Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать

Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах

Питання лекції:

  1. Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку.

  2. Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України.

Література: [1, с. 98-112; 3, с.221-253; 5, с.168-182].

  1. Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку

Економічні передумови - сукупність економічних умов та відношень, що впливають на особливості розміщення продуктивних сил.

Між розміщенням виробництва і рівнем економічного роз­витку країни є глибокий зв'язок. Чим розвиненіша економіка, тим досконаліша територіальна організація та галузева структура народного господарства.

Одним із основних понять регіональної економіки є поняття «економічний простір».

Вперше поняття «економічний простір» ввів німецький вчений Іоган Тюнен.

Економічний простір — це економічно насичена територія, що вміщує багато об'єктів і зв'язків між ними: населені пункти, промислові підприємства, господарські і рекреаційні площі, транспортні та інженерні мережі і тощо.

Якість економічного простору визначається такими характе­ристиками:

- густота (чисельність населення, обсягу валового регіонального продукту, природні ресурсиу розрахунку на певну площу простору);

- розміщення (показники рівномірності, концент­рації, розподілу населення і економічної діяльності);

- пов'язаність (інтенсивність економічних зв'язків між частина­ми простору, умови мобільності товарів, послуг, капі­талу і людей, що визначаються розвитком транспортних і комуні­каційних мереж).

Для функціонування економічного простору важливе значення мають економічні відстані між його елементами.

«Економічна відстань», на від­міну від фізичної, що вимірюється кілометрами, милями і та ін., характеризується перш за все транспортними вит­ратами на подолання фізичної відстані. Ось чому економічна від­стань між одними й тими самим географічними точками вияв­ляється неоднаковою для різних товарів та послуг.

При чому коли говорять про економічний простір будь-якої держави говорять про «єдиний економічний простір».

Умови для існування єдиного економічного прос­тору держави є:

  • загальне економічне законодавство;

  • єдність грошово-кредит­ної системи;

  • єдність митної території;

  • функціонування загальних інфраструктурних систем.

Єдиний економічний простір охоплює не тільки всю територію країни, а й її економічну морську аквато­рію і аероторію.

Україна – індустріально-агарна держава Східної Європи з досить розвиненою економічною системою. Яку ж економічну систему ми маємо в Україні? І яким чином вона формувалась?

Взагалі економічна структура будь-якого суспільства визначається формами власності.

Для класичного (дикого) капіталізму – основою є приватна власність, для соціалізму – державна. Це по суті крайності економічного розвитку. Якщо країни відмовляються від цих крайнощів розвитку, то вони проходять перехідний період (відбувається зміна форм власності). Ця зміна може відбуватися еволюційним і революційним шляхом.

Для України перехідний період – це перехід від адміністративно-командної, планової економіки до ринкової. Перехідний період відбувся мирним еволюційним шляхом. Але проходив він досить довго і проблемно. Хоча Україна, вже зараз вважається країною з ринковою економікою. Чому ж процес переходу був таким затяжним? Тому, що існувало досить багато труднощів, а саме: відсутність власної грошової системи; руйнування всіх господарських зв’язків; відсутність моделі розвитку для початкового етапу економічних перетворень Основною помилкою було те, що застосовувались моделі розвитку, які можна використовувати тільки в розвинених країнах.

Розглянемо основні моделі економічного розвитку

Монетаристська економічна теорія. Її родоначальником є Мілтон Фрідман (американець з українськими коренями; його батьки вихідці з Закарпаття, які ще молодими виїхали в США).

Монетарна теорія впроваджується в життя Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СБ), Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) за допомогою їх колишнього консультанта Джефрі Сакса.

Це економічна модель Чикагської школи.

Суть теорії: розв’язання всіх проблем не через бюджетне (державне) регулювання, не через виробництво, а через грошове регулювання.

Дана політика проти втручання держави в економіку. Держава повинна регулювати тільки масу грошей які є в обігу. Монетаристи виступають за зменшення державних видатків у соціальну сферу.

Модель Джона Кейнса «Класична теорія регіональної політики». Мета теорії – державне регулювання основними сферами економіки.

