- •Кафедра географії та краєзнавства метеорологія та кліматологія навчальний посібник
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •2.1. Вологість повітря та випаровування
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •Розділ 1. Сонячна радіація на Землі та термічний режим атмосфери
- •1.1. Загальна характеристика земної атмосфери
- •1.1.1 Склад атмосфери
- •1.1.2. Будова повітряної оболонки Землі
- •1.1.3. Походження та еволюція атмосфери
- •1.1.4. Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі
- •1.1.5. Значення атмосфери в географічній оболонці та в житті людини
- •1.2. Сонячна радіація в атмосфері та на земній поверхні
- •1.2.1. Склад та кількість сонячної радіації, що надходить до Землі
- •1.2.2. Чинники, котрі визначають кількість сонячної радіації на верхній межі атмосфери
- •1.2 3. Якісне перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге
- •1.2.4. Пряма й розсіяна сонячна радіація
- •1.2.5. Сумарна сонячна радіація та її розподіл
- •1.3. Сонячна радіація на земній поверхні
- •1.3.1. Альбедо різних видів земної поверхні
- •1.3.2. Ефективне випромінювання Землі та закономірності його розподілу
- •1.3.3. Тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери
- •1.3.4. Радіаційний баланс підстилаючої поверхні
- •1.3.5. Схема теплового балансу земної поверхні
- •1.3.6. Рівняння теплового балансу різних видів земної поверхні та атмосфери
- •1.3.7. Географічний розподіл складових теплового балансу
- •1.3.8. Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря
- •Питання для самоконтролю до тем 1 – 3 розділу 1
- •1.4. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря
- •1.4.1. Способи теплопередачі від земної поверхні в атмосферу та в ґрунт
- •1.4.2. Солярні температури повітря
- •1.4.3. Чинники формування температури повітря та її розподіл по сезонах
- •1.4.4. Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль
- •1.4.5. Добовий хід температури діяльної поверхні та повітря
- •1.4.6. Типи річного ходу температур повітря
- •1.4.7.Відмінність поширотної зміни добової та річної амплітуди температур повітря
- •1.5. Зміна температури повітря з висотою
- •1.5.1. Типи термічної стратифікації у тропосфері
- •1.5.2. Типи термічної інверсії атмосфери
- •1.5.3. Приморозки та способи запобігання їм
- •1.5.4. Значення інформації про термічний режим земної поверхні та атмосфери для народного господарства:
- •Питання для самоконтролю до тем 4 – 5
- •Розділ 2. Вода в атмосфері
- •2.1. Вологість повітря
- •2.1.1. Основні характеристики вологості повітря
- •2.1.2. Залежність характеристик вологості від температури повітря
- •2.1.3. Випаровування та випаровуваність і їх географічний розподіл
- •2.2. Продукти конденсації та сублімації в атмосфері
- •2.2.1. Поняття про конденсацію та сублімацію і їх продукти
- •2.2.2. Наземні гідрометеори
- •2.2.3. Тумани, їх типи
- •2.2.4. Значення даних про вологість повітря у народному господарстві
- •2.2.5. Адіабатичний процес у тропосфері
- •2.2.6.Міжнародна класифікація хмар
- •2.2.7. Генетичні типи хмар
- •2.2.8. Хмарність та її значення у географічній оболонці
- •2.2.9. Електричні, звукові та оптичні явища в атмосфері, пов’язані з хмарністю
- •2.3. Атмосферний тиск
- •2.3.1. Одиниці виміру атмосферного тиску
- •2.3.2. Зміна атмосферного тиску в латеральному напрямку та з висотою
- •2.3.3. Планетарні закономірності розподілу атмосферного тиску. Системи ізобар
- •2.3.4. Причини зміни атмосферного тиску
- •2.3.5. Баричні центри дії атмосфери
- •2.3.6. Вітер, його показники та види
- •2.4. Атмосферні опади та атмосферне зволоження
- •2.4.1. Чинники та механізми утворення атмосферних опадів
- •2.4.2. Класифікації опадів
- •2.4.3.Режим випадання атмосферних опадів
- •2.4.4.Зональний розподіл атмосферних опадів
- •2.4.5. Сніговий покрив та його значення у географічній оболонці
- •2.4.6. Атмосферне зволоження
- •Питання для самоконтролю до розділу 2
- •Розділ 3. Циркуляція атмосфери
- •3.1. Повітряні маси та атмосферні фронти
- •3.1.1. Поняття про повітряну масу
- •3.1.2. Відмінності погоди, зумовлені приходом теплої і холодної повітряних мас
- •3.1.3. Географічні типи та підтипи повітряних мас
- •3.1.4. Теплий та холодні атмосферні фронти
- •3.2.Циклональні та антициклональні атмосферні вихори
- •3.2.1. Типи циклональних атмосферних вихорів
- •3.2.2. Фронтальні циклони позатропічних широт
- •3.2.3.Тропічні циклони
- •3.2.4.Малі атмосферні вихори
- •3.2.5. Поняття «антициклон». Генетичні типи антициклонів
- •3.3. Загальна та місцева циркуляція атмосфери
- •3.3.1. Теплові машини атмосферної циркуляції
- •3.3.2. Основні ланки загальної циркуляції атмосфери
- •3.3.3. Азональна ланка атмосферної циркуляції
- •3.3.4. Циркуляція у вільній атмосфері
- •3.3.5. Місцева циркуляція атмосфери
- •Розділ 4. Погода та клімат
- •4.1. Поняття про різноманіття погод та кліматів
- •4.1.1. Погода та її показники
- •4.1.2. Класифікація погод
- •4.1.3. Поняття «клімат», його показники
- •4.1.4. Кліматотвірні чинники
- •4.1.5. Генетична класифікація кліматів
- •4.2. Мікроклімат. Зміни клімату
- •4.2.1. Мікроклімат та чинники, що його визначають
- •4.2.2. Особливості мікроклімату міст
- •4.2.3. Чинники та періодичність динаміки клімату
- •4.2.4. Свідчення змін клімату
- •4.2.5. Коротка історія сучасних змін клімату Землі
- •4.3. Проблема «людина і клімат»
- •4.3.1.Значення клімату для різних галузей господарської діяльності
- •4.3.2. Екологічна роль погодно-кліматичних показників для існування людини
- •4.3.3. Уплив антропогенної діяльності на погодно-кліматичні умови та атмосферні явища
- •Питання для самоконтролю до розділу 4
- •Список основної літератури:
- •Неклюкова н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — м.: Просвещение, 1977. — 336 с.
