, рос. ъ, ь. Орфографія - 1) система однакових написань, що історично склалася, яку використовують в писемному мовленні; Існує чотири принципи орфографії: фонетичний, морфологічний, історико-традиційний та ідеографічний.

Фонетичний принцип. Суть його полягає в тому, що слова пишуть так, як вимовляють. Морфологічний принцип. Для нього характерне однакове написання однієї й тієї самої морфеми незалежно від її вимови в тій чи іншій позиції. Історико-традиційний принцип. Він полягає в тому, що зберігаються такі написання, які на сучасному етапі втратили свою мотивованість,

Ідеографічний, або символічний, принцип . Опирається на смислові відмінності подібних написань(напр, в укр. мові є слова компанія і кампанія.

21. Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.

Фонетика– наука, яка вивчає звуки мови. Предметом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й закономірності їх поєднання, фонетичні процеси, природа й структура складу, а також наголос та інтонація.

Є три аспекти вивчення звуків: Фізичний (акустичний), артикуляційний (фізіологічний), лінгвістичний (функціональний).

Акустичний аспект. Усі звуки, в тому числі й мовленнєві,- це хвилі, які виникають внаслідок коливання фізичного тіла. Фізіологічний аспект. Цей аспект пов’язаний з безпосереднім творенням звуків.. Лінгвістичний аспект – це функція звуків в мові (фонетичні процеси).

Акустичні власт звука.Акустика розрізняє в звуках силу, висоту, довготу, тембр. Сила звука залежить від амплітуди коливань і вимірюється в децибелах. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу і вимірюється в герцах. Довгота залежить від тривалості звучання і вимірюється в мілісекундах. Тембр – звукове забарвлення, що виникає внаслідок накладання на основний тон додаткових тонів, які є вищими від основного.