- •1. Зміст та основні завдання курсу «Вступ до мовознавства» Місце мовознавства в системі наук.
- •2. Методи:описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний.
- •3. Природа і сутність мови Функції мови. Загальнонародна мова та її диференціація.
- •4. Мова і суспільство.
- •5. Структура мови. Основні та проміжні рівні, їх одиниці. Синхронія та діахронія.
- •6. Мова як знакова система. Мова і мовлення.
- •7. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення. Мова і мислення.
- •8. Гіпотези походження мови (донаукові та наукові). Первісні центри виникнення мови.
- •9. Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
- •10. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат
- •11. Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.
- •12. Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.
- •13. Розвитокі функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов. Територіальні та соціальні діалекти.
- •14. Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.
- •15. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
- •16. Поняття типологічної класифікації мов.
- •17.Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.
- •18. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
- •19. Основні етапи розвитку фонографічного письма.
- •20. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
- •21. Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.
- •22. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
- •23. Класифікація голосних.
- •24. Класифікація приголосних
- •25. Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.
- •26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи. Інтонація та її складові.
- •27,Інтонація та її складові.
- •28. Позиційні зміни звуків.
- •29. .Комбінаторні зміни звуків.
- •30. Живі та історичні фонетичні зміни. Звукові закони.
- •31. Поняття про орфоепію. Фонетична та фонематична транскрипція.
- •32. Фонетичні та історичні чергування звуків.
- •33.Фонема. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
- •34. Вчення про позиції фонем. Варіанти і варіації фонем. Опозиції фонем (привативна, градуальна, еквіполентна, корелятивна).
- •35. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.
- •36. Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології.
- •37. Слово як одиниця мови. Основні функції слова. Лексема. Словоформа.
- •38. Лексичне значення слова. Слово, поняття, концепт. Полісемія та омонімія.
- •39. Синонімія, антонімія
- •40. Лексико-семантична система мови. Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •41Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).
- •42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології. «Народна етимологія». Деетимологізація.
- •43. Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.
- •44. Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.
- •45. Фразеологія. Види фразеологізмів.
- •46. Лексикографія. Основні типи словників.
- •47. Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.
- •48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
- •49. Морфема. Види морфем.
- •50. Граматична форма слова.
- •51, Способи вираження граматичних значень: афіксація, фузія, аглютинація.
- •52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм
- •54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.
- •55.Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.
- •56. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.
- •57. Частини мови в різних мовах.
- •58. Характеристика основних частин мови.
- •59. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.
- •60. Синтаксичні зв'язки слів у словосполученні та реченні.
- •61. Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення. Речення і судження.
- •62. Члени речення і частини мови..Актуальне членування речення.
26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи. Інтонація та її складові.
Наголос — виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідниходиниць за допомогою фонетичних засобів.
СЛОВЕСНИЙ НАГОЛОС буває динамічним, музикальним і кількісним. Динамічний наголос — виділення одного із складів слова більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя повітря. Музикальний наголос — виділення наголошеного складу інтонаційно, підвищенням основноготону. Кількісний, або довготний, квантитативний наголос — виділення складу більшою тривалістю звучання.
Фразовий наголос —виділення певного слова у фразі Логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи кількох слів у всьому висловлюванні.
Прокліза-явище при якому слова які,втративши наголос,приєднуються до наступних слів.(переді мною, мимо нас)
Енкліза-це явище при якому ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюють з ними одне фонет ціле (во поле, за руку)
27,Інтонація та її складові.
Членування мовлення на фонетичні відрізки пов'язане з інтонацією.
Інтонація— рух,зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення. Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення.
МЕЛОДИКА МОВЛЕННЯ— зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху ІНТЕНСИВНІСТЬ— підвищення і посилення голосу на слові, яке хочуть виділити (логічний наголос).ПАУЗА— перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. ТЕМП МОВЛЕННЯ—швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. ТЕМБР МОВЛЕННЯ — емоційне забарвлення .
28. Позиційні зміни звуків.
Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв'язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу загальних умов вимови, і по-друге впливати одне на одного. Зміни, спричинені впливом загальних умов вимови, називають позиційними, а зміни, зумовлені впливом одного звука на інший, — комбінаторними. Існують деякі звукові зміни, які можна водночас розглядати і як пози-
ційні, і як комбінаторні.До позиційних змін належить редукція голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова і протеза.Редукція голосних— ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.
У багатьох мовах прикінцеві дзвінкі приголосні оглушуються.
друг [друк]. Протеза — поява перед
голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови.Напр: острый — гострий,
29. .Комбінаторні зміни звуків.
До комбінаторних змін звуків належать акомодація,асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза.Акомодація — зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків.(напр..доза -відбув огублення звука /д/) Асиміляція— артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.Напр, у слові боротьба [бород0'ба].
Дисиміляція— розподібнен-ня артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак. Напр, український займенник хто виник із колишнього кто, де стояли поряд два проривних звуки [к] і
[т]. Гаплологія—випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів.(напр..мінералологія-мінералогія). Дієрєза - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.(напр..користний-корисний). Епентеза - поява у словах додаткового звука.(страм і срам;павук і паук). Метатеза - взаємна переста-
новка звуків або складів у межах слова.(напр..слово бондар із боднар)