42.Які стратегічні можливості відзначають діяльність фірми на міжнародному ринку?

Існує шість стратегічних можливостей діяльності фірми на світовому ринку. Вона може: 1. Передавати іноземним фірмам право на використання її власних технологій або на виробництво й поширення її продукції. Продаж ліцензій має сенс у тому випадку, коли фірма, що володіє коштовними технологічними ноу-хау або патентами на унікальну продукцію, не має організаційних структур на закордонних ринках і ресурсів для самостійного виходу на ринок. Надаючи іноземним фірмам права на використання технологій або патентів, компанія, принаймні, має можливість одержувати доход за рахунок роялті. 2. Зміцнювати національне виробництво (в одній країні) і вивозити товари на закордонні ринки, використовуючи як власні збутові, так і контрольовані іноземними компаніями канали. Використання заводів усередині країни як виробничої бази для експорту товару на іноземні ринки є прекрасною первісною стратегією для досягнення зростання продаж на світовому ринк. 3. Наслідувати багатонаціональну стратегію, для чого розроблювати особливу стратегію для кожної країни, де фірма здійснює свою діяльність, щоб вона відповідала смакам споживачів і конкурентних умов цих країн. Стратегічні кроки в одній країні не залежать від дій фірми в іншій країні; узгодження між собою стратегій компанії на різних ринках має другорядне значення порівняно з необхідністю пристосувати стратегію до умов конкретної країни. 4. Наслідувати глобальну стратегію низьких витрат, коли фірма прагне забезпечити низько витратне виробництво на ринках світу. Компанія спрямовує свої зусилля на те, щоб її рівень витрат був нижчий, ніж у конкурентів у рамках світового ринку.

5. Слідувати глобальній стратегії диференціації, при якій фірма диференціює свій товар за тими самими характеристиками у різних країнах для створення постійного іміджу фірми у світовому масштабі й для завоювання міцних конкурентних позицій. Стратегічні кроки фірми координуються в усіх країнах для досягнення однотипної диференціації у світовому масштабі. 6. Слідувати глобальній стратегії фокусування, коли метою стратегії фірми є обслуговування ідентичних ніш на кожному стратегічно важливому національному ринку. Стратегічні дії компанії скоординовані в рамках світового ринку для досягнення постійної конкурентної переваги на цільових нішах на підставі низьких витрат або диференціації.

43.В чому сутність і причини (стимули) економічного глобалізму?

Наприкінці ХХ і початку ХХІ століття в розвитку світової економічної системи все більш чітко і об’ємно почали проявлятися процеси, які отримали назву глобалізації або глобалізму.

Сутність глобалізму полягає в закономірному процесі формування єдиної загальносвітової економічної системи. Розвиток економічних зв’язків між окремими країнами і підприємствами призводить до все більшої їх взаємозалежності і на цій основі до виникнення єдиної, цілісної системи економічних відносин в масштабах всього світу (глобусу).

В Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір – Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки” відзначається, що глобалізація відкриває перед людством величезні можливості в розширенні обміну товарами, послугами, інформацією, технологіями та капіталом, взаємодії в гуманітарній сфері, духовному збагаченні особистості. Водночас для значної частини людства глобалізація несе в собі й істотні загрози, зумовлюючи розмежування країн на “цивілізаційний центр” і “периферійну зону”, поглиблюючи їх диференціацію в соціально-економічному розвитку. Вважається, що найбільш насущними причинами, які змусили окремі компанії виходити за рамки національної економіки, мають захисний характер. Основні причини глобалізації, які мають захисний характер:

1)витрати: -Ефект масштабу; -Потреба у збільшенні витрат на дослідження та дослідні розробки; -Час виходу на ринок; -Відмінності у витратах на робочу силу; -Ефективне використання системи постачання.

2)конкуренція: -Конкуренти на світовому ринку; -Проникнення на вітчизняний ринок іноземних інвестицій; -Менший рівень конкуренції на деяких зарубіжних ринках.

3)Ринкові стимули: -Зближення переваг і потреб споживачів; -Клієнтура у світовому масштабі; -Різні рівні розвитку ринку; -Відмінності у життєвому циклі продукту.

4)Держава: -Сприятлива торговельна політика; -Узгодженість технічних стандартів; -Однаковість процедур і норм.