Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Осокін В.Селезньва Ю Охорона праці в торгівлі 2....doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.71 Mб
Скачать

Лекція 3. «Техніка безпеки»

3.1 Загальні вимоги безпеки до розміщення і влаштування будівель, споруд та приміщень

Території, будівлі, споруди і приміщення торгівельних підприємств повинні відповідати будівельним нормам і правилам, галузевим нормативним документам.

Торгівельні підприємства можна розміщати в окремо розташованих будівлях, у складі громадських і торгівельних центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих і вбудовано-прибудованих приміщеннях до житлових і громадських будівель.

Магазини з продажу пожежонебезпечних матеріалів і рідин (олій, фарб, розчинників тощо) допускається розміщати лише в окремо розташованих будівлях. У цих будівлях можуть знаходитися інші магазини за умови обмежування їх протипожежними стінами.

Планування, забудова, благоустрій території підприємств повинні задовольняти вимогам діючих нормативних документів. Відстань між будівлями і спорудами приймається відповідно до технологічних норм, умов розміщення транспортних шляхів та інженерних мереж, але не менше встановлених санітарних і протипожежних розривів. Основні проїзди, тротуари і вантажо-розвантажувальні майданчики повинні бути асфальтовані або замощені. На господарському дворі необхідно мати навіси для тари і сміттєзбірники. Місця зберігання горючих матеріалів і тари повинні знаходитися не ближче 25м від будівель, на такої ж відстані від їх вікон і дверей мають бути розташовані сміттєзбірники. Територія, що відведена підприємству, має бути забезпечена питною водою і каналізацією.

Входи, виходи і сходи на підприємствах повинні бути, як правило, окремими для покупців (відвідувачів) і обслуговуючого персоналу. Висота поверхів у будівлях магазинів і підприємств харчування має бути не менше 3,3м. Висота торгівельних залів площею більше 300м2 у магазинах і з кількістю місць більше 150 на підприємствах харчування приймається 4,2м. Висота підвальних і цокольних поверхів має бути не менше 2,7м, відстань від підлоги до низу виступаючих зі стелі конструкцій – не менше 2,5м.

Площа приміщень має бути такою, щоб при установці в них торгово-технологічного устаткування ширина проходів була не менше нормативних значень. Мінімальна відстань 0,6м передбачається, наприклад, між кабінами контролерів-касирів. Ширина проходів між прилавками та устаткуванням за прилавком повинна бути не менше 0,9м. Ширина робочої зони за технологічною роздавальною лінією на підприємствах харчування приймається не менше 1м.

У групі приміщень для зберігання і підготовки товарів до продажу ширина коридорів приймається: 1,6...1,7м - при площі торгівельного залу 250м2, 1,8...2,0 м - при площі його до 2000м2, 2,3...2,7 м - при більшій площі і використанні електрифікованого транспорту. Двері комор і приміщень для прийому товарів повинні бути двостулковими шириною не менше 1,3м і висотою не менше 2,3м. Ширина дверей з розвантажувальної платформи приймається при тій же висоті в межах 1,6...2,2 м.

Стіни виробничих і складських приміщень повинні бути облицьовані або пофарбовані вологостійкими матеріалами на висоту 1,8м, у коридорах- на висоту 1,5м.

Канали й отвори в підлогах для комунікацій, стоку і скидання рідин закривають спеціальними кришками врівень з поверхнею підлоги. Наявність порогів у торгівельних залах, виробничих і складських приміщеннях не допускається.

Торгівельні зали, виробничі та адміністративні приміщення повинні мати, як правило, природне освітлення. У них передбачаються вентиляція і захист від шуму і вібрації. Примусова або змішана вентиляція передбачається в складських приміщеннях, у повітряному середовищі яких можливе утворення шкідливостей у концентраціях, що перевищують санітарні норми. В інших складських приміщеннях влаштовують природну вентиляцію, що забезпечує однократний повітрообмін у годину. Метеорологічні умови в складських приміщеннях приймаються відповідно до вимог технології зберігання вантажів.

