4.2. Плани лекцій та практичних (семінарських) занять. Завдання для лабораторних робіт. Завдання для самостійної роботи студентів

Видами навчальних занять із цієї дисципліни є лекції, практичні заняття. Лекції з цієї навчальної дисципліни повинні відображати перш за все особливості житлових відносин, з урахуванням цивільно-правових норм, а також таких галузей права як конституційне, земельне, господарське та різний обсяг правових положень з урахуванням міждисциплінарних зв’язків та послідовності їх викладення. Для реалізації поставлених цілей застосовуються практичні завдання, задачі, з урахуванням особливостей, які вже будуть відпрацьовані при викладанні попередніх та послідуючих дисциплін. При підготовці до практичних (семінарських) занять студент повинен:

• вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану програмою і викладачем;

• вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та при опрацюванні літератури;

• знайти і проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти з даної теми, засвоївши назви нормативних актів, основні їх положення і рік видання.

При підготовці до практичних занять студент, окрім вищевказаного, повинен розв’язати завдані правові ситуації. При цьому відповідь по суті ситуації студент має обґрунтувати з посиланням на відповідні правові норми. Вирішення задач на практичних заняттях повинно бути грамотним і достатньо повним.

Рекомендації щодо форм та методів організації самостійної роботи студентів з урахуванням особливостей даної дисципліни.

Самостійна робота студентів є невід'ємною частиною навчального процесу, основною частиною якого є засвоєння навчального матеріалу, розвиток у студентів юридичного мислення і формування правосвідомості.

Самостійна робота студентів передбачає кілька етапів:

1. Ознайомлення з питаннями до теми.

2. Підбір, опрацювання та конспектування рекомендованої та самостійно підібраної літератури до теми.

3. Аналіз матеріалів.

4. Складання плану (тез) виступу або написання реферату.

5 Підготовка висновків.

Основними формами самостійної роботи студентів при вивченні цієї дисципліни є:

- повторення питань теми за конспектом лекції або роздатковим матеріалом;

- самостійне опрацювання книг (підручників, навчальних посібників, монографій, довідників тощо) та статей. Ця форма вимагає застосування прийомів і методів читання, які сприяють отриманню необхідної інформації з тексту. Виділяють систематичне читання (включає визначення мети читання, складання його плану, власне читання, огляд прочитаного), альтернативне читання (прочитування лише невеликої частини тексту, подальші роздуми над прочитаним та обговорення на протязі кількох днів) та спільне читання разом із співрозмовником (передбачає обмін думками із співрозмовником в процесі читання, по черзі читаючи окремі абзаци). У залежності від змісту і конкретної мети читання можуть бути використані такі види читання: читання з припрацюванням – глибоке проникнення у розділи, запис прочитаного у формі тез, конспектів тощо; наскрізне читання – читання без пропусків, застосовується коли слід охопити зміст книги повністю; вибіркове – для вивчення кількох розділів книги; партитурне читання (читання по діагоналі) – передбачає оволодіння методом швидкого читання тощо.

- самостійне конспектування найбільш важливих джерел інформації. Включає короткий, стиснутий виклад суті прочитаного тексту;

- пошук інформації в літературі, комп’ютерно–правовій системі "Ліга" або Інтернет з коротким реферуванням джерел;

- написання тез виступів (доповідей) з окремого питання. Тезис є головним структурним елементом аргументації і відповідає на питання: що обґрунтовують? В якості тезису можуть виступати теоретичні положення науки, результати узагальнень фактичних даних тощо. Доповідь має містити короткий виклад у письмовій формі змісту проблеми.

Формами контролю за самостійною роботою студентів є: співбесіда, колоквіум, круглий стіл, реферат.

Співбесідою передбачається скорочена доповідь викладачеві і аналізу підібраних матеріалів по темі та надати особисті висновки.

Колоквіумом передбачається розгорнутий виступ студента з групи (курсу) за обраною ним темою.

Круглий стіл передбачає колективне обговорення групою (курсом) теми, яку призначає викладач з колективним складанням висновків.

Реферат (доповідь) передбачає написання з обраної теми скороченої роботи, до складу якої входить: обґрунтування важливості обраної теми, стислим викладом матеріалів підібраної літератури з даної теми, докладний розгляд питань, обґрунтування висновків. До реферату додається список використаної літератури. Обсяг реферату - не менше 10 рукописних сторінок.

Кращі реферати можуть бути використані студентами під час підготовки доповідей на студентські конференції.

Модуль 1. Житлове право і житлове законодавство