11.1.3. Формування твердих термопластів

Метод формування твердих термопластів (наприклад ПММА) полягає в тім, що листовий матеріал нагрівається до розм’якшення (рис. 11.1). Потім лист формується під вакуумом або під тиском, або під вакуумом з попередньою механічною витяжкою, після чого охолоджується й твердішає. Отримані заготівки поміщають у спеціальні пристосування, напиляють на них рубане волокно, смолу і ущільнюють зворотну сторону заготовок. Для цих цілей застосовують спеціальні смоли, що мають адгезію до поліакрилатного листа, завдяки чому після тверднення лист й армована волокном смола утворять суцільний матеріал. У такий спосіб формується міцний шаруватий пластик, у якому термопластичний лист утворює поверхню деталей і виконує роль зовнішнього шару і (або) лакофарбового покриття. Серед термопластів найбільше застосування знаходять листи із ПММА, ПВХ і полікарбонату (лексану).

Рис. 11.1. Схема процесу формування кожуха з покриттям:

а − нагрівання поліакрилатного листа; б − вакуумне формування -; в − установка заготівки у формувальний пристрій; г − напилювання смоли й скловолокна;

д − прокатка й тверднення; е − вилучення виробу й обрізка крайок.

Описаний процес у дещо зміненому виді використовується для формування хімічно стійких ємностей для корозійних хімічних речовин. Він полягає в тім, що листи із ПВХ, ПП, полівінілфториду або полівініліденфториду (тедлару) у нагрітому стані з'єднують із підкладкою зі склотканини, на яку напилюванням або ручним укладанням наносять поліефірну або епоксидну смолу, армовану скловолокном. Хімічно стійкий зовнішній шар формують на оправці, краї зварюють, проводять тверднення по заданому режиму, і після зняття з оправки шви між панелями, включаючи зовнішній шар, зварюють зсередини. Контроль якості кожного шва виконується методом високовольтного іскрового розряду.

11.1.4. Пресування термопластів

Пресування термопластів використовують для виготовлення невеликих партій товстих листів і блоків, деяких виробів зі спінених термопластів, виробів з високонаповнених абразивними наповнювачами термопластичних матеріалів з низьким ПТР, а також при переробці високов’язких та високоплавких ароматичних поліамідів. На відміну від пресування реактопластів, при пресуванні термопластів хімічних процесів у матеріалі не відбувається. Матеріал у вигляді гранул або заготовок поміщають в нагріту прес-форму, температура якої трохи вище, ніж для кристалічних і для аморфних полімерів, витримують у формі до переходу у в’язкоплинний стан, потім під тиском преса форма заповнюється, матеріал ущільнюється й виріб охолоджується під тиском разом з формою до температури, що забезпечує його формостійкість. При пресуванні термопластів виділення летких не відбувається, тому підпресування не потрібно. Зважаючи на те, що термопласти мають низьку в’язкість розплаву, прес-форми виготовляють із меншими зазорами, ніж для реактопластів, а також облаштовують їх вужчими повітряними каналами.

Вироби, отримані пресуванням з термопластів, характеризуються більшою однорідністю структури й меншим рівнем внутрішніх напружень, чим виготовлені литтям під тиском.