24. Якими внутрішніми і зовнішніми чинниками визначається зовнішньоекономічна діяльність України.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності визначається певними внутрішніми і зовнішніми чинниками. Щодо внутрішніх чинників, то вони забезпечуються структурно збалансованими національними економіками. Конкурентоспроможність нац. економік забезпечується оптимізацією таких її параметрів: нормально функціонуючі міцні сектори, оптимальні пропозиції між виробничою сферами, адекватне внутрішній і міжнар. соціально-економічній структурі співвідношення державного й приватного секторів тощо.

Для економ. розвитку України вирішального значення набуває макро- і мікроекономічна структурна політика та її інституціональне забезпечення, яка б стимулювала конкурентоспроможність нац. підприємств та їх об’єднань.

Разом з тим, деякі зовнішні чинники ускладнюють цілеспрямовану інтернаціоналізацію української економіки, особливо такі як:

• значне посилення міжнародної конкуренції на основних товарних ринках світу, яке відбувається внаслідок загальної лібералізації міжнародної конкурентоспроможності багатьох країн, що розвиваються;

• істотне підвищення вимог споживачів до технологічного рівня та якості товарів, що зробило їх первинними у визначенні конкурентоспроможності;

• багатьма зарубіжними країнами стали вживатися більш витончені форми протекціонізму та дискримінації українських експортерів, розширилось використання механізму антидемпінгових розслідувань;

• обмеженість доступу до міжнародних інструментів регулювання торговельних режимів (через відсутність членства в системі ГАТТ/СТО);

• складність входження в міжнародні проекти високотехнологічного співробітництва через невідповідність міжнародним критеріям захисту прав інтелектуального власності;

• висока конкурентність інтересів України та інших постсоціалістичних країн на міжнародних товарних і кредитно-інвестиційних ринках.

25. Якими показниками і чинниками визначається міжнародна конкурентоспроможність (кс підприємства (організації)?

Виходячи зі світової економічної практики можна встановити, що критерієм ефективності підприємства є зростання добробуту власників /акціонерів, тобто зростання вартості бізнесу.

Дослідники відзначають, що не існує єдиних стандартів оцінки КС підприємства.

В залежності від рівня управління КС (оперативний, тактичний, стратегічний) виділяють такі показники КС:

1.Платоспроможність

2. Прибутковість

3. Стратегічність управління

4. Адаптивність системи управління

5. Фінансова та управлінська прозорість

6. Керованість бізнесу

7. Інвестиційна привабливість

Звідси так формулються основні принципи концепції забезпечення КС підприємства:

1. Задача забезпечення КС підприємства включає забезпечення КС продукції і власне КС підприємства.

2. Слід виділяти різні критерії КС підприємства в залежності від горизонту планування і управління на підприємстві.

3. Основним показником КС підприємства на оперативному рівні є інтегральний показник КС продукції.

4. На тактичному рівні КС підприємства забезпечується його загальним фінансово-господарським станом і характеризується комплексним показником його стану.

5. На стратегічному рівні КС підприємства характеризується інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вартості бізнесу.

КС продукції є важливим показником КС підприємства тому, що виробництво і збут КС-ньої продукції забезпечують наявність грошового потоку.

Вирішальними чинниками високої КС фірми є:

- переваги її товару над товарами конкурентів;

- нижчі витрати і, відповідно, ціни;

- переваги над конкурентами щодо рівня управління маркетингом–швидкість реагування на зміни попиту, виходу на ринок і доставки споживачеві.

Усі ці чинники в сукупності визначають лідируючу конкурентну позицію фірми серед конкурентів у просторі ємності ринку.

Однією з умов забезпечення КС підприємства є також запровадження системи якості і одержання сертифікату на дану систему і продукцію.