- •Охорона праці в торгівлі
- •Лекція 1. «Законодавчі і організаційні основи охорони праці»
- •1.1. Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі
- •1.2 Управління охороною праці на підприємствах галузі
- •Нагляд здійснюють спеціально уповноважені на це органи й інспекції, що не залежать у своїй діяльності від роботодавця.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Загальні відомості про травматизм, професійні захворювання і аварії
- •Розслідування та облік нещасних випадків виробничого характеру
- •Дії роботодавця при «звичайному» розслідуванні та обліку нещасного випадку
- •Дії комісії при «звичайному» розслідуванні нещасного випадку
- •Дії роботодавця з організації спеціального розслідування нещасного випадку
- •1.3.3 Розслідування і облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування та облік аварій
- •Дослідження та оцінка виробничого травматизму і професійної захворюваності
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Законодавча та організаційна основа охорони праці в Україні
- •Лекція 2. «Виробнича санітарія»
- •2.1 Аналіз шкідливих факторів на підприємствах галузі
- •2.2 Нормативи параметрів виробничого середовища
- •2.3 Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці
- •2.3.1 Вентиляція та кондиціювання повітря
- •2.3.2 Захист від виробничих випромінювань
- •2.3.3 Захист від шуму та вібрації
- •2.3.4 Освітлення приміщень, робочих місць
- •2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
- •2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних умов праці
- •Лекція 3. «Техніка безпеки»
- •3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень
- •3.2 Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
- •3.3 Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3.4 Забезпечення електробезпеки
- •3.4.1 Технічні та організаційні основи електробезпеки
- •3.4.2 Надання першої допомоги потерпілому від дії електричного cтруму
- •3.5 Техніка безпеки при експлуатації підйомно-транспортного устаткування та електрифікованого підлогового транспорту
- •3.5.1 Вимоги техніки безпеки до вантажо-розвантажувальних робіт
- •3.5.2 Вимоги до безпечної експлуатації підйомно-транспортного обладнання і тари
- •3.5.3 Заходи безпеки при експлуатації внутрішньовиробничих транспортних засобів
- •3.6 Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів
- •3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів
- •3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів
- •3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів
- •3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів
- •3.7 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
- •3.7.1 Загальні вимоги техніки безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3.7.2 Додаткові вимоги до балонів, цистерн і бочок для газів
- •3.7.3 Вимоги безпеки до будови та експлуатації автосатураторів
- •3.8 Техніка безпеки при експлуатації холодильного обладнання
- •3.8.1 Загальні положення щодо безпечної експлуатації холодильних установок
- •3.8.2 Техніка безпеки при експлуатації холодильних установок
- •3.8.3 Розміщення холодильних установок і вимоги до приміщень для них
- •3.8.4 Загальні заходи безпеки при експлуатації торгівельного
- •3.9 Техніка безпеки при експлуатації торгівельних автоматів і поточно-механізованих ліній обробки товарів
- •3.9.1 Вимоги техніки безпеки до конструкції і експлуатації
- •3.9.2 Загальні вимоги техніки безпеки до поточно-механізованих ліній
- •3.9.3 Основи безпечної експлуатації деяких поточно-механізованих ліній
- •3.10 Вимоги безпеки до виконання окремих видів небезпечних робіт
- •3.10.1 Заходи безпеки при експертизі небезпечних речовин і вантажів
- •3.10.2 Вимоги безпеки до виконання робіт на висоті
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Техніка безпеки у торгівлі
- •Лекція 4. «Пожежна безпека в Україні»
- •4.1 Управління станом пожежної безпеки на підприємствах
- •4.2 Фактори пожежовибухонебезпеки, технічні та організаційні рішення щодо усунення їх у галузі
- •4.2.1 Класифікація, розслідування та облік пожеж
- •4.2.2 Класифікація речовин і матеріалів за потенційною небезпекою
- •4.2.3 Урахування при організації торгівлі та зберіганні матеріальних цінностей наявності в обігу пожежовибухонебезпечних товарів
- •4.2.4. Класифікація приміщень щодо вибухопожежної
- •4.2.5 Класифікація пожежо- і вибухонебезпечних зон
- •4.2.6 Класифікація будівель з вогнестійкості, урахування її
- •4.2.7 Запобігання розповсюдженню пожежі
- •4.2.8 Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання
- •4.2.9 Забезпечення пожежобезпеки вогневих робіт
- •4.3 Евакуація людей при пожежах
- •4.4. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •Запитання для контролю засвоєння навчального матеріалу Пожежна безпека в галузі
- •Рекомендована література і. Законодавчі та інші основоположні нормативні акти про охорону праці
- •Іі. Міжгалузеві нормативні акти
- •III. Галузеві нормативні акти
- •Іv. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці
- •V. Державні стандарти України з безпеки праці
- •VI. Державні санітарні норми
- •VII. Будівельні норми та правила
- •VIII. Довідкова та навчальна література
2.3.5 Використання кольору з метою охорони праці
Колір характеризується довжиною хвилі, коефіцієнтом відбиття та насиченістю. За довжиною хвилі кольори підрозділяються на короткохвильові та довгохвильові. Короткохвильові кольори (блакитнувато-зелений, блакитний, синій, фіолетовий) називаються холодними, оскільки створюють почуття свіжості та холоду. Довгохвильові кольори (червоний, оранжевий, жовтий, жовто-зелений) називають теплими, оскільки асоціюються з уявленнями про теплоту.
