23.Якими принципами керуються при визначенні конкурентоспроможності товару?

Для визначення конкурентоспроможності товару керуються наступними принципами:

• протилежність цілей і засобів суб`єктів ринку;

• урахування особливостей різних сегментів ринку;

• квазістабільність ринкової кон`юнктури в період проведення досліджень;

• переважно раціональна поведінка суб`єктів ринку.

Принцип протилежності цілей і засобів: конкурентоспроможність товару як економічну категорію слід розглядати у двоїстому аспекті, тобто необхідно враховувати інтереси обох суб`єктів ринкових відносин /споживачів і виробників/, цілі яких взаємопов`язані, але протилежні: для виробників важливими є параметри , які впливають на рівень витрат, а для споживача – параметри, які впливають на споживчі якості продукції /товару/.

Кожний споживач при виборі конкретного товару, намагається досягти оптимального співвідношення між рівнем споживчих властивостей і витратами на її придбання і використання, тобто отримати максимум споживацького ефекту на одиницю витрат. З точки зору виробника корисність товару визначається витратно-ціновими факторами. А тому у довгостроковій перспективі метою дій будь-якого виробника є досягнення максимальної різниці між ціною реалізації товару і власними витратами на його виробництво.

У зв`язку з цим першочерговою задачею для виробника є формування у свідомості споживача думки про високу ступінь корисності даної продукції. Якісний рівень процесу виробництва, який виражається через виробничо-технологічні показники і втілений у якості товару, забезпечує задоволення потреб виробника і виступає засобом досягнення цілі – одержання прибутку.

Принцип урахування особливостей різних сегментів ринку: споживачі по різному реагують на один і той же товар і з одними і тими ж властивостями. Кожний споживач оцінює рівень конкурентоспроможності товару у відповідності із власними уподобаннями і фінансовими можливостями. Однак сукупний попит певної групи споживачів концентрується, як правило, навколо деякого рівня якості і ціни товару. А тому, виробник, випускаючи продукцію з характеристиками, близькими до популярних, може за допомогою відносно невеликого асортименту задовольнити попити суттєвої частини споживачів. Вважається оптимальним сегмент ринку, до якого відносяться 20% споживачів, які купують приблизно 80% товару.

Принцип квазістабільності ринкової кон`юнктури: конкур-жність товару – це поняття відносне, яке прив`язане не тільки до конкретного ринкового сегменту, але й до певного моменту часу. При незмінності якісних і вартісних характеристик товару його конкурентоспроможність може змінюватися у досить широкому діапазоні протягом нетривалого періоду часу.

Для уникнення внутрішньої неузгодженості основних параметрів оцінки конкурентоспроможності товару, необхідно розглядати такий період часу, протягом якого повинні бути незмінними психологічні аспекти сприйняття корисності товару суб`єктами ринкових відносин, виробничі можливості виробників і купівельна спроможність споживачів, ринкові позиції конкурентів тощо.

Принцип переважно раціональної поведінки суб`єктів ринку заснований на припущенні того, що поведінка кожного суб`єкта ринкових відносин – або споживача або виробника – розглядається як серія взаємопов`язаних раціональних дій із заздалегідь визначеною метою.

Сутність цих дій полягає в тому, що суб`єкт вибирає раціональні цілі тільки у відповідності з його природними і розумники соціальними потребами і старанно розраховує оптимальний шлях до задоволення потреб. Кожний виробник намагається використати всі резерви для одержання максим. віддачі від наявних у його розпорядженні ресурсів. Кожний споживач намагається одержати за свої гроші максимум з точки зору кількості і якості товару.