- •6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»
- •Лекція 1 - предмет, методи та завдання дисципліни «регіональна економіка»
- •1. Сутність регіональної економіки, предмет, об’єкт дослідження та завдання дисципліни.
- •Основні поняття регіональної економіки. Місце курсу в системі економічних наук
- •3. Методи теоретичного обґрунтування організації господарства
- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •Тема 3 - фактори сталого розвитку
- •Лекція 3 - природний та трудорескрсний потенціал україни
- •1. Вплив природних передумов на розвиток і розміщення продуктивних сил. Оцінка природно-ресурсного потенціалу України
- •Карпатський гірський регіон
- •Рівнинний Центрально-Український регіон
- •Кримсько-Причорноморський регіон
- •Кліматичний фактор
- •Вплив природних катастрофічних явищ
- •Екологічні чинники регіонального розвитку
- •2. Роль демографічних передумов у розвитку народного господарства. Регіональні особливості демографічної ситуації
- •Чисельність населення, його динаміка
- •Густота населення
- •Вікова структура
- •Причини демографічного старіння:
- •Статева структура
- •Етнічна структура
- •Міграційні процеси
- •Вплив міграцій
- •Лекція 4 - господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку
- •Економіка України – як єдиний народногосподарський комплекс. Характеристика основних складових народногосподарського комплексу України
- •Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу
- •Шляхи вирішення проблеми імпорту пер:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України
- •Вугілля оцінюється за декількома параметрами:
- •Львівсько-Волинський басейн
- •Споживання вугілля
- •Соціально-економічні проблеми вугільної промисловості:
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості Нафтова промисловість
- •Галузева структура нафтової промисловості:
- •Отже Україна має 3 нафтогазоносні регіони:
- •Фактори, які ускладнюють нафтовидобування в Україні:
- •Нафтопереробна промисловість
- •Основні передумови розміщення нафтопереробних заводів у світі:
- •Газова промисловість
- •Регіони добування природного газу:
- •Причини зменшення видобутку:
- •Напрями стабілізації видобутку газу (ті ж що і для нафти):
- •Транспортування газу:
- •Лекція 6 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Значення галузей хімічного комплексу в народному господарстві та його галузева структура комплексу
- •Фактори, що впливають на розміщення підприємств хімічного комплексу
- •Проблеми і перспективи розвитку галузей хімічного комплексу
- •1. Гірничо-хімічна промисловість
- •Регіони залягання сировини:
- •2. Основна хімія
- •Умови розміщення:
- •Виробництво добрив
- •Виробництво сірчаної кислоти
- •Виробництво соди
- •Виробництво солі
- •3. Хімія органічного синтезу
- •Гумова промисловість
- •Фармацевтична промисловість
- •Лекція 7 - регіон в системі територіального поділу праці. Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Роль територіального поділу праці у формуванні регіональних соціально-економічних систем
- •Соціально-економічна сутність районування. Принципи і критерії виділення великих економічних районів
- •Типи економічних районів
- •Лекція 8 – економіка україни як єдність соціально-економічних систем. Економіка регіонів україни: стан та перспективи розвитку
- •1. Поняття мікро-, мезо- та мегаекономічного районування
- •Характеристика Центральноукраїнського економічного району (за в. Поповкіним)
- •Лекція 09 - сутність, мета і завдання регіональної економічної політики. Механізм реалізації регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Лекція 10 - міжнародні економічні зв’язки україни та її інтеграція в європейські та інші світові структури
- •1. Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Фактори розвитку мпп
- •Розрізняють три типи міжнародного поділу праці:
- •Можна виділити основні тенденції міжнародного поділу праці:
- •Зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами снд і світу, шляхи їх вдосконалення
- •Розрахунок експортної квоти:
- •Розрахунок імпортної квоти:
- •Структура експорту:
- •Основні причини, які стримують розвиток експортного потенціалу:
- •Міжнародна торгівля
- •Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
- •Зони спільного підприємництва
- •В Україні заборонено:
