3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари

На підприємствах торгівлі при виконанні вантажо-розвантажу-вальних робіт використовуються крани, вантажопідіймальні талі, ліфти, підйомники, транспортери, рольганги, урівнюючі майданчики, самохідні вантажні машини, візки. Вибір підйомно-транспортних засобів залежить від характеру технологічного процесу, виду та маси вантажу, тари та ін. При улаштуванні, установці та експлуатації підйомно-транспортного устаткування необхідно керуватись галузевими правилами охорони праці, Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, ДСТУ pr EN 12937-2002, ГОСТ 12.2.003-91, а також вимогами безпеки, викладеними у стандартах і технічних умовах на устаткування інших видів. Підприємства торгівлі є власниками підйомно-транспортного устаткування. Проте технічне обслуговування цього устаткування і нагляд за ним здійснюють за договором, як правило, спеціалізовані організації.

Вантажопідіймальні машини перед пуском у роботу і періодично у процесі експлуатації піддають технічному опосвідченню (огляду і випробуванням). При повному технічному опосвідченні здійснюються огляд, статичні та динамічні випробування вантажопідіймальних механізмів.

Результати технічного опосвідчення вантажопідіймальних машин записують у їх паспорт та спеціальний журнал. На кожному ванта-жопідіймальному механізмі зазначають, окрім інвентарного номера, допустиме робоче навантаження.

Опосвідчення підйомно-транспортного обладнання здійснюється органами Держгірпромнагляду (крани, ліфти), спеціалізованою організацією, що обслуговує ліфти, або інженерно-технічним персоналом підприємства (крани з ручним приводом, поворотні крани, тельфери, електро- та автонавантажувачі, штабелеукладачі).

Знімні вантажозахоплювальні пристосування (траверси, стропи, ланцюги) і тара підлягають в процесі експлуатації періодичному огляду їх власником у строки, встановлені заводом-виготовлювачем. Вони повинні мати клеймо, табличку або напис з вказівкою власної маси і граничної маси вантажу, для транспортування якого вони призначені. Тара, що використовується на підприємствах, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82 і Санітарним правилам організації технологічних процесів та гігієнічним вимогам до виробничого обладнання № 1042-73.

Обслуговування підйомно-транспортних машин і механізмів та управління ними доручають спеціально навченим і атестованим особам.

Ліфти, що встановлюються на підприємствах, підрозділяються на пасажирські, вантажні з провідником і без провідника. На торгівельних підприємствах використовуються також вантажні малі ліфти вантажопідйомністю 40, 100 або 250кг, у яких кабіна має площу підлоги 0.36, 0.64 або 1м² та висоту 0,8 або 1,2м.

Ліфт містить лебідку і підвішені на її канатах (ланцюгах) кабіну і противагу, які переміщаються напрямними у спеціальній шахті. Шахта має огорожу з усіх боків і за всією висотою. Вхідні та вантажні отвори у шахті зачиняються дверима. Передбачається огорожа кабіни ліфта на всю висоту. Кабіна ліфтів пасажирських і вантажних з провідником повинна бути обладнана дверима. Можна не обладнувати дверима кабіну вантажних ліфтів без провідника.

Ліфти мають пристрої безпеки: кінцеві вимикачі, обмежувачі швидкості, уловлювачі, амортизатори, кнопки “Стоп”, автоматичні замки, контакти безпеки.

Кінцевий вимикач забезпечує автоматичне знімання напруги з електродвигуна лебідки і накладення механічного гальма при переході кабіною електричного ліфта верхньої зупинки не більше ніж на 200мм.

Обмежувач швидкості приводить у дію уловлювачі, якщо швидкість руху кабіни (противаги) вниз перевищить її номінальне значення не менше ніж на 15%.

Уловлювачі різкого або плавного гальмування повинні зупиняти та утримувати кабіну і противагу на напрямних при перевищенні допустимої швидкості руху вниз, включаючи і випадок обриву канату.

Амортизатори, встановлені у нижній частині шахти (в приямку), призначені для пом’якшення удару кабіни або противаги при переході ними нижнього робочого положення.

У кабіні ліфту пасажирського або вантажного з провідником на кнопочній панелі встановлюється кнопка “Стоп” для екстренної зупинки із сповільненням не більше 10 м/с².

Кожні двері шахти ліфту обладнуються автоматичним замком, що замикає їх раніше, ніж кабіна відійде від рівня посадочного (завантажувального) майданчика на відстань 150мм.

Двері шахти і кабіни повинні бути обладнані контактами безпеки, що запобігають пуску і руху кабіни, якщо хоча б одна із частин дверей не зачинена.

Контакти рухомої підлоги кабіни пасажирського ліфта контролюють кількість пасажирів у кабіні.

Ліфти мають систему управління і освітлення.

Експлуатація ліфтів можлива тільки після реєстрації, технічного опосвідчення та одержання дозволу на пуск. Всі щойно встановлені ліфти, а також ті, що піддавались реконструкції, окрім вантажних малих ліфтів, реєструються у органах Держгірпромнагляду. Технічне опосвідчення щойно встановлених ліфтів проводить інспектор держнагляду, а ліфтів після реконструкції, капітального ремонту або закінчення строку роботи – інспектор держнагляду або спеціалізована організація.

Дозвіл на пуск ліфта в експлуатацію дає в зазначених випадках інспектор держнагляду чи спеціалізована організація на основі результатів технічного опосвідчення.