Суть теорії: перехідний період відбувається шляхом державного регулювання (відбувається перехід до економіки що побудована на компромісах, співпраці, при існуванні різних форм власності, при досягненні мети: повної зайнятості населення). Модель ґрунтується на великих державних капіталовкладеннях в розвиток економіки (навіть при зростанні дефіциту бюджету: «Позичай у майбутнього – аби тільки виробляти»). Україна сьогодні діє навпаки – обмежує дефіцит бюджету, але бере позички у майбутнього і не нарощує темпів виробництва (бо такі вимоги співпраці з міжнародними фінансовими інститутами).

Інноваційна теорія Михайла Івановича Туган-Барановського (1865).

Суть: Забезпечити ріст виробництва може тільки НТП.

Країни, які зрозуміли значення інновацій досягли економічного зростання (Японія, Німеччина, Південна Корея, Китай, США). Південна Корея за 17 років в 37 разів збільшила ВВП завдяки витратам на науку і технології. В Україні за роки реформ виробництво зменшилось на 55%, 90% кредитів були видані в торгівлю. З 1990 року фінансування в науку скоротилося в 10 разів.

Шведська раціональна модель. В Швеції з 1932 року при владі знаходяться соціал-демократи (а у опозиції практично не має шансів на успіх – вона роз’єднана). І їхня теорія добре прижилась на шведській землі.

Суть: - це симбіоз соціалізму і капіталізму;

  • великі податки (одні із вищих у світі);

  • високий соціальний захист (він адекватний оподаткуванню): багато послуг безкоштовних; великі виплати безробітне ним.

Колишній СРСР міг би впровадити шведську модель, тоді б наслідки політичної і економічної кризи можна було б зменшити.

Методологія «щокової терапії». Автор Джері Сакс, який намагався позбавити світ від бідності, а «хворі економіки» вилікувати методом «шокової терапії».

Суть: високі податки, обмеження фінансування підприємств і ліквідація «зайвих коштів».

Джері Сакс (1950) отримав освіту в Гарвардському університеті. В 29 років став доктором, професором. Серед випускників Гарварду – 40 нобелівських лауреатів. Гарвард вважається «фабрикою міліонерів і геніїв).

Перша спроба «шокової терапії» пройшла в Болівії. Результат: зменшення витрат бюджету; масове вивільнення працівників з державних підприємств (звільнені зайнялися вирощуванням кокаїну, досить прибутковим видом діяльності). Інфляція сягнула 20 тис%.

Друга спроба, більш вдала, була в Польщі (були враховані болівійські помилки + сильний вплив мали профспілки «Солідарність» і церква, які не допустили сильної корупції). Практично кожен поляк був задіяний у процеси реформ (які проводив прем’єр Лешек Бальцерович за вказівкою МВФ), і це їм вдалося (але було все: і безробіття і інфляція і масовий виїзд. Поляки говорили: «Життя по Саксу гірше за комуністичний режим»).

Дана модель впроваджувалась і в Україні (її впроваджував Віктор Пензеник): друкувались гроші, залазили в борги, вважаючи що карбованець стабілізується, але цього не відбулося. Інфляція переросла в гіперінфляцію, а коли відкрилися можливості приватизації наш український капіталізм почав розвиватись за законами «тайги і джунглів», реалізувався принцип «бери, що можеш». Але гарвардські мудреці досить істотно допомогли олігархам. Яким чином: розділили всю економіку між олігархічними кланами.

Якщо говорити про розвиток економіки України, то вона пройшла 3 етапи:

  1. 1991-1994 рр. – лібералізація економічних відносин + відсутність довгострокової стратегії = результат: глибока економічна криза;

  2. 1995-1998 рр. – державна антикризова політика (заходи спрямовані проти падіння виробництва + монетарні і проти інфляційні заходи);

  3. 1999 р…… - перехід до позитивної динаміки ВВП.

Про результати розвитку економіки за перші десять років можна сказати:

  • з 1990 по 2000 роки населення зменшилось більш ніж на 3 млн. чоловік;

  • 70% населення (60) проживало за межею бідності (це вже розцінюється як геноцид);

  • реальне безробіття сягнуло 25% від працездатного населення;

  • 60% студентів бачило своє майбутнє в еміграції;

  • ВВП зменшився в 5 разів;

  • за межами банківського контролю знаходилось в обігу 50% національної валюти;

  • нелегальний сектор економіки (за оцінками експертів) склав 50% (вважається що з України щорічно вивозиться 3-4 млрд доларів);

  • за рівнем корумпованості Україна зайняла 3 місце у світі;

  • країною керують олігархічні клани.