- •Бартерний обмін товарів
- •Кредитування та інвестування
- •Науково-технічна співпраця
- •Спільне підприємництво
- •Переваги спільного підприємництва:
- •Організація спортивних турнірів та змагань
- •Культурна співпраця
- •Політико-правові передумови:
Політико-правові передумови:
- політичне визнання України; - забезпечення територіальної цілісності і створення адекватної системи національної безпеки; - побудови демократичної держави; - незаперечне виконання міжнародних зобов'язань, особливо у сфері прав і свобод людини; - пряма участь у регіональних та глобальних політичних процесах; - формування відповідного законодавства і вироблення ефективних механізмів та інструментарію його виконання;
2. економічні передумови:
- забезпечення економічної та інституційної підтримки національного суверенітету; - проведення оцінки економічного потенціалу і визначення напрямів структурної перебудови; - розроблення та забезпечення реалізації програми переходу до ринку і соціального захисту населення; - оцінка експортного потенціалу і вироблення експортно-імпортної стратегії;- стабільність гривні і її включення у систему міжнародних розрахунків; - розв'язання проблем зовнішньої заборгованості;
3. соціально-культурні передумови:
- формування почуття власної національної гідності; - формування національно-економічного і національно-демократичного мислення; сформування сучасної, зорієнтованої на світові пріоритети системи національної освіти; - розвиток контактів з українцями, які мешкають за межами України;
4. інфраструктурні передумови:
- розвиток транспортних комунікацій і коридорів; - розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних систем з їх включенням до міжнародних систем.
Україні варто вибрати інтеграцію з розвинутими ринковими країнами Європи і світу загалом.
Вибір перший: Співдружність Незалежних Держав (СНД).
Питання про напрям економічної іи і сі рації дискутувалося відразу після проголошення незалежності України, але остаточним) рішення не ухвалено. Відсутність консенсусу між політичними силами різної орієнтації не дає змоги не лише визначити
цей напрям, а й перешкоджає кардинальним економічним реформам Прихильники інтеграції з Росією (підписання економічного союзу в межах (СНД) у 1993 р. заявляли, що українська економіка тримається на особистостях регіональних лідерів і управлінських команд, на директорському корпусі, що вихід на російський ринок і на ринки держав СНД для України є ЖИТТЄВОЮ необхідністю; що закріпитися на цих взаємопов'язаних ринках для українських виробників означає забезпечити собі однакові з російськими конкурентами стартові умови, зокрема щодо цін на енергоносії та іншу сировину.
Шістнадцятирічна практика існування СНД виявила неспроможність досягнення економічного зближення між її учасниками і спільного розв'язання складних соціально економічних проблем. Пропозиція України створиш зону вільної торгівлі і Росією постійно блокується тією ж Росією. Щоб схилити Україну до політичного союзу. Росія намагалася економічно (здебільшого використовуючи енергетичний фактор) утримувані її у сфері свого політичного та економічного впливу. Це виявлялося в ПОДВІЙНИХ стандартах щодо оцінки розриву економічних зв'язків між російськими га українськими підприємствами після розпаду СРСР.
Публічно відповідальність за це було покладено па українську сторону, насправді Росія обстоювала власні економічні та політичні інтереси. Оскільки багато українських підприємств виробляло напівфабрикату продукцію для підприємств Росії, звуження економічних зв'язків з боку Росії помітно ослаблювало внутрішні та зовнішні економічні потуги України, змушувало її бути податливішою при розв'язанні спірних питань.
Українське керівництво стоїть на позиції пріоритету економічної, а не політичної інтеграції у межах СНД. Упродовж шістнадцяти років Україна здійснювала полі гику зближення країн СНД через рівноправну економічну співпрацю. Вона поставила питання про створення у межах СНД зони вільної торгівлі як першої фази міжнаціональної економічної інтеграції (з того починали інтеграцію країни ЄС), але у вересні 2003 р. Росія нав'язала угоду про "ЄДИНИЙ економічний простір", в основі якого є політичне домінування тієї ж Росії.я
Вибір другий Європейський Союз (СС).
