2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці

2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря

На підприємствах торгівлі вентиляція призначена для видалення з торгівельних залів, виробничих, складських та інших приміщень тепло-надлишків, шкідливих газів, парів та пилу, а також подачі до них чистого повітря та створення потрібних мікрокліматичних умов.

Вентиляція підрозділяється: за способом повітрообміну - на природну, примусову та змішану; за характером дії - на припливну, витяжну та припливно-витяжну; за місцем дії - на загальнообмінну та місцеву; за призначенням - на робочу та аварійну.

Природна вентиляція здійснюється за рахунок різниці питомої ваги повітря зовні та усередині приміщень, а також швидкісного напору зовнішніх повітряних потоків. Природну вентиляцію називають аерацією, якщо є можливість регулювати обмін повітря у приміщеннях з використанням вікон, фрамуг. Площа прорізів, що відкриваються у вікнах, повинна бути не менше 20% загальної площі світлових отворів у боковому заскленні. Якщо повітрообмін здійснюється через випадкові та нерегульовані отвори (нещільності в огороджуючих конструкціях), то таке природне провітрювання приміщень називається інфільтрацією. Природну вентиляцію можна посилити, якщо на дахові будинку, над витяжними трубами або каналами встановити дефлектори, у яких під дією вітру створюється розрідження, яке сприяє витяжці повітря з приміщення.

Допускається передбачати природну вентиляцію у магазинах із торгівельною площею до 250м².

Природна вентиляція може застосовуватись у приміщеннях з об’ємом на кожного працюючого більше 40м³ при наявності вікон та відсутності виділення шкідливих речовин і речовин з неприємним запахом. У приміщеннях комор передбачають природну витяжну вентиляцію з роздільними каналами.

У виробничих, складських та інших приміщеннях, де природна вентиляція не забезпечує потрібні санітарно-гігієнічні умови, влаштовують примусову вентиляцію з використанням вентиляторних установок. Примусова вентиляція підрозділяється на припливну, витяжну та приплив-но-витяжну. Припливна вентиляція забезпечується шляхом нагнітання у приміщення зовнішнього чистого повітря, витяжна - шляхом створення в них невеликого розрідження, припливно-витяжна - шляхом спільної роботи припливних та витяжних вентиляторних установок.

Провітрювання приміщень за рахунок роботи вентиляторів та природного повітрообміну називають змішаною вентиляцією.

На підприємствах використовується в основному загальнообмінна припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує провітрювання всього об’єму приміщень. Місця викиду в атмосферу повітря із систем вентиляції і надходження в них зовнішнього повітря повинні бути рознесені по горизонталі на відстань не менше 10м, а при неможливості виконання цієї вимоги рознесені по вертикалі на відстань не менше 6м.

У приміщеннях магазинів з торгівельною площею 400м² та більше об’єм витяжки повинен бути повністю компенсований припливом повітря. У магазинах з окремими залами по продажу продовольчих та непродовольчих товарів передбачають роздільні для кожного залу системи припливно-витяжної вентиляції. Роздільні системи вентиляції передбачаються для підприємства торгівлі та його структурних секцій - кафетерію, кондитерського цеху. Припливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати безперебійний повітрообмін у місцях зберігання легкозаймистих рідин, лаків, фарб та товарів побутової хімії.

На підприємствах харчування припливно-витяжна вентиляція застосовується у холодний період року у всіх виробничих приміщеннях. У теплий період року приплив повітря до них може здійснюватись природним шляхом. У обідніх залах передбачено перевищення припливу повітря над витяжкою, а у гарячих цехах, приміщеннях для випікання кондитерських виробів та мийних - перевищення витяжки над припливом. Завдяки такій забудові припливно-витяжної вентиляції виключається надходження з виробничих приміщень у обідній зал шкідливих речовин, теплого та вологого повітря. У гарячому цеху, приміщеннях для випікання кондитерських виробів припливне повітря повинно надходити у робочу зону (з метою обдування тіла працюючих), у інших приміщеннях - вище робочої зони, тобто вище 2м над рівнем підлоги.

Кількість повітря, яке необхідно подавати у приміщення для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища, визначається розрахунком. Якщо у виробничих приміщеннях немає шкідливих виділень, то кількість повітря, що подається на кожного з працюючих, повинна бути не менше: 30 м³/год - при об'ємі приміщення на одного працюючого до 20м³; 20 м³/год - при об'ємі приміщення на одного працюючого від 20 до 40м³. При відсутності у приміщеннях природної вентиляції витрата повітря на одного працюючого повинна бути не менше 60 м³/год. Повітрообмін у торгівельних залах магазинів продовольчих, універсальних та непродовольчих площею більше 250м² визначають розрахунком. У торгівельні зали магазинів подається зовнішнє повітря з розрахунку не менше 20м³/год на одну особу.

При виділенні у приміщеннях шкідливих речовин повітрообмін розраховують, виходячи з необхідності розведення їх до гранично допустимих концентрацій. При цьому повітря, що надходить у приміщення, вважається чистим, якщо концентрація в ньому шкідливої речовини, за якою здійснюється розрахунок, не перевищує 0,3 ГДК. У цьому випадку кількість повітря (м³/год), необхідну для провітрювання приміщення, визначають за формулою:

(2.1)

де - маса шкідливої речовини (мг/год), що виділяється у приміщення протягом години;

Кy та Кn - концентрація шкідливої речовини (мг/м³) у повітрі, що видаляється, та припливному;

Ку£1 ГДК, Кn £ 0,3 ГДК.