При технічному опосвідченні ліфта статичне випробування його здійснюється навантаженням, відповідним фактичній площі підлоги, займаної пасажирами, або вантажем, перевищуючим вантажопідйомність на 50 або 100%. Динамічне випробування ліфта здійснюється навантаженням, що перевищує його вантажопідйомність на 10%. Повне технічне опосвідчення ліфтів, що включає статичне і динамічне випробування, проводиться не рідше одного разу на три роки, періодичне (огляд з перевіркою спрацювання пристроїв безпеки) - не рідше одного разу на рік.

Вантажні малі ліфти враховують у журналі вантажопідіймальних машин підприємства. Технічне опосвідчення цих ліфтів проводять спе-ціалізовані організації.

Відповідальність за справний стан та безпечну дію ліфтів на підприємствах покладається наказом на представника спеціалізованої організації. Контроль за утриманням ліфтів цією організацією здійснюють органи Держгірпромнагляду.

Обслуговування пасажирських ліфтів доручають диспетчерам (операторам) або ліфтерам-обхідникам, управління вантажними ліфтами - провідникам або ліфтерам. Роботи по обслуговуванню таких ліфтів або управлінню ними можуть виконувати особи не молодші 18 років, які пройшли медичне опосвідчення, навчання за спеціальною програмою та склали екзамен у навчальному закладі.

Управління вантажними малими ліфтами, а також вантажними ліфтами без провідника з обслуговуванням більше ніж з одного вантажного майданчика може бути доручено робітникам (наприклад, вантажникам), що користуються ліфтами. Ці робітники повинні бути навчені за відповідною програмою і атестовані комісією даного підприємства-власника за участю особи, відповідальної за справний стан та безпечну дію ліфтів.

Технічне обслуговування ліфтів та їх ремонт проводять електромеханіки – особи не молодші 18 років, які пройшли медичне опосвідчення, навчання за спеціальною програмою і атестовані комісією з участю представника Держгірпромнагляду.

У випадку виявлення несправностей у роботі підйомної установки необхідно відключити її від електромережі, вивісити запобіжний плакат “Ліфт несправний – не включати!” та повідомити про зіпсування адміністрацію спеціалізованої організації.

Підйомники, призначені тільки для переміщення вантажів без провідника, враховують у журналі вантажопідіймальних машин підприємства. Технічне опосвідчення і обслуговування підйомників проводить спеціалізована організація. Порядок та строки технічного опосвідчення підйомників визначають Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

Підйомники не вимагають улаштування шахти та машинного приміщення. Транспортування вантажів здійснюється у кабінах або на платформах, що переміщуються напрямними на спеціальному каркасі. Двері у огорожах підйомника на поверхах мають блокуючі пристрої. Для аварійної зупинки його передбачені уловлювачі і кінцеві вимикачі. Платформу вантажних підйомників можна огороджувати з трьох боків при наявності пристроїв, що запобігають сповзанню вантажу за її габарити. Висота огорожі повинна бути не менше 1м з суцільною обшивкою внизу висотою не менше 0,2м. Для платформ, на які виключається вихід людей, висота огорожі може бути зменшена до 0,5м. До кнопочної станції управління підйомником підводиться сигналізація з усіх поверхів, на яких виконуються вантажо-розвантажувальні роботи. Тут повинні бути вивішені правила користування ним.

Управління підйомниками доручають навченим і атестованим робітникам підприємства, що залучаються до вантажо-розвантажувальних робіт.

При виявленні несправностей експлуатацію підйомника припиняють до усунення їх електромеханіком спеціалізованої організації.

Для переміщення вантажів використовують крани, електроталі і лебідки. Технічне опосвідчення їх проводиться перед пуском у роботу і потім періодично у строки: не рідше одного разу на рік – часткове, не рідше одного разу на три роки - повне опосвідчення (огляд, статичне та динамічне випробування). Статичне і динамічне випробування вантажопідіймальних машин здійснюються навантаженнями, що перевищують вантажопідіймальність відповідно на 25 % і 10%.

Для переміщення і укладання тарноштучних вантажів у стелажі або штабелі на великих складах підприємств торгівлі використовуються електричні мостові крани – штабелери опорного типу і електроталі. Електроталі переміщуються монорельсами – підвісними шляхами, які міцно прикріплюються до перекриття або до колон. Мінімальна відстань від підлоги до крюка електроталі, що знаходиться у верхньому положенні, повинна бути не менше 3м. Кожна вантажопідіймальна машина з електричним приводом оснащена кінцевим вимикачем для автоматичної зупинки механізму підйому вантажозахоплюючого органу. Кінцевий вимикач встановлюють так, щоб після автоматичної зупинки вантажозахоплюючого органу при підйомі без вантажу щілина між ним та упором була в електроталях не менше 50мм, у всіх інших вантажопідіймальних машинах – не менше 200мм. Для виключення перевантаження (як правило, не більше ніж на 25%) вантажопідіймальні машини обладнані обмежувачами вантажопідйомності. Вантажопідіймальні машини оснащені обмежувачами нижнього положення крюкової підвіски, гальмами, а деякі з них – кінцевими вимикачами автоматичної зупинки механізмів горизонтального пересування вантажу при підході до упорів, блокуваннями, аварійними вимикачами, засобами сигналізації, іншими пристроями та приладами безпеки.

Лебідки встановлюють і закріплюють на фундаменті або рамі, при цьому для забезпечення їх стійкості на раму вкладають баласт з урахуванням подвійного робочого навантаження. Зовнішні частини лебідки, що обертаються, окрім барабана, закривають знімними кожухами. Лебідки з електричним приводом обладнуються електромагнітним гальмом, автоматично діючим при відключенні електродвигуна, а лебідки з ручним приводом - храповим пристроєм і ручним стрічковим гальмом.

До експлуатації вантажопідіймальних машин, якими керують з підлоги, допускаються працівники, що залучаються до вантажо-розвантажувальних робіт та транспортних операцій.