Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Зміст.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
2.49 Mб
Скачать

1.5 Комп'ютерне тестування як елемент навчання

Самим яскравим прикладом тесту навченості може бути будь-який тест із однієї спробою, після проходження якого студент одержує підсумкову оцінку.

Якщо ж крім бала відобразити всі варіанти відповідей студента, розмежувавши кольором правильні й неправильні, то в нього з'явиться можливість обміркувати, де він помилився, чому помилилася, чому саме ця відповідь правильна. Він думає й аналізує - він навчається.

Можна використовувати й інший спосіб настроювання тесту з метою дати учням можливість обміркувати й проаналізувати хід виконання тесту, виправити помилку. Для цього можна не показувати правильність/неправильність усіх варіантів відповіді, а відобразити тільки відповідь студента і бали за нього. При цьому дати можливість пройти тест кілька раз, перемішуючи як самі питання, так і варіанти відповідей.

Таким чином, можна дати наступне визначення навчального тесту:

Навчальний тест - це сукупність завдань, орієнтованих на визначення рівня засвоєння невеликих за обсягом аспектів змісту навчання, які припускають надання студентові можливості аналізу й, можливо, виправлення своїх помилок.

Система керування навчанням Moodle надає широкий спектр можливостей для побудови тестів різного роду:

  • кількість, що настроюється, спроб проходження тесту;

  • тимчасові затримки, що настроюються, між спробами;

  • вибір методу оцінювання (у випадку декількох спроб): вища/нижча оцінка, перша/остання спроба;

  • перемішування як самих питань у тесті, так і варіантів відповідей;

  • навчальний режим: студент зможе відповістити на запитання кілька раз у рамках однієї спроби. Можливе нарахування штрафних балів за кожну неправильну відповідь;

  • настрою вальний режим, перегляду результатів: що (своя відповідь, бали, коментарі, усі відповіді, загальний коментар до всього тесту) і коли (відразу після спроби, пізніше, але перше ніж тест буде закритий, після того як тест буде закритий) зможе побачити студент;

  • настроювальні коментарі до всього тесту залежно від отриманої оцінки;

  • настроювальні коментарі для кожного варіанта відповіді;

  • настроювальний коментар для кожного питання;

  • конструювання тесту на основі випадкового вибору питань із категорій.

При побудові курсу навчання його можна наситити невеликими навчальними тестами різного роду (тест самоконтролю, тренінг). Основною характеристикою таких тестів повинна бути можливість аналізу й, можливо, виправлення своїх помилок студентом. Для цього необхідно:

  • дати студентові можливість кілька раз пройти тест;

  • залежно від того, наскільки ви прагнете допомогти студентові в пошуку помилки, настроїти режим перегляду результатів. Чим більше інформації ви йому дасте, тем легше йому буде розібратися, у чому саме він помилився. Чим менше - тим більше йому треба буде подумати самому;

  • для кожного дистрактора додати коментар, який буде виводитися студентові, якщо він вибере саме цей варіант відповіді.

2. Практична частина

2.1 Оособливості проектування тестів у системі lms Moodle

Дистанційна система навчання розширює можливості традиційної форми освіти й може стати новим і прогресивним етапом у її розвитку. Цей етап несе в собі абсолютно нові методи й принципи навчання і здатний повністю перемінити основні парадигми, при цьому не відкидаючи старі перевірені способи навчання.

У традиційних формах навчання будь-яка перевірка знань того, якого навчають, проводиться винятково для того, щоб допомогти йому виявити проблеми в його освіті й адекватно оцінити рівень його знань. Однак коли ми що навмання розглядати дистанційне навчання як рівноцінний традиційному навчанню спосіб підготовки кваліфікованих фахівців, тоді споконвічна для системи утвору проблема контролю знань і вмінь може виникнути й у системі дистанційної освіти. Адже визнання за межами навчального закладу виданих їм дипломів і сертифікатів у першу чергу залежить від того, наскільки реальні знаннями має їхній власник. Причому сама форма дистанційного навчання значно ускладнює повноцінний контроль знань, через разнесенність в просторі, а іноді й у часі викладача, що навчається.