Розрахунок вентиляції у гарячих цехах здійснюється за тепловиділеннями, у мийних відділеннях - за виділенням вологи.

Розрахунок вентиляції деяких приміщень здійснюється за кратністю повітрообміну. Кратність повітрообміну (год^-1) - відношення кількості повітря, що подається у приміщення протягом однієї години ( в,м³/год), до внутрішнього об'єму цього приміщення (V,м³):

(2.2)

Для певних приміщень кратність повітрообміну - нормована величина (табл.7).

Таблиця 7

Кратність повітрообміну у деяких приміщеннях торгівельних підприємств

	Розрахункова для систем	Кратність повітрообміну
Вид приміщення	опалювання та вентиляції температура повітря, °С	приплив	витяжка
Торгівельні зали магазинів площею 250м^2та менше продовольчих, універсальних та непродовольчих Цехи доготувальний, холодний, м‘ясний, рибний, обробки зелені, овочевий та птахо-гольєвий Приміщення для хладонових холодильних установок Мийні столового та кухонного посуду, судків, тари Комори сухих продуктів Приміщення для персоналу Машинні, апаратні, конденсаторні відділення аміачних холодильних установок	+12 +15 +16 +20 +12 +18 +16	- - 3 За рахунком, 4 - 1 За рахунком, 2	1 1 4 але не менше 6 2 1 але не менше 3

За відомими об'ємом приміщення та кратності повітрообміну можна визначити кількість повітря, необхідну для його провітрювання.

Окрім загальнообмінної вентиляції на підприємствах використовується місцева вентиляція для видалення шкідливих речовин, нагрітого або зволоженого повітря безпосередньо з місць їх виділення. Місцева вентиляція може бути витяжною - у вигляді місцевих відсосів (зонтів, кільцевих повітроводів, укрить, боротових відсосів, витяжних шаф) та припливної - у вигляді повітряних душів та завіс.

Лінійний розмір А зонта, підвішеного на висоті h над джерелом виділення шкідливостей з відповідним лінійним розміром в, можна визначити за формулою:

А=в+0,8 h. (2.3)

Кільцеві повітроводи повинні перекривати у плані устаткування, над яким підвішені, на 0,5м у кожен бік, мати витяжні отвори, що регулюються, та примикати упритул до стелі.

Роботи, пов’язані з застосуванням та виділенням надзвичайно небезпечних та високонебезпечних шкідливих речовин, виконують у витяжних шафах під тягою.

Для захисту працівників від перегрівання поблизу джерел значного тепловиділення влаштовують повітряні душі: подають у робочу зону через розподільчі пристрої чисте повітря з певними значеннями температури та відносної вологості.

Згідно з діючими правилами, системи місцевої та загальнообмінної вентиляції повинні бути роздільними.

Приміщення, у які можливе раптове надходження у великих кількостях шкідливих речовин (окрім пилу), обладнують системами витяжної аварійної вентиляції. У машинних, апаратних та конденсаторних відділеннях аміачних холодильних установок аварійна вентиляція повинна забезпечувати не менше ніж восьмикратний обмін повітря протягом кожної години (без урахування продуктивності постійно діючої робочої витяжної вентиляції).

Повітря, що надходить до приміщення, очищується від пилу за допомогою фільтрів та, у холодний період року, підігрівається. Повітря, що видаляється з виробничих приміщень, повинне бути очищене фільтрами від пилу та шкідливих речовин. Очищення повітря, що містить горючий пил та інші горючі відходи, здійснюється до надходження його у витяжний вентилятор за допомогою гідрофільтрів, сухих фільтрів, циклонів та інших пристроїв.

Температура повітря, що подається у робочу зону, повинна бути у холодний період року не вище +25⁰С та не нижче +16⁰С.

На підприємствах може здійснюватись кондиціювання повітря - створення та автоматичне підтримання у приміщеннях постійних або змінюваних за визначеною програмою температури, вологості та швидкості руху повітря, найбільш сприятливих для перебування людей. У приміщеннях будь-якого призначення з постійним або тривалим (більше 2год.) перебуванням людей передбачається система опалювання, яка повинна забезпечувати достатнє, постійне та рівномірне нагрівання повітря у приміщеннях у холодний період року та бути при експлуатації пожежо- та вибухобезпечною. Для уникнення пригорання пилу температура поверхні нагрівальних приладів не повинна перевищувати 95⁰С.

Системи вентиляції, кондиціювання повітря та опалення приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондинционирование.

Наказом по підприємству призначається особа, відповідальна за експлуатацію, контроль технічного стану і обслуговування вентиляційного устаткування. Проводяться випробування і налагодження вентиляційних установок зі складенням актів та паспортів перед запуском їх у експлуатацію та після реконструкції. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні очищатись від горючого пилу, відходів виробництва і жирових відкладень згідно з графіком, затвердженим адміністрацією підприємства. Результати перевірки стану вентиляційного устаткування реєструються у спеціальному журналі. Вентиляційні установки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75. ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.