33. Які основні завдання Антимонопольного комітету України?

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель

34. За якими факторами оцінюють можливості появи нових конкурентів?

Поява нових конкурентів приводить до перерозподілу часток ринку.ю які раніше належали підприємствам галузі. Це тягне за собою загострення конкуренції і внаслідок цього зменшуються ціни та падає рентабельність. Реальність такої загрози залежить від вхідного барєра в галузь і реакції діяючих підприємств на появу нових конкурентів. Рівень вхідного барєру(В.Б.) – це сукупність економічних, технічних і організаційних умов для створення нового виробництва. Він визначається рядом факторів:

1. Переважний тип виробництва в галузі і пов'язаний з ним рівень галузевої собівартості. Низький рівень галузевої собівартості при крупно масштабному виробництві може стати суттєвим захистом від появи нових конкурентів. Але може і занижати В.Б. через стандартизованість товару

2. Ступінь диференційованості продукції. Наявність великої кількості і різноманітності продукції означає глибоку сегментованість ринку і високий ступінь його зайнятості. Це утруднює пошук вільного сегмента.

3. Доступність каналів розподілу продукції. Мережа оптової і роздрібної торгівлі, а також інші форми каналів розподілу вже зайняті конкурентами. Тому новим фірмам необхідно створювати або нові канали розподілу, або кооперуватися з існуючими підприємствами. Це зменшує рентабельність продажів і полегшує галузевим конкурентам виживати новачків.

4. Потреба в додаткових капітальних вкладеннях. Потреба нового виробництва у значних фінансових ресурсах веде до його виснаження.

5. Консерватизм існуючої системи поставок. Нове підприємство повинне сплачувати певну ціну за переорієнтацію існуючої системи поставок.

6. Фактори, які визначають високий рівень собівартості у підприємств, що входять до галузі і не пов’язані з масштабом виробництва: висока захищеність сучасних технологій; утруднений доступ до використовуваної сировини; зайнятість найбільш вигідних географічних регіонів; високі професійні навички і кваліфікація, які необхідні для виробництва продукції.

35. Якими даними характеризується експортний потенціал України?

Експортний потенціал країни – це здатність національної економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світових ринках. Реальне втілення він знаходить у галузевій структурі експортно-імпортних операцій, що формується як наслідок входження у світове господарське співробітництво і відображає напрями розвитку міжнародної спеціалізації її економіки.

Питома вага експорту із західними країнами приблизно 77%, продукції машинобудування понад 10%. Аналогічні тенденції властиві відносинам з країнами СНД: на сировину й матеріали припадає понад 40% усіх експортних торговельних операцій, на машинобудування – до 26%. Понад 50% українського експорту товарів і послуг припадає на 4 промислові області: Дніпропетровську(20-25%), Донецьку (10-15%), Одеську (10-12%), Луганську (до 10%).

Головну роль в економіці України та її експорту відігравала та відіграє чорна металургія. В загальному обсязі промислової продукції на неї припадає більше 20%.

36. Які умови визначають характер впливу споживачів продукції на інтенсивність конкуренції?

Сила впливу різних груп споживачів на інтенсивність конкуренції може бути значною за наявності таких умов.

1.Споживачі купують більшу частину продукції, вироблену підприємством, і за рахунок цього чинять тиск на нього під загрозою зменшення обсягів закупок.

2. Купована продукція становить значну частину бюджету споживача, що робить його чутливим до зміни цін, якості ті інших комерційних характеристик виробів.

3. Висока міра стандартизації продукції зумовлює ситуацію, в якій існує великий вибір виробників одного й того самого товару, тобто немає суттєвих перешкод для переключення споживача на іншого виробника.

4. Споживачі являють собою низькорентабельні виробництва. Невеликий прибуток є причиною малих закупок. Він формує високу чутливість до зміни ціни, підвищує еластичність попиту.

5. Висока міра вертикальної інтеграції виробництва у споживача. Якщо купований споживачем товар паралельно виробляється самим споживачем, останній має можливість тиснути на виробника.

6. Купована продукція суттєво не впливає на якість кінцевої продукції, яку виробляє споживач. Споживач більш чутливий до ціни і намагається не допускати її підвищення.

7. Споживач має обширну інформацію про продукцію, що збільшує можливий вибір і за рахунок цього сприяє загостренню конкуренцію в галузі.

8. Висока організованість споживачів( спілки, спеціальна преса, закони).

Ці, та інші умови, які посилюють позицію споживача і загострюють конкуренцію на товарному ринку, не є абсолютними. Споживачі ведуть боротьбу за зміну обставин, які породжують ці умови.