- •Кафедра географії та краєзнавства метеорологія та кліматологія навчальний посібник
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •2.1. Вологість повітря та випаровування
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •Розділ 1. Сонячна радіація на Землі та термічний режим атмосфери
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.1.1 Склад атмосфери
- •1.1.2. Будова повітряної оболонки Землі
- •1.1.3. Походження та еволюція атмосфери
- •1.1.4. Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі
- •1.1.5. Значення атмосфери в географічній оболонці та в житті людини
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері та на земній поверхні
- •1.2.1. Склад та кількість сонячної радіації, що надходить до Землі
- •1.2.2. Чинники, котрі визначають кількість сонячної радіації на верхній межі атмосфери
- •1.2 3. Якісне перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге
- •1.2.4. Пряма й розсіяна сонячна радіація
- •1.2.5. Сумарна сонячна радіація та її розподіл
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.3.1. Альбедо різних видів земної поверхні
- •1.3.2. Ефективне випромінювання Землі та закономірності його розподілу
- •1.3.3. Тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери
- •1.3.4. Радіаційний баланс підстилаючої поверхні
- •1.3.5. Схема теплового балансу земної поверхні
- •1.3.6. Рівняння теплового балансу різних видів земної поверхні та атмосфери
- •1.3.7. Географічний розподіл складових теплового балансу
- •1.3.8. Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря
- •Питання для самоконтролю до тем 1 – 3 розділу 1
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.4.1. Способи теплопередачі від земної поверхні в атмосферу та в ґрунт
- •1.4.2. Солярні температури повітря
- •1.4.3. Чинники формування температури повітря та її розподіл по сезонах
- •1.4.4. Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль
- •1.4.5. Добовий хід температури діяльної поверхні та повітря
- •1.4.6. Типи річного ходу температур повітря
- •1.4.7.Відмінність поширотної зміни добової та річної амплітуди температур повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •1.5.1. Типи термічної стратифікації у тропосфері
- •1.5.2. Типи термічної інверсії атмосфери
- •1.5.3. Приморозки та способи запобігання їм
- •1.5.4. Значення інформації про термічний режим земної поверхні та атмосфери для народного господарства:
- •Питання для самоконтролю до тем 4 – 5
- •Розділ 2. Вода в атмосфері
- •2.1. Вологість повітря
- •2.1.1. Основні характеристики вологості повітря
- •2.1.2. Залежність характеристик вологості від температури повітря
- •2.1.3. Випаровування та випаровуваність і їх географічний розподіл
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •2.2.1. Поняття про конденсацію та сублімацію і їх продукти
- •2.2.2. Наземні гідрометеори
- •2.2.3. Тумани, їх типи
- •2.2.4. Значення даних про вологість повітря у народному господарстві
- •2.2.5. Адіабатичний процес у тропосфері
- •2.2.6.Міжнародна класифікація хмар
- •2.2.7. Генетичні типи хмар
- •2.2.8. Хмарність та її значення у географічній оболонці
- •2.2.9. Електричні, звукові та оптичні явища в атмосфері, пов’язані з хмарністю
- •2.3. Атмосферний тиск
- •2.3.1. Одиниці виміру атмосферного тиску
- •2.3.2. Зміна атмосферного тиску в латеральному напрямку та з висотою
- •2.3.3. Планетарні закономірності розподілу атмосферного тиску. Системи ізобар
- •2.3.4. Причини зміни атмосферного тиску
- •2.3.5. Баричні центри дії атмосфери
- •2.3.6. Вітер, його показники та види
- •2.4. Атмосферні опади та атмосферне зволоження
- •2.4.1. Чинники та механізми утворення атмосферних опадів
- •2.4.2. Класифікації опадів
- •2.4.3.Режим випадання атмосферних опадів
- •2.4.4.Зональний розподіл атмосферних опадів
- •2.4.5. Сніговий покрив та його значення у географічній оболонці
- •2.4.6. Атмосферне зволоження
- •Питання для самоконтролю до розділу 2
- •Розділ 3. Циркуляція атмосфери
- •3.1. Повітряні маси та атмосферні фронти
- •3.1.1. Поняття про повітряну масу
- •3.1.2. Відмінності погоди, зумовлені приходом теплої і холодної повітряних мас
- •3.1.3. Географічні типи та підтипи повітряних мас
- •3.1.4. Теплий та холодні атмосферні фронти
- •3.2.Циклональні та антициклональні атмосферні вихори
- •3.2.1. Типи циклональних атмосферних вихорів
- •3.2.2. Фронтальні циклони позатропічних широт
- •3.2.3.Тропічні циклони
- •3.2.4.Малі атмосферні вихори
- •3.2.5. Поняття «антициклон». Генетичні типи антициклонів
- •3.3. Загальна та місцева циркуляція атмосфери
- •3.3.1. Теплові машини атмосферної циркуляції
- •3.3.2. Основні ланки загальної циркуляції атмосфери
- •3.3.3. Азональна ланка атмосферної циркуляції
- •3.3.4. Циркуляція у вільній атмосфері
- •3.3.5. Місцева циркуляція атмосфери
- •Розділ 4. Погода та клімат
- •4.1. Поняття про різноманіття погод та кліматів
- •4.1.1. Погода та її показники
- •4.1.2. Класифікація погод
- •4.1.3. Поняття «клімат», його показники
- •4.1.4. Кліматотвірні чинники
- •4.1.5. Генетична класифікація кліматів
- •4.2. Мікроклімат. Зміни клімату
- •4.2.1. Мікроклімат та чинники, що його визначають
- •4.2.2. Особливості мікроклімату міст
- •4.2.3. Чинники та періодичність динаміки клімату
- •4.2.4. Свідчення змін клімату
- •4.2.5. Коротка історія сучасних змін клімату Землі
- •4.3. Проблема «людина і клімат»
- •4.3.1.Значення клімату для різних галузей господарської діяльності
- •4.3.2. Екологічна роль погодно-кліматичних показників для існування людини
- •4.3.3. Уплив антропогенної діяльності на погодно-кліматичні умови та атмосферні явища
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •Список основної літератури:
- •Неклюкова н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — м.: Просвещение, 1977. — 336 с.