У виробничих приміщеннях з великим тепловиділенням та у приміщеннях з орієнтацією вікон на південний бік рекомендується фарбувати стіни у світлі холодні кольори, які психологічно компенсують теплонадлишки. Для фарбування стін у приміщеннях із зниженою температурою доцільно використовувати теплі кольори слабкої насиченості.
Оптичні властивості кольору враховуються при оформленні інтер’єру. Теплі кольори зорово зменшують приміщення, світлі холодні, навпаки, - збільшують. Ці особливості кольору використовують при фарбуванні стін приміщень з непропорційними розмірами. Шляхом добору кольорів можна створювати для працівників сприятливий психофізіологічний стан та регулювати освітленість приміщень природним та штучним світлом.
Темне пофарбування поглинає багато світлових променів, погіршує освітленість приміщень, сприяє швидкій утомлюваності працівників. Кращі кольори для оформлення інтер'єрів та фарбування устаткування: блакитний, зеленувато-блакитний, зелений, жовтий. Ці кольори, що мають великий коефіцієнт відбиття, забезпечують гарну освітленість на робочих місцях, попереджують зорову та нервову втому працівників. Сприятливе зорове сприйняття виробничого середовища створюється при різноманітності кольорового оформлення інтер’єру.
Різні кольори (червоний, жовтий, зелений, синій) використовуються у сигнально-запобіжній системі охорони праці згідно з ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
Червоний колір інформує про наявність в устаткуванні та на робочих місцях небезпечних виробничих факторів. Цим кольором фарбують ободи шкивів, внутрішні поверхні огорож, кнопки та важелі негайної зупинки машин та механізмів, протипожежне устаткування.
Жовтий колір попереджує про можливість проявлення у конкретних умовах небезпечних та шкідливих факторів. Його використовують для фарбування рухомого устаткування: тельферів, підйомників, навантажувачів та ін. Для концентрації уваги чергують жовті та чорні вертикальні або діагональні смуги.
Зелений колір інформує про відсутність небезпеки, а також позначає місця знаходження засобів першої медичної допомоги, шляхи евакуації та евакуаційні виходи.
Синій колір є інформативним: він використовується для різного роду розпоряджень, рекомендацій.
Для фарбування балонів з різними газами та технологічних трубопроводів використовується більш широка гама кольорів.
2.4 Засоби індивідуального захисту від шкідливих виробничих факторів
Наказом Державного комітета України з промислової безпеки, охорони праці і гірничого надгляду від 24 березня 2008р. № 53 затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, яке враховує основні вимоги Директиви Ради Европейської Економічної Спілки від 30 листопада 1989р. 89/656/ЕЕС Про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я та не використання робітниками засобів індивідуального захисту на робочому місці.
Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) передбачається у тих випадках, коли здійснення загальнотехнічних заходів не виключає дії на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Класифікація засобів індивідуального захисту наведена у ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация. Захист тіла людини забезпечується застосуванням спецодягу (халатів, комбінезонів), спецвзуття, головних уборів, рукавиць. При необхідності працівникам видається безкоштовно теплий спецодяг.
Для захисту очей від теплових випромінювань використовуються окуляри із скельцями ТС-3. При роботі з пилячими речовинами, кислотами та лугами застосовують герметичні окуляри ПО-3 з напівмаскою. Захисні окуляри випускають згідно з вимогами ГОСТ 12.4.013-85Е. ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия.
Для захисту органів дихання застосовуються респіратори (протипилові та газові) і протигази (фільтруючі та ізолюючі), які повинні відповідати ДСТУ ЕN 529 : 2006. Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації щодо вибору, використання, догляду і обслуговування. Настанова (ЕN 529 : 2006, IDT).
На підприємствах торгівлі для захисту органів дихання працівників від пилу при просіюванні сипких харчових продуктів доцільно використовувати респіратори. Для захисту органів дихання та обличчя працівника при обкурюванні, вивантаженні капусти та інших роботах усередині дошників слід застосовувати шлангові протигази типу ПШ-1 або ПШ-2. Ізолюючі протигази та кисневі ізолюючі прилади є на випадок аварії у приміщеннях аміачних холодильних установок.
Як засоби індивідуального захисту від шуму використовуються вкладиші, навушники та шлемофони.
При роботі з вібруючим інструментом застосовують рукавиці з амортизуючими прокладками. Загальні технічні вимоги до засобів індивідуального захисту рук від вібрації наведено у ГОСТ 12.4.002-74. Для захисту працюючих від загальних вібрацій використовується спеціальне віброзахисне взуття. Загальні технічні вимоги до цього взуття викладено у ГОСТ 12.4.024-76.
Наказом по підприємству, на основі діючого в Україні законодавства, визначається порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та
іншими засобами індивідуального захисту, а також їх догляду, обслуговування та належного зберігання.
За умовами виробництва, на підприємстві влаштовують сушарні для спеціального одягу і спеціального взуття, камери для їх знепилювання.
ЗІЗ, що видаються працівникам, є власністю підприємства, облікуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню, наприклад, при звільненні працівників.