Переваги системи контролю знань у системі дистанційного навчання:

  • Об'єктивність. Виключається фактор суб'єктивного підходу з боку екзаменатора. Обробка результатів проводиться через комп'ютер;

  • Демократичність. Усі, хто проходить іспит перебувають у рівних умовах;

  • Масовість і короткочасність. Можливість за певний проміжок часу перевірити знання в більшої кількості проходячих іспит.

Із застосуванням контролю знань у системі дистанційного навчання, як і в традиційній формі навчання, пов’язано безліч питань. Першим з питань є питання: що контролювати? При цьому:

  • першим підходом є контролювання активності, що навчається. Така система іноді застосовується викладачами, що де навчається для того, щоб йому був зарахований курс, необхідно відвідати якесь певне число лекцій і практичних занять або відпрацювати лабораторні роботи. Подібний підхід був би найпростішим у реалізації. Але недолік такого підходу очевидний: ця відсутність гарантії того, що, що навчається, дійсно, одержує від занять, які він відвідує, необхідні йому знання;

  • інший підхід заснований на виявленні компетентності, що навчається в досліджуваному предметі, тобто важливо не те, скільки занять відвідав студент, а саме те, наскільки добре він розбирається в матеріалі й уміє його використовувати. Саме такий підхід до контролю знань найбільше часто використовується в системі дистанційної освіти.

Використання другого підходу є більш прогресивним. Однак підхід, заснований на виявленні компетентності, спричиняє появі багатьох нових питань. Наприклад, як перевірити компетентність? Отут можливі три підходи, відповідні до пошуку відповіді на запитання:

  • що Ви знаєте? Тут компетентність - це наявність тільки теоретичних знань;

  • що Ви вмієте робити? Тут компетентність - це в першу чергу вміння застосовувати свої знання на практиці;

  • що Ви вже зробили? Тут компетентність - це вже перевірені в конкретних роботах знання й уміння;

Звичайно, на практиці звичайно використовується який-небудь комплекс, що поєднує в собі риси всіх наведених вище підходів, але можливі методики проведення процесу виявлення компетентності при даних підходах, а також проблеми з ними зв'язані, зручніше розглядати окремо.

Перший підхід, тобто перевірка теоретичних знань, допускає використання різних методик. Стандартно використовується множинний вибір (вибір правильної відповіді з декількох варіантів), легко автоматизується, але застосовний лише у вузькому діапазоні завдань тестування, а також розгорнута відповідь, що вимагає для оцінки правильності участі експерта, але придатний для будь-яких завдань. Для одержання об'єктивних результатів при вилученні результатів іспиту все-таки потрібно, щоб відповіді давалися в режимі реального часу;

Другий підхід, тобто перевірка практичних умінь, стосовно до дистанційного навчання звичайно зустрічається із проблемою моделювання. При реальному навчанні відпрацьовування й перевірка практичних навичок найчастіше здійснюється безпосередньо ( тобто фізично), а у випадку неможливості цього звичайно моделюється на різного роду стендах, тренажерах, лабораторних установках. При дистанційному навчанні для деяких з них цілком можна було б використовувати систему, що коли навчається демонструє практичні навички, перебуваючи в себе дома, але під візуальним контролем викладача, якщо для цього не потрібно якийсь особливий матеріал або технічні засоби. Інакше, доведеться створювати програмні моделі, управляти якими буде студент, що навчається;

Третій підхід, тобто виконання студентом, що навчається яких-небудь великих робіт, є комплексним, тому що при цьому відбувається демонстрація знань і вмінь. Тут основна проблема - відсутність гарантії, що робота була виконана саме цією людиною, якщо сам хід роботи не контролюється, а тільки надаються її результати.

У всіх трьох підходах і, особливо в останньому, важливим моментом є необхідність представлення, навчающимся не стандартних завдань, на які існують готові варіанти відповідей, а комплексних дослідницьких завдань, які вимагають демонстрації всіх знань і вмінь із області, що перевіряється. Безумовно, що такі завдання можуть стати проблемою для викладачів, тому що й розробка, і перевірка подібних тестів набагато більш трудомістке завдання, ніж складання тестів на множинний вибір.

