Задача №2.

Член житлово-будівельного кооперативу «Мир» Ігнатов вирішив продати квартиру, в якій він мешкає, Хрякову. Державний нотаріус, до якого сторони звернулися за посвідченням договору купівлі-продажу, відмовився зробити це і пояснив, що власником квартири, яка знаходиться в будинках житлово-будівельних кооперативів, є сам кооператив. Ігнатов, вважаючи, що саме він є власником квартири, оскаржив дії державного нотаріуса.

Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що Ігнатов повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, але в період знаходження у шлюбі?

Задача №3.

Громадянин О. згідно з чинним законодавством приватизував квартиру у багатоповерховому будинку, що належить виконкому міської ради депутатів. Квартира розташована на першому поверсі і складається з трьох кімнат. У зв’язку з виїздом у відрядження за кордон строком на три роки гр. О. уклав угоду оренди, за якою передав приватизовану квартиру комерційній організації під офіс. Виконком міської ради вважає, що гр. О. порушує ст. 6 Житлового кодексу України, і звернувся з позовом про визнання угоди недійсною.

Громадянин О. при розгляді справи заявив, що він є власником квартири і згідно зі ст. 150 Житлового кодексу України має право за своїм розсудом розпоряджатися власним майном.

На які питання теми розраховане це завдання? Як слід вирішити справу? Чи змінилося б рішення, якби було встановлено, що гр. О. здав квартиру не під офіс, а для розміщення крамниці?

Задача №4.

У квартирі, що належала до державного житлового фонду, проживало подружжя Ш., їх донька 11 років. Син 19 років знаходився в лавах Збройних Сил. Їхня сім’я займала три кімнати, а ще одну кімнату займала гр. Ф. Подружжя Ш. вирішили приватизувати свою квартиру і потім її продати гр. К., а на ці гроші і на свої збереження купити ізольовану трикімнатну квартиру. У центрі по приватизації житла їм відмовили в оформленні документів з таких підстав:

- немає письмової згоди сина на приватизацію;

- громадянка Ф., сусідка по квартирі, не хоче приватизувати свою кімнату, а без її згоди приватизація житла подружжя Ш. неможлива;

- будинок, в якому розташована квартира; хоч і не віднесений рішенням виконкому до ветхих, але знаходиться в неналежному стані.

Громадянин Ш. звернувся до адвоката за роз’ясненням цих питань, а також з питанням про те, на якому праві їм буде належати квартира після приватизації.

Після приватизації квартири гр. Ш. і К. звернулися до нотаріуса про посвідчення угоди купівлі-продажу квартири. Нотаріус затребував від гр. Ш. такі документи:

- правоустановчі документи на квартиру, що посвідчують право приватної власності на неї;

- рішення органів опіки і піклування про дозвіл на відчуження квартири;

- довідку-характеристику на квартиру з МіськБТІ;

- довідку з 1-ї нотаріальної контори м. Харкова про відсутність заборони на відчуження квартири;

- квитанцію про сплату державного мита у розмірі 5% із суми, про яку сторони домовилися, але не менше тієї, що вказана у довідці МіськБТІ.

Чи є правомірним витребування цих документів? Громадяни Ш. і К. наголошували на тому, що сума, зазначена в довідці МіськБТІ, надто велика, отже, і розмір держмита також великий. Сторони ж можуть домовитися за будь-яку ціну продажу своєї власності. Яку відповідь дасть нотаріус?