26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи. Інтонація та її складові.

Наголос — виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідниходиниць за допомогою фонетичних засобів.

СЛОВЕСНИЙ НАГОЛОС буває динамічним, музикальним і кількісним. Динамічний наголос — виділення одного із складів слова більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя повітря. Музикальний наголос — виділення наголошеного складу інтонаційно, підвищенням основноготону. Кількісний, або довготний, квантитативний наголос — виділення складу більшою тривалістю звучання.

Фразовий наголос —виділення певного слова у фразі Логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи кількох слів у всьому висловлюванні.

Прокліза-явище при якому слова які,втративши наголос,приєднуються до наступних слів.(переді мною, мимо нас)

Енкліза-це явище при якому ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюють з ними одне фонет ціле (во поле, за руку)

27,Інтонація та її складові.

Членування мовлення на фонетичні відрізки пов'язане з інтонацією.

Інтонація— рух,зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлювання, ритміко-мелодійний малюнок мовлення. Інтонація складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення.

МЕЛОДИКА МОВЛЕННЯ— зміна частоти основного тону, його діапазонів, інтервалів, підвищень і понижень, напрямку його руху ІНТЕНСИВНІСТЬ— підвищення і посилення голосу на слові, яке хочуть виділити (логічний наголос).ПАУЗА— перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення. ТЕМП МОВЛЕННЯ—швидкість мовлення, вимірювана кількістю виголошуваних за секунду складів. ТЕМБР МОВЛЕННЯ — емоційне забарвлення .

28. Позиційні зміни звуків.

Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв'язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу загальних умов вимови, і по-друге впливати одне на одного. Зміни, спричинені впливом загальних умов вимови, називають позиційними, а зміни, зумовлені впливом одного звука на інший, — комбінаторними. Існують деякі звукові зміни, які можна водночас розглядати і як пози-

ційні, і як комбінаторні.До позиційних змін належить редукція голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова і протеза.Редукція голосних— ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання.

У багатьох мовах прикінцеві дзвінкі приголосні оглушуються.

друг [друк]. Протеза — поява перед

голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови.Напр: острый — гострий,

29. .Комбінаторні зміни звуків.

До комбінаторних змін звуків належать акомодація,асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза.Акомодація — зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків.(напр..доза -відбув огублення звука /д/) Асиміляція— артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.Напр, у слові боротьба [бород0'ба].

Дисиміляція— розподібнен-ня артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак. Напр, український займенник хто виник із колишнього кто, де стояли поряд два проривних звуки [к] і

[т]. Гаплологія—випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів.(напр..мінералологія-мінералогія). Дієрєза - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови.(напр..користний-корисний). Епентеза - поява у словах додаткового звука.(страм і срам;павук і паук). Метатеза - взаємна переста-

новка звуків або складів у межах слова.(напр..слово бондар із боднар)