- •Забезпечення фінансового аналізу 19
- •8. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства 175
- •1. Значення й основи фінансового аналізу
- •1.1 Зміст і цілі фінансового аналізу в умовах ринкової економіки
- •Аналіз господарської діяльності
- •Фінансовий аналіз
- •Управлінський аналіз
- •1. 2. Еволюція підходів до аналізу фінансової звітності
- •1. 3. Класифікація методів і прийомів фінансового аналізу
- •1.4. Основні типи моделей, використовуваних у фінансовому аналізі
- •2. Фінансова звітність як інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2.1 Вимоги до фінансової звітності
- •2.2 Еволюція балансового звіту
- •Актив Пасив
- •Актив Пасив
- •Стисла характеристика фінансових звітів
- •Звіт про фінансові результати
- •3.2 Звіт про рух коштів
- •3.3 Звіт про власний капітал
- •3. Аналіз грошових потоків підприємства
- •3.1. Види грошових потоків і їх оцінка
- •3.2. Чинники припливу і відпливу коштів та їх еквівалентів
- •3.3. Прогнозування грошового потоку
- •3.4. Моделі оптимізації коштів
- •4. Аналіз фінансового стану підприємства
- •Поняття фінансового стану підприємства і завдання
- •Експрес-аналіз фінансового стану підприємства
- •Деталізований аналіз фінансового стану підприємства
- •4.4. Показники оцінки майнового стану
- •Аналіз фінансової сталості підприємства
- •Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства
- •Аналіз ділової активності підприємства
- •Оцінка рентабельності
- •Оцінка стану на ринку цінних паперів
- •Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •5. Аналіз капіталу підприємства
- •Значення і завдання аналізу формування та розміщення капіталу
- •Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу
- •Аналіз розміщення капіталу підприємства
- •6. Аналіз оборотного капіталу підприємства
- •6.1. Завдання аналізу та класифікація оборотного капіталу
- •6. 2. Аналіз наявності оборотного капіталу
- •Операційний цикл
- •6.3. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
- •Оборотність оборотного капіталу в днях являє собою відношення суми середнього залишку оборотного капіталу до суми одноденного виторгу за аналізований період:
- •7. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств торгівлі
- •7.1 Цілі аналізу фінансових результатів
- •7.2. Показники, які характеризують фінансові результати
- •Собівартість реалізованих товарів (різниця між продажною вартістю реалізованих товарів та сумою торговельної націнки на ці товари)
- •Податок на прибуток від звичайної діяльності
- •7.3. Методика аналізу валового прибутку
- •7.4. Аналіз прибутку від операційної діяльності і рентабельності
- •7.5. Методика аналізу використання прибутку підприємства
- •8. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
- •Методи оцінки інвестиційних проектів
- •Метод розрахунку чистого приведеного ефекту
- •8 1.2 Метод рентабельности инвестиций .1.2 Метод розрахунку індексу рентабельності
- •8.1.3 Метод розрахунку норми рентабельності
- •8.1.4 Метод розрахунку терміну окупності інвестицій
- •8.1.5. Метод розрахунку ефективності інвестицій
- •8.2 Аналіз альтернативних інвестиційних проектів
- •Аналіз інвестиційних проектів в умовах ризику й інфляції
- •9. Виробничо-фінансовий леверидж
- •9.1 Поняття левериджу
- •9.2 Метод “мертвої точки”
- •9.3 Оцінка виробничого левериджу
- •Оцінка фінансового левериджу
- •10. Аналіз фінансової звітності у умовах інфляції
- •Класифікація методів обліку й аналізу інфляції
- •Методика переоцінки звітності за коливаннями курсів валют
- •Методика переоцінки звітності за коливаннями рівнів товарних цін
- •10.3.1. Методика gpl
- •10.3.2 Методика сса
- •10.3.3 Змішаний підхід
- •10.4 Переоцінка статей звітності згідно п(с)бо 21 "Вплив змін валютних курсів"
- •13. Аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств
- •13. 1. Поняття неспроможності і банкрутства
- •13. 2. Завдання і джерела інформації аналізу фінансового стану неплатоспроможних підприємств
- •13. 3. Методика аналізу фінансового стану
- •13. 4. Методика аналізу виробничо-господарської діяльності
- •8. Методичні рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затверджені першим заступником голови Державної податкової адміністрації України 16.06.2000
3.3. Прогнозування грошового потоку
Прогнозування грошового потоку відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної діяльності підприємства.