- •Список додаткової літератури:
1.3.7. Географічний розподіл складових теплового балансу
Радіаційний баланс зменшується від екватора до полюсів.. Але ресурси тепла поверхні окремих частин океану визначаються не лише величиною радіаційного балансу, але й кількістю тепла, що переноситься течіями. Зокрема, з низьких широт течії виносять 15% Rб.. У помірні широти (40-600ш.) течії приносять 1/2 Rб., а в полярні широти прихід тепла за рахунок течій перевищує величину радіаційного балансу.
Основна частина тепла поверхні Землі витрачається на випаровування: для суходолу – 80% Rб., для океанів – 90% Rб. . Найменші витрати на випаровування для полярних та помірних широт. Тут не вистачає ресурсів тепла, а також влітку повітря охолоджується над поверхнею води. Випаровування тут іде за рахунок F0 – адвективного тепла. Другий слабо виражений мінімум випаровування в екваторіальних широтах, де висхідні потоки повітря сприяють конденсації. Найбільше випаровування в тропічних широтах (10 – 300), де переважають низхідні потоки, що призводять до постійного дефіциту вологи.
Для суходолу зональна закономірність для LE виражена не чітко. Тут випаровування пов`язане з ресурсами і тепла, і вологи. Найменше LE в тропічних широтах, де малі ресурси вологи , проте мале LE і в полярних та субполярних широтах, де недостатньо тепла. Але виділення тепла при конденсації і сублімації компенсує витрати при випаровуванні. Найбільше LE в екваторіальних широтах та достатньо велике LE у помірних широтах.
Р (турбулентний теплообмін із атмосферою) в океані в 3 рази менше, ніж на суходолі. На океані Р збільшується від екватора до полюсів. Чому? Якщо повітря набагато холодніше води, то турбулентність велика. Це відбувається в помірних та полярних широтах. В екваторіальних та тропічних широтах ця різниця незначна, тому турбулентність невелика.
На суходолі Р збільшується від полюсів до тропіків і зменшується від тропіків до екватора. Такий розподіл пояснюється двома причинами. В полярних та екваторіальних широтах радіаційний баланс малий і він не забезпечує нагрівання атмосфери, а в екваторіальних широтах більша частина радіаційного балансу витрачається на випаровування.
1.3.8. Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря
Температури приземного шару повітря залежать, насамперед від приходної частини теплового балансу, тобто залишкової сонячної радіації. Оскільки розподіл останньої має субширотний напрямок, то основна закономірність зміни температур повітря – від екватора до полюсів. Ділянки, котрі розташовані ближче до екватора, зазвичай, мають вищі температури повітря. При знаходженні на одній і тій же широті повітря над океаном та над суходолом має відмінний термічний режим. Так, у літній період більша частина сонячної радіації над океаном витрачається на випаровування, а на нагрівання повітря залишається мало енергії. Над суходолом навпаки: із-за менших витрат на випаровування повітря прогрівається сильніше. Тому влітку суходіл має вищі температури, ніж океан. У зимовий період більш нагріті материки сильніше охолоджуються унаслідок значного ефективного випромінювання. Тому взимку материки мають значно нижчі температури, ніж розташований на тій же широті океан.
Аналогічним чином можна порівняти термічний режим прибережних та внутрішньоконтинентальних ділянок материків. По указаних раніше причинах прибережні ділянки мають згладжений хід температури повітря, а внутрішньоконтинентальні характеризуються значно більшими річними амплітудами.