- •Список додаткової літератури:
3.2.4.Малі атмосферні вихори
Малі вихори: смерчі, тромби (торнадо). Малі вихори виникають за умов нестійкого стану атмосфери і сильної вертикальної конвекції. Пилові вихори часто з'являються над перегрітою поверхнею в пустелях. Вони мають діаметр від 1-го до 100м і висоту до 1км, рухаючись зі швидкістю 20-30км за годину. Повітря у вихорах закручується, як у циклонах, і водночас піднімається вгору.
Малі атмосферні вихори над морем (діаметром у кілька десятків метрів), які засмоктують воду, називають смерчами. Смерчі кожного року спостерігаються на Чорному морі. Найчастіше вихори виникають в передній частині грозової хмари. Зверху і знизу наявні характерні лійкоподібні розширення. Вихори діаметром до 100-200м над сушею називають тромбами. Якщо над морем вихори мають синьо-сірий колір, то над сушею − це чорні стовпи з розширеннями біля хмар і біля земної поверхні. Швидкість вітру у них досягає 50-100 м/с. Абсолютний рекорд Землі - 200 м/сек. зафіксовано саме у малих атмосферних вихорах. На півдні США в середньому за рік спостерігають 200 потужних тромбів, які тут мають назву торнадо. У перекладі з іспанської «торнадос» означає той, що обертається. Смерчі та тромби мають велику руйнівну силу.
Малі вихори можуть висмоктати озеро, а потім десь викинути його, зруйнувати старий будинок і підняти в повітря. При проходженні атмосферного вихору атмосферний тиск падає так швидко, що вилітає скло із вікон, і навіть будинки вибухають. Кури залишаються без пір’я, якщо опиняються на шляху смерчу. Такі вихори дуже рідко бувають в помірних широтах. У 1982-84 рр. пронеслися руйнівні смерчі в Нечорнозем'ї Росії та на півночі України, зокрема у Київській області. Смерчі зривали дахи з будинків, багато споруд було зруйновано, у лісах повалені дерева суцільною смугою як просіка.
3.2.5. Поняття «антициклон». Генетичні типи антициклонів
Антициклон - це низхідний атмосферний вихор із нахиленою віссю, котрий має замкнену область підвищеного тиску в приземній частині та характеризується антициклональною системою вітрів від центру до периферії у північній півкулі за годинниковою стрілкою, а у південній півкулі – проти годинникової стрілки. Виділяють два генетичних типи антициклонів – проміжні та термічні.
Проміжні антициклони формуються між циклонами, у тих частинах фронтальних хвиль, де тиск високий. Повітря в їх центрі опускається, адіабатично нагріваючись, стає сухим, тому переважає ясна й суха погода, безхмарна або малохмарна, жарка влітку і морозна взимку. У центрі антициклону панує штиль, а по периферії дмуть слабкі вітри. У своєму розвитку антициклон спочатку охоплює лише приземну частину тропосфери, потім росте вгору і вшир. Із часом повітря трансформується, оскільки змінюються його температура та вологість, і антициклон руйнується. Антициклони завжди йдуть разом із циклонами зі швидкістю близько ЗО км/год, але вони відхиляються на південний схід.
Панування антициклонів у субтропічних максимумах пов'язане з опусканням тут повітря, яке піднялося над екватором, а також із відхиленням шляхів антициклонів помірних широт на південний схід. Вони концентруються в субтропіках, тому що біля екватора сила Коріоліса незначна і не може змістити баричні максимуми, які зупиняються в тропічних широтах.
Найбільш стійкими є антициклони Арктики і Антарктики, які виникають над холодною поверхнею льоду і снігу. За походженням – це термічні циклони. До такого типу антициклонів відносяться сезонні зимові антициклони у помірних широтах. Для антициклонів характерна термічна інверсія. З нею пов’язане утворення смогів .Один із відомих випадків смогу був у Лондоні в грудні 1952 р. в антициклоні сформувалася інверсія. Промисловий дим змішувався із вологим повітрям. Цей смог тримався 2 тижні. Загинули тисячі хворих людей.