4. Економічне обґрунтування розробки навчаючи – тестуючої системи на основі lms moodle

Метою дипломного проекту є створення навчаючи – тестуючої системи на основі LMS MOODLE. Результатом роботи є вивчення дистанційної системи навчання, що розширює можливості традиційної форми освіти й може стати новим і прогресивним етапом у її розвитку. Цей етап несе в собі абсолютно нові методи й принципи навчання й здатний повністю перемінити основні парадигми, при цьому не відкидаючи старі перевірені способи навчання.

Класифікаційна оцінка проекту:

• Клас – моно проект;

• Тип – змішаний;

• Тривалість – довгостроковий;

Етапи проектування:

1. Постановка задачі;

2. Збір необхідної інформації;

3. Розробка алгоритмів програмної частини комплексу;

4. Вибір необхідних технологій програмування;

5. Створення програми;

6. Тестування готового проекту.

4.1 Розрахунок трудомісткості

Організація і планування процесу розробки ПП передбачає виконання таких робіт:

• формування складу робіт, що виконуються, і групування їх за стадіями розробки;

• розрахунок трудомісткості виконання робіт;

• встановлення професійного складу і розрахунок кількості виконавців;

• контроль виконання календарного графіку виконання розробки.

Розробка програмної продукції є складним і тривалим процесом, який потребує виконання великої кількості різноманітних операцій.

Трудомісткість розробки програмної продукції залежить від ряду чинників, основними з яких є такі: ступінь новизни програмного комплексу, що розробляється, складність алгоритму його функціонування, обсяг інформації, що використовується, вид її подання і спосіб обробки, а також рівень алгоритмічної мови програмування.

За ступенем новизни програма віднесена до групи В – розробка програмної продукції, що має аналоги.

За ступенем складності алгоритму функціонування ПП віднесена до 2 група складності – ПП, яка реалізує обліково-статистичні алгоритми.

Вид подання вхідної інформації, способу її контролю і структури вхідних документів відноситься до:

• групи 12 - вхідна інформація подана в формі документів, які мають однаковий формат і структуру. Потрібний формальний контроль інформації;

• групи 22 - потрібний вивід на друкування однакових документів, вивід інформаційних масивів на машинні носії.

Трудомісткість розробки програмної продукції (_пп) може бути визначена за формулою:

, (5.2.1)

де _тз – трудомісткість розробки технічного завдання на створення ПП;

_eп – трудомісткість розробки ескізного проекту ПП;

_тп – трудомісткість розробки технічного проекту ПП;

_рп – трудомісткість розробки робочого проекту ПП;

_в – трудомісткість впровадження ПП.

Трудомісткість розробки технічного завдання розраховується за формулою:

, (5.2.2)

де ^з_рз – витрати часу розробника постанови задач на розробку ТЗ, люд.–дні;

^з_рп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ, люд.– дні;

Величини ³_РЗ та ³_РП розраховуються за формулами:

, (5.2.3)

де t³ – норма часу на розробку ТЗ на ПП в залежності від функціонального призначення і ступеня новизни ПП, що розробляється, люд. – дні;

k³_рз – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, що виконуються розробником постановки задач на стадії ТЗ (в разі спільної з розробником ПЗ розробки k³_рз = 0,65, в разі самостійної розробки ТЗ k³_рз = 1).

В нашому випадку t³ = 30 люд. – дні; k³_рз = 0,65.

Отже, тоді = 30  0,65 = 19,5 люд. – дні.

, (5.2.4)

де k³_рп – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ТЗ (в разі спільної з розробником постановки задач k³_рп = 0,35, в разі самостійної розробки ТЗ k³_рп = 1,0).

В нашому випадку k³_рз = 0,35.

Отже витрати часу розробника ПЗ на розробку ТЗ будуть дорівнювати = 30  0,35 = 10,5 люд. – дні.

Тепер ми можемо розрахувати трудомісткість розробки технічного завдання = 19,5+ 10,5 = 30 люд. – дні.

Трудомісткість розробки ескізного проекту ПП (_ЕП) розраховується за формулою:

, (5.2.5)

де t^е_рз – витрати часу розробника постановки задач на розробку ЕП, люд.– дні;

t^е_рп – витрати часу розробника ПЗ на розробку ЕП, люд. – дні.