Незважаючи на намагання Росії і проросійських сил в Україні обмежиш нашу економічну інтеграцію межами СНД. Україна ще на початку 1993 р. розпочала офіційні переговори з країнами Заходу про залучення до процесу європейської інтеграції. Вони тривали майже рік (декілька раундів). На початку 1994 р. на засіданні Ради Міністрів ЄС було поширено мандат Європейської комісії (виконавчий орган ЄС) на переговори з Україною. На черговому раунді переговорів України з ЄС сторони відробили остаточний варіант Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС, яку 23 березня 1994 року парафував у Брюсселі український міністр закордонних справ, а 14 червня 1994 року Президент України у Люксембурзі підписав її. Україна стала першою з країн СНД, що підписала гаку угоду.
Угода заклала цілком нові засади економічних відносин між Україною і ЄС на принципах ринкової економіки, яка враховує особливості існуючого економічного стану України, а також новий характер ЄС. Вона передбачає поліпшення доступу України де ринків Західної Європи на основі принципу найбільшого сприяння; містить нові важливі положення, пов'язані з лібералізацією торгівлі й створенням стабільніших і передбачуваних умов комерційної діяльності, у тому скорочення кількісних обмежень, а також особливі положення про захисні заходи та антидемпінгові процедури, забезпечення здорової, чесної конкуренції.
Про зацікавленість розвинутих країн у співпраці з Україною в економічній галузі свідчать переговори зі США, Німеччиною. Великобританією та інтими країнами. Україна заявила, що вона дотримується чотирьох основних принципів реформування економіки:
- макроекономічна стабілізація;
- лібералізація;
- соціальний захист населення;
- здійснення структурних змін, у тому числі змін форм власності.
У червні 1995 р. у Брюсселі було підписано Тимчасову торговельно-економічну угоду, яка передбачає переведення зв'язків між Україною і Європейським Союзом у практичну площину.
Угода містить положення про надання Україні режиму найбільшою сприяння у торгівлі з ЄС, про створення сприятливих можливостей у торгівлі текстилем. сталлю, сільськогосподарською продукцією, іншими товарами. Отже, Україна першою серед республік СНД відкрила дорогу до вигідного співробітництва 5 ЄС. У листопаді 1995 р. вона стала повноправним членом Ради Європи.
До Європейського Союзу входять 27 країн Західної Європи: Австрія, Бельгія, Великобританія. Греція. Данія, Ірландія, Іспанія, Італія. Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, ФІНЛЯНДІЯ) Франція. Швеція та чимало країн Центральної та Південної Європи. На початкових етапах це об'єднання не ставило за мету політичне зближення країн. Акцент було зроблено на економічній інтеграції; послідовному і поетапному зближенню країн завдяки реальним економічним перетворенням у кожній з них. Таке зближення мало відбутися за кілька етапів:
- створення іони вільної торгівлі скасування митних бар'єрів у взаємній торгівлі між: країнами-учасницями;
- створення митного союзу вільний рух товарів країн-учасниць усередині інтеграційного угруповання та єдиний митний тариф для третіх країн;
- створення спільного ринку, в основі якого усунення бар'єрів на шляху переміщення товарів, капіталу, прані в межах країн-учасниць;
- формування економічного сонну, який, зберігаючи всі попередні принципи, передбачав здійснення єдиної економічної політики на основі створення системи міжнаціонального регулювання економічних процесів у межах інтеграційної групи.
Інтеграційна система країн Західної Європи складається з Європейського Союзу і Ради Європи. Це незалежні організаційні структури, об'єднані єдиними стратегією, метою, вартостями із Європейську співдружність, символом якої є синій прапор з 12 ЗОЛОТИМИ зірками, які символізують терпимість, свободу, демократію, права людини, справедливість, етику, довіру, солідарність, взаємоповагу, громадянськість, рівність — принципи, що визначають пріоритети загальнолюдських вартостей, є основою європейської інтеграції. Усі рішення приймаються колегіально, узгоджено, доводяться до країн-учасниць інтеграційної групи і регулюються управлінськими міжнаціональними структурами.
Україна здійснює заходи, спрямовані на зближення з Європейським Союзом. У квітні 2003 р. її офіційно було запрошено на саміт країн ЄС.