Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_РЕ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
946.18 Кб
Скачать

Лекція 5 - міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ

Питання лекції:

  1. ПЕК України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу.

  2. Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України.

  3. Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості.

Література: [1, с. 112-134; 3, с.260-294; 4, с. 149-171; 5, с. 203-223].

  1. Пек України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу

Паливно-енергетичний комплекс є базовим в економіці держави, і значно впливає на рівень розвитку її економіки.

Паливно-енергетичний комплекс України досить складний і охоплює:

  • паливний комплекс;

  • електроенергетику; (яка відноситься до тих галузей, які визначають науково-технічний прогрес)

  • виробнича інфраструктура (високовольтні лінії електропередач, трубопроводи...)

Паливний комплекс України – це сукупність галузей промисловості, зайнятих видобутком і переробкою різних видів палива і включає: нафтовидобувну, нафтопереробну, газову, вугільну і торф’яну промисловості.

Значення ПЕК у РПС.

  1. Галузі, які виробляють паливо і енергію, мають районоутворююче значення, на їх базі формуються територіаль­но-виробничі комплекси.

  2. Вони впливають на спеціалізацію господарства регіону, процеси концент­рації виробництва, комбінування.

  3. Вплив ПЕК тим більший, чим потужніші запаси ресур­сів палива.

  4. Дешеве паливо сприяє розвитку енергомістких вироб­ництв.

Шляхи розвитку паливно-енергетичного комплексу України виз­начено в Національній енергетичний програмі (НЕП) України. В її основу покладено Концепцію розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2010 р.

На жаль, жодна з прийнятих програм розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та власне Націона­льна енергетична програма України не виконується в повному обсязі. Проблеми з енергопостачанням, які склалися в країні, зу­мовлюють необхідність розробки нової Енергетичної програми України, яка б дала змогу, по-перше, зупинити поглиблення енер­гетичної кризи і, по-друге, забезпечити енергетичну безпеку Украї­ни в умовах переходу до сталого розвитку.

Україна належить до держав, що недостатньо забезпечені власними енергоресурсами, окремими видами – лише на 10-20-30% і тільки вугіллям – на 90-100%. Водночас Україна має найбільш енергомістку економіку. Загалом видобуток палива в Україні зростав з 1950 до 1976 року.

Якщо брати в цілому забезпеченість паливно-енергетичними ресурсами то Україна приблизно забезпечена на 51% (по світовим масштабам це досить високе забезпечення). В Японії цей показник становить – 7%, в Італії – 17% (для більшості країн цей показник не перевищує 50%).

Україна в перспективі задовольнятиме свої потреби завдяки імпорту: в нафтопродуктах на 80-90%, а в природному газі – на 50%.

В чому полягає проблема імпорту ПЕР для України?

Проблема полягає в тому, що більш ніж 70 % паливно-енергетичних ресурсів імпортується з однієї країни (Росії). Вважається, що коли з однієї країни імпортується до 20 % необ­хідного ресурсу, то це проблема економічна; якщо 30 % — то це проблема політична; якщо 40 % і більше — проблема державної безпеки.