Величини t^е_рз та t^е_рп розраховуються за формулами:

, (5.2.6)

де t^е – норма часу на розробку ескізного проекту ПП в залежності від його функціонального призначення і ступеня новизни, люд. – дні;

k^е_рз – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником постановки задач на стадії ЕП (в разі спільної з розробником ПЗ розробки ЕП k ^е_рз = 0,7, в разі самостійної розробки ЕП k ^е_рз = 1,0).

В нашому випадку t^е = 47 люд. – дні; k^е_рз = 0,7.

Отже, тоді = 47  0,7 = 32,9 люд. – дні.

, (5.2.7)

де k^е_рп – коефіцієнт, який враховує питому вагу трудомісткості робіт, які виконуються розробником програмного забезпечення на стадії ЕП (в разі спільної з розробником постановки задач розробки ЕП k^е_рп = 0,3, в разі самостійної розробки ЕП k^е_рп = 1,0).

В нашому випадку k^е_рп = 0,3.

Тоді = 47  0,3 = 14,1 люд. – дні.

Тепер ми можемо розрахувати трудомісткість розробки ескізного проекту ПП 32,9 + 14,1 = 47 люд. – дні.

Трудомісткість розробки технічного­­ проекту (_тп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної та вихідної

інформації і визначається за формулою:

_тп = , (5.2.8)

де t^m_рз, t^m_рп – норми часу, який витрачається на розробку ТП розробником постановки задач і розробником ПЗ відповідно, люд. – дні;

k_в – коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується;

k_р – коефіцієнт врахування режиму обробки інформації.

В нашому випадку t^m_рз = 9 люд. – дні; t^m_рп = 43 люд. – дні; k_р = 1,26.

Значення коефіцієнта к_в визначається за формулою:

к_в = , (5.2.9)

де k_зм, k_нд, k_б – коефіцієнти врахування виду інформації для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно;

n_зм, n_нд, n_б – кількість наборів даних змінної, нормативно-довідкової інформації, баз даних відповідно.

В нашему випадку k_зм = 1,00; k_нд = 0,72; k_б = 2,08; n_зм = 1; n_нд = 1; n_б = 1.

Тепер ми находимо значення коефіцієнта k_в

Таким чином _тп = (9 + 43)  1,27  1,26 = 83 люд. – дні

Трудомісткість розробки робочого проекту (_рп) залежить від функціонального призначення ПП, кількості різновидів форм вхідної і вихідної інформації, складності алгоритму функціонування, складності контролю інформації, ступеня використання готових програмних модулів, рівня алгоритмічної мови програмування і визначається за формулою:

, (5.2.10)

де k_к – коефіцієнт врахування складності контролю інформації;

k_м – коефіцієнт врахування рівня алгоритмічної мови програмування;

k_з – коефіцієнт врахування ступеня використання готових програмних модулів;

k_ін – коефіцієнт врахування виду інформації, що використовується, і складності алгоритму ПП.

В нашему випадку k_к = 1; k_м = 1; k_з = 0,7.

Коефіцієнт к_ін розраховується за формулою:

, (5.2.11)

де , , – значення коефіцієнтів врахування складності алгоритму ПП та виду інформації, що використовується, для змінної, нормативно-довідкової інформації і баз даних відповідно.

В нашему випадку = 1,20; = 0,65; = 0,54.

Отже, тепер

t^p_pз, t^p_pп – норми часу на розробку РП на алгоритмічній мові високого рівня (типу PL / I) розробником постановки задачі і розробником ПЗ відповідно, люд. – дні.

t^p_pз = 9 люд. – дні.

t^p_pп = 100 люд. – дні.

Тепер ми можемо розрахувати трудомісткість розробки робочого проекту _рп = 1  1,26  1  0,80  0,80 (9 + 100) = 88 люд. – дні.

Трудомісткість виконання стадії “Впровадження ” (_в) може бути розрахована за формулою:

_в = , (5.2.12)

де t^в_рз, t^в_рп – норма часу на виконання процедур впровадження розробником задач і розробником програмного забезпечення відповідно, люд. – дні.

t^в_рз = 13 люд. – дні.

t^в_рп = 16 люд. – дні.

Знаходимо трудомісткість виконання стадії “Впровадження” (_в)

_в = (13 + 16)  1  1,26  0,80 = 29 люд. – дні.

Тепер розраховуємо трудомісткість розробки програмної продукції:

(5.2.13)

Таким чином _пп = 30 + 47 + 83 + 88 + 29 = 277 люд. – дні.