1.В чому визначаються переваги малої фірми у порівнянні з іншими видами компаній?

Переваги малої фiрми у порiвняннi з iншими видами компанiй визначаються:-Високою ефективнiстю управлiння. Перевага малої фiрми в тому, що за всiм може простежити сам хазяїн.-Наявнiстю унiкальних, нетипових для iнших фiрм мотивiв підприємництва. Так, згiдно з опитуванням власникiв малих компанiй у Великобританії, 87 % з них головною позитивною якiстю ведення власного дiла називають можливiсть бути незалежним i задоволення вiд здійснюваної роботи. -Низькими витратами на управлiння та НДДКР.

-Пiдтримкою держави. Незалежнi малi господарi традицiйно розглядаються як уособленi нацiональною заповзятливостi й найбiльш цiнний соцiальний прошарок, так званий середнiй клас, який стабілізує полiтичну та економiчну обстановку в країні.

Гнучкiсть – головне в стратегії малих підприємств.

2.В чому полягає сутність swot-аналізу?

Швидко оцінити стратегічне становище компанії можна за допомогою SWOT – аналізу. Такий аналіз підкреслює, що стратегія повинна якнайкраще сполучати внутрішні можливості компанії (її сильні і слабкі сторони) і зовнішню ситуацію, яка частково відображена у можливостях і загрозах.

Сила – це те, у чому компанія досягла успіхів, або якась особливість, яка надала їй особливі можливості. Наприклад, кращий товар, більш досконала технологія, краще обслуговування клієнтів, більше пізнавання товарної марки. Сила також може бути досягнутою в результаті створення альянсів або спільного підприємства з партнером, який має досвід або потенційні можливості для посилення конкурентоспроможності компанії.

Слабкість – це відсутність чогось важливого для функціонування компанії, або те, що їй не вдається (у порівнянні з іншими), або дещо, що ставить її у несприятливі умови. Наприклад, відсутність чіткого стратегічного напрямку розвитку; застаріле устаткування, низька прибутковість; недостатній імідж на ринку; зміни потреб та смаків споживачів тощо.

SWOT – аналіз дуже схожий на складання стратегічного балансу: сильні сторони – це активи компанії у конкурентній боротьбі, а її слабкі сторони – пасиви. Необхідно досягти такого співвідношення, щоб сильні сторони (активи) перекривали слабкі (пасиви). Співвідношення 50 : 50 є звичайно небажаним.

З точки зору формування стратегії сильні сторони компанії є важливими, оскільки вони можуть бути використані як основа для формування стратегії та конкурентної переваги. Разом з тим, успішна стратегія може бути спрямована на усунення слабких сторін, які роблять компанію вразливою.

Якщо керівництво компанії не знає її сильних і слабких сторін, не уявляє собі зовнішніх можливостей і не підозрює про загрози, воно не взмозі розробити стратегію, яка відповідає становищу фірми. А тому SWOT-аналіз є необхідним компонентом стратегічної оцінки цього становища.

3.Які відомі сили конкуренції? Форми міжнародної конкуренції.

Конкуренція на ринку складається з п’яти сил конкуренції:1.Суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;2.Спроби компаній з інших галузей залучити покупців даної галузі на бік своїх товарів-замінників;3.Потенціал входження у галузі нових фірм;4.Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку поставщиків ресурсів;5.Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку покупців продукції.

Модель п’яти сил конкуренції, наведена нижче, є цінним концептуальним інструментом вивчення основних впливів конкуренції на ринок і оцінці сили і слабкості кожного з них. Використання цієї моделі дає можливість зрозуміти як функціонує конкуренція.

Щодо міжнародної конкуренції то її форми в різних галузях суттєво розрізняються:1.На одному кінці спектра форм конкуренції знаходиться форма, яку можна назвати “множинно-національною. Конкуренція у кожній країні або невеликій групі країн відбувається незалежно; певна галузь наявна у багатьох країнах, але у кожній з них конкуренція йде по своєму. Репутація, коло клієнтів і капітал банку в одній країні не впливають на успіх його дій в інших країнах. У числі конкурентів можуть бути і МПК, але дія їх конкурентних переваг у більшості випадків обмежуються межами тієї країни, в якій ця компанія діє. Таким чином, міжнародна галузь являє собою як би набір галузей (кожна в межах своєї країни).

2.На протилежному кінці спектра – глобальні галузі, в яких конкурентна позиція фірми в одній країні суттєво впливає на її позиції в інших країнах. Тут конкуренція проходить на дійсно глобальній основі, конкуруючі фірми покладаються на переваги, які випливають з їх діяльності в усьому світі. Фірми комбінують переваги, яких вони досягли в країні базування, з тими, яких вони домоглися завдяки присутності в інших країнах. Наприклад, ефект масштабу, здатність обслуговувати клієнтів в різних країнах або репутація, яку можна утвердити в іншій країні. Такі галузі практично є в кожній країні. Більшість фірм, конкуруючих в цих галузях, - місцеві, тому що, коли конкуренція у кожній країні йде за власними правилами, іноземним фірмам добитися конкурентної переваги дуже важно. Міжнародна торгівля в цих галузях має скромні масштаби, а то і взагалі відсутня. Якщо фірма належить іноземній компанії (що рідко зустрічається), контроль з боку іноземного власника зі своєї штаб – квартири дуже незначний.