5. Оцінка рентабельності

До основних показників цього блоку, які використовуються у країнах з ринковою економікою для характеристики рентабельності вкладень у діяльність того або іншого виду, належать:

рентабельність авансованого капіталу,

рентабельність власного капіталу.

Економічна інтерпретація цих показників очевидна - скільки гривень прибутку припадає на одну гривню авансованого (власного) капіталу. При розрахунку можна використовувати або загальний прибуток звітного періоду, або чистий прибуток.

Аналізуючи рентабельність у просторово-часовому аспекті, необхідно брати до уваги три ключові особливості цих показників, істотні для формулювання обґрунтованих висновків.

Перша пов'язана з часовим аспектом діяльності підприємства. Так, коефіцієнт рентабельності продукції визначається результативністю роботи звітного періоду; ймовірний і планований ефект довгострокових інвестицій він не відбиває. Коли підприємство робить перехід на нові перспективні технології або види продукції, що потребують великих інвестицій, значення показників рентабельності можуть тимчасово знижуватися. Проте якщо стратегія перебудови була обрана правильно, витрати згодом окупляться, тобто зниження рентабельності у звітному періоді не можна розглядати як негативну характеристику поточної діяльності,

Друга особливість визначається проблемою ризику. Багато управлінських рішень пов'язані з дилемою: «добре їсти чи спокійно спати». Якщо вибирають перший варіант, то приймають рішення, орієнтовані на одержання високої прибутку, хоча б і ціною більшого ризику. При другому варіанті - навпаки. Одним з показників ризиковості бізнесу саме і є коефіцієнт фінансової залежності - чим вище його значення, тим більш ризикованим з позиції акціонерів і кредиторів є підприємство.

Третя особливість пов'язана з проблемою оцінки. Зокрема чисельник і знаменник показника рентабельності власного капіталу виражені (у певному розумінні) у грошових одиницях різної купівельної спроможності. Чисельник показника, тобто прибуток, є динамічним, він відбиває результати діяльності і сформований рівень цін на товари і послуги в основному за минулий період. Знаменник показника, тобто власний капітал, складався протягом ряду років. Він виражений у книжковій (обліковій) оцінці, що може дуже істотно відрізнятися від поточної оцінки.

Крім того, облікова оцінка власного капіталу не має ніякого відношення до майбутніх прибутків. Справді далеко не усе може бути показане в балансі. Наприклад, престиж фірми, торгова марка, суперсучасні технології, класний управлінський персонал не мають грошової оцінки (мова не йде про продаж фірми в цілому) у звітності. Тому ринкова ціна акцій може значно перевищувати їх облікову вартість. Таким чином, високе значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу зовсім не еквівалентне високій віддачі на інвестований у фірму капітал; при виборі рішень фінансового характеру необхідно, отже, орієнтуватися не тільки на цей показник, але і брати до уваги ринкову вартість фірми.