Для виконання робіт, що супроводжуються утворенням і виділенням пилу, газу або пари, на підприємствах забудовують ізольовані приміщення, обладнані примусовою припливно-витяжної вентиляцією.

Залежно від особливостей виконуваних технологічних процесів та факторів виробничого середовища приміщення взагалі підрозділяються на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, жаркі, пильні, з хімічно активним або органічним середовищем.

Сухі приміщення – це приміщення, у яких відносна вологість повітря не перевищує 60% (відділення сушильні, просіювання сипких продуктів, оформлення та упакування готової продукції тощо).

Вологі приміщення – приміщення, у яких пари або волога, що конденсується, виділяються лише тимчасово, причому в невеликих кількостях, і відносна вологість повітря в яких більше 60%, але не перевищує 75% (відділення готування миючих і дезинфікуючих розчинів, утилізації відходів та ін.).

Сирі приміщення – приміщення, у яких відносна вологість повітря довгостроково перевищує 75% (відділення мийки лотків, матриць, інвентарю).

Особливо сирі приміщення – приміщення, у яких відносна вологість повітря близька до 100% (стеля, стіни, підлога і предмети, що знаходяться в приміщенні, покриті вологою).

Жаркі приміщення – приміщення, у яких під впливом різних теплових випромінювань температура постійно або періодично (більше 1 доби) перевищує +35оС (приміщення із сушарками, сушильними печами, котельні тощо).

Пильні приміщення (зі струмопровідним і струмонепровідним пилом) – це приміщення, у яких за умовами виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати усередину машин, апаратів (відділення просіювання сипких продуктів, склади спецій та ін.).

Приміщення з хімічно активним або органічним середовищем – приміщення, у яких постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що діють руйнівне на ізоляцію та струмоведучі частини електроустаткування.

У перерахованих вище приміщеннях умови навколишнього середовища різні у відношенні небезпеки ураження людей електричним струмом. Відповідно до ГОСТу 12.1.013-78, усі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом поділяються на три класи: без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні.

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі безпилові приміщення з нормальною температурою повітря і з ізолюючими (наприклад, дерев'яними) підлогами. Прикладом таких приміщень можуть бути адміністративні приміщення, виробничі лабораторії, склади для зберігання балонів зі стиснутими газами, матеріально-технічні склади, цехи дерев'яної і картонної тари та ін.

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю хоча б однієї з наступних умов: вогкість – відносна вологість повітря довгостроково перевищує 75%; під дією різних теплових випромінювань температура перевищує постійно або періодично (більше 1 доби) +35оС; виділення струмопровідного технологічного пилу в такій кількості, що вона може осідати на проводах, проникати всередину машин, апаратів тощо; підлоги струмопровідні (металеві, земляні, залізобетонні, цегельні); можливість одночасного дотику людини до маючих з'єднання з землею металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування, з іншої. До числа таких приміщень відносяться вентиляційні камери, складські неопалювані приміщення, овоче-, фруктосховища, сушильні відділення (сушіння плодів, ягід), відділення просіювання борошна, цукру, солі, сухого молока та інших сипких продуктів, охолоджувані відділення фасування та упакування швидкозамороженої продукції, морозильні відділення та ін.

Приміщення особливо небезпечні характеризуються наявністю однієї з наступних умов: особлива вогкість – відносна вологість повітря близька до 100% (стеля, стіни, підлога і предмети, що знаходяться в приміщенні, покриті вологою); хімічно активне або органічне середовище – постійно або протягом тривалого часу утримуються агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що діють руйнівне на ізоляцію і струмоведучі частини електроустаткування; одночасна наявність двох або більше умов, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою. Особливо небезпечними приміщеннями є гарячі та овочеві цехи, відділення мийні та утилізації відходів, склади рослинної олії та ін.