- •1. Зміст та основні завдання курсу «Вступ до мовознавства» Місце мовознавства в системі наук.
- •2. Методи:описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний.
- •3. Природа і сутність мови Функції мови. Загальнонародна мова та її диференціація.
- •4. Мова і суспільство.
- •5. Структура мови. Основні та проміжні рівні, їх одиниці. Синхронія та діахронія.
- •6. Мова як знакова система. Мова і мовлення.
- •7. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення. Мова і мислення.
- •8. Гіпотези походження мови (донаукові та наукові). Первісні центри виникнення мови.
- •9. Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •10. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат
- •11. Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.
- •12. Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.
- •13. Розвитокі функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов. Територіальні та соціальні діалекти.
- •14. Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.
- •15. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
- •16. Поняття типологічної класифікації мов.
- •17.Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.
- •18. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
- •19. Основні етапи розвитку фонографічного письма.
- •20. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
- •21. Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •22. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
- •23. Класифікація голосних.
- •24. Класифікація приголосних
- •25. Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.
- •26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи. Інтонація та її складові.
- •27,Інтонація та її складові.
- •28. Позиційні зміни звуків.
- •29. .Комбінаторні зміни звуків.
- •30. Живі та історичні фонетичні зміни. Звукові закони.
- •31. Поняття про орфоепію. Фонетична та фонематична транскрипція.
- •32. Фонетичні та історичні чергування звуків.
- •33.Фонема. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •34. Вчення про позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Опозиції фонем (привативна, градуальна, еквіполентна, корелятивна).
- •35. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.
- •36. Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології.
- •37. Слово як одиниця мови. Основні функції слова. Лексема. Словоформа.
- •38. Лексичне значення слова. Слово, поняття, концепт. Полісемія та омонімія.
- •39. Синонімія, антонімія
- •40. Лексико-семантична система мови. Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •41Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології. «Народна етимологія». Деетимологізація.
- •43. Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44. Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45. Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46. Лексикографія. Основні типи словників.
- •47. Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49. Морфема. Види морфем.
- •50. Граматична форма слова.
- •51, Способи вираження граматичних значень: афіксація, фузія, аглютинація.
- •52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм
- •54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.
- •55.Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.
- •56. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.
- •57. Частини мови в різних мовах.
- •58. Характеристика основних частин мови.
- •59. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.
- •60. Синтаксичні зв'язки слів у словосполученні та реченні.
- •61. Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення. Речення і судження.
- •62. Члени речення і частини мови..Актуальне членування речення.
15. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
Нині у світі за різними даними нараховується від 2,5 до 7 тис. мов. Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв, наявністю писемності, ступенем їх вивчення, суспільними функціями. У мовознавстві існують різні класифікації мов світу за їх структурою.
Генеалогічна класифікація мов - вивчення і групування мов світу на основі споріднених зв'язків між ними (на основі спільного похо-дження від якоїсь прамови). Цей принцип базується на існуванні регулярних системних фонет., грамат. і лекс. відповідностей, що закономірно повторюються у спорід. мовах. Диференціація мов є наслідком різних соціальних причин, у тому числі міграції племен, завоювань, змін держ. кордонів, етн. змішування і т. І
16. Поняття типологічної класифікації мов.
Тигіологічна класифікація мов — класифікація, яка ґрунтується на виявленні подібності й відмінності будови мов незалежно від їх ге-нетичної спорідненості .
В. Гумбольдт поділив усі мови на чотири типи: ізолюючі (кореневі), аглютинативні, інкорпоративні і флективні. Ізолюючі (кореневі) мови — мови, які не мають афіксів і граматичні значення виражають способом прилягання одних слів до інших або за допомогою службових слів.(давньокитайська,в’єтнамська,тибетська…)
Аглютинативні мови - мови, в яких граматичні значення виражаються особливими афіксами – приклейками(тюркські,фіноугр,груз,япон, кор. та ін.). Інкорпоративні, або полісинтетичні мови — мови, в яких різні частини висловлювання у вигляді аморфних слів-основ (коренів) об'єднані в єдині складні комплекси, сукупність яких оформляється службовими елементами.(чукот,ітельмен,коряц та ін.). Флективні мови — мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення).(індоєвропейські та семіто-хамітські).
17.Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.
Флективні мови — мови, в яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення).(індоєвропейські та семіто-хамітські). Флективні (фузійні) мови поділяють на синтетичні та аналітичні. СИНТЕТИЧНІ МОВИ— мови, у яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова (граматичне значення виражається за допомогою флексій і формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму)(укр.,рос,біл,пол,чес,лит,нім)
АНАЛІТИЧНІ МОВИ характеризуються тенденцією до окремого (аналітичного) вираження лексичних і граматичних значень (лексичне значення виражене повнозначними словами, а граматичне службовими словами, порядком слів, інтонацією).(всі роман,анг,дат,тадж,гінді,урду,болг,макед та ін.)
18. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
Письмо — штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі. "Предметне письмо", або протописьмо, — оптичні мнемонічні системи, які не відтворюють безпосереднього мовлення, а є нагадуванням чи підказкою для особи, яка приймає повідомлення.
Першим етапом граф письма була піктографія.
Піктографія—відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків (малюнкове письмо).. Другим етапом у розвитку графічного письма була ідеографія.
Ідеографія - письмо графічними знаками, що позначають поняття. Основною одиницею ідеографії є ідеограма, або логограма, — писемний знак, який, на відміну від букв, позначає не звук чи склад якоїсь мови, а ціле слово або корінь слова.