Необхідність у цьому нерідко виникає при кредитуванні в банку, коли банк, бажаючи застрахуватися від неплатежів, бажає побачити, чи буде підприємство спроможним на конкретну дату погасити перед банком свої зобов'язання. Проте цим далеко не обчислюються усі важливі моменти, які ставлять перед фінансовим менеджером завдання прогнозування грошових потоків.
Даний розділ роботи фінансового менеджера зводиться до обчислення можливих джерел надходження і відпливу коштів. Використовується та ж схема, що й в аналізі руху коштів, тільки для простоти деякі показники можуть агрегуватися.
Оскільки більшість показників досить важко спрогнозувати з великою точністю, нерідко прогнозування грошового потоку зводять до побудування бюджетів коштів у планованому періоді, враховуючи на лише основні складі потоку: обсяг реалізації, частку виторгу за готівку, прогноз кредиторської заборгованості й ін. Прогноз здійснюється на якийсь період у розрізі підперіодів: рік за кварталами, рік за місяцями, квартал за місяцями тощо.
У будь-якому випадку процедури методики прогнозування виконуються в такій послідовності:
прогнозування грошових надходжень за підперіодами;
прогнозування відпливу коштів за підперіодами;
розрахунок чистого грошового потоку (надвишок/нестача) за підперіодами;
визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі підперіодів.
Зміст першого етапу полягає в тому, щоб розрахувати обсяг можливих грошових надходжень. Певні труднощі у подібному розрахунку можуть виникнути в тому випадку, якщо підприємство застосовує методику визначення виторгу в міру відвантаження товарів. Основним джерелом надходження коштів є реалізація товарів, що підрозділяється на продаж товарів за готівку й у кредит. На практиці більшість підприємств відслідковує середній період часу, який потрібен покупцям для того, щоб оплатити рахунки. Виходячи з цього, можна розрахувати, яка частина виторгу за реалізовану продукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка в наступному. Далі за допомогою балансового методу ланцюговим способом розраховують грошові надходження і зміна дебіторської заборгованості. Базове балансове рівняння має вигляд:
Д3Н + ВР = ДЗК + ДП,
де Д3Н - дебіторська заборгованість за товари і послуги на початок підперіоду; Д3К - дебіторська заборгованість за товари і послуги на кінець підперіоду; ВР - виторг від реалізації за підперіод; ДП - грошові надходження в даному підперіоді.
Більш точний розрахунок припускає класифікацію дебіторської заборгованості за термінами її погашення. Така класифікація може бути виконана шляхом накопичення статистики й аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити за місяцями. Таким чином, можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості з терміном погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів і т.д. При наявності інших істотних джерела надходження коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їх прогнозна оцінка виконується методом прямого рахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний підперіод.
На другому етапі розраховується відплив коштів. Основним його складовим елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча до певної міри воно може відстрочити платіж. Процес затримки платежу називають “розтягуванням” кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає як додаткове джерело короткострокового фінансування. У країнах із розвинутою ринковою економікою існують різноманітні системи оплати товарів, зокрема розмір оплати диференціюється в залежності від періоду, протягом якого зроблено платіж. При використанні подібної системи відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фінансування, оскільки втрачається частина наданої постачальником знижки. До інших напрямків використання коштів належать заробітна плата персоналу, адміністративні й інші постійні і змінні витрати, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, дивідендів.
Третій етап є логічним продовженням двох попередніх. Шляхом зіставлення прогнозованих грошових надходжень і виплат розраховується чистий грошовий потік
На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Зміст етапу полягає у визначенні розміру короткострокової банківської позички за кожним підперіодом, необхідної для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується брати до уваги бажаний мінімум коштів на поточному рахунку, який доцільно мати як страховий запас, а також для можливих не прогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.