Наступне питання: коли контролювати?

Якщо розділити весь навчальний процес на роботу в семестрі й екзаменаційну сесію, то отут можна виділити два крайні, протилежних по суті, підходу, коли:

  • компетентність перевіряється наприкінці курсу навчання, на заключному іспиті. Усі, що навчаються мають доступ до іспиту й мають рівні шанси, тобто, що навчається не зобов'язано відвідувати заняття в ході семестру, він може сам планувати свій навчальний процес, він повинен лише прийти на іспит і довести свою компетентність;

  • усе вирішує робота в семестрі: немає фінального іспиту. Відбувається постійна взаємодія студентів, що навчаються з викладачем і постійний контроль прогресу знань і вмінь, що навчається.

Ще слід зазначити проблему ідентифікації особистості, що навчається. Нехай ми впевнені, що проходячи іспит студент не шахраює під час перевірки знань, але звідки ми знаємо, що з нами взаємодіє саме та людина, яка є, що навчаються, а не хто-небудь інший? Для ідентифікації особистості досить візуального контакту, але існують і інші способи.

Незважаючи на те, що системі освіти протягом багатьох століть вдавалося досить ефективно працювати при існуючому стані речей, мабуть, що з появою дистанційного навчання прийшов час поставити запитання: а чи

потрібний твердий контроль? Може можна так трансформувати систему освіти, щоб контроль перестав бути рушійної силою навчального процесу, і на зміну йому прийшла зацікавленість навчающихся в одержанні знань? І якщо розглядати дистанційне навчання як новий етап у розвитку системи освіти, який може принести абсолютно нові методи й принципи навчання, те саме зараз, коли дистанційне навчання перебуває на шляху становлення, необхідно здійснювати пошук цих нових принципів.

Елемент Тест найбільше часто, у порівнянні з іншими елементами курсу дистанційного навчання, використовується для контролю знань студентів.

Система керування навчанням Moodle надає широкий спектр можливостей для побудови тестів різного роду:

  • настроювальна кількість спроб проходження тесту;

  • тимчасові затримки, що настроюються, між спробами;

  • вибір методу оцінювання (у випадку декількох спроб): вища/нижча оцінка, перша/остання спроба;

  • перемішування як самих питань у тесті, так і варіантів відповідей;

  • навчальний режим: студент зможе відповістити на запитання

  • кілька раз у рамках однієї спроби. Можливе нарахування штрафних балів за кожну неправильну відповідь;

  • режим, що настроюється, перегляду результатів: що (своя відповідь, бали, коментарі, усі відповіді, загальний коментар до всього тесту) і коли (відразу після спроби, пізніше, але перше ніж тест буде закритий, після того як тест буде закритий) зможе побачити студент;

  • настроювальні коментарі до всього тесту залежно від отриманої оцінки;

  • настроювальні коментарі для кожного варіанта відповіді;

  • настроювальний коментар для кожного питання;

  • конструювання тесту на основі випадкового вибору питань із категорій.

Основним засобом контролю результатів дистанційного навчання є тести. Тому викладачеві необхідно вміти створювати тести в системі Moodle і включати їх в електронні курси.

Будь-який тест в Moodle створюється на основі Банку питань (спеціальній базі даних). Тобто перш, ніж створювати тест потрібно наповнити банк даних питаннями для цього тесту.

В Moodle розділені поняття банк тестових питань і тест. Банк тестових питань містить усі питання даного курсу, дозволяє структурувати і управляти більшою кількістю питань, надає можливість доступу до питань із опублікованих категорій інших курсів. Тест є елементом, з яким безпосередньо працює студент, і містить конкретний набір тестових завдань.

Одержати доступ до банку тестових питань можна як із блоку Керування, пункт Питання, так і з інтерфейсу редагування конкретного тесту.

У блоці Керування на головній сторінці курсу вибрати Питання:

Рисунок 2.1 - Блок Керування

Відкривається сторінка редагування питань:

Рисунок 2.2 - Сторінка редагування питань

Питання в Банку питань упорядковані по категоріях. За замовчуванням для кожного курсу створюється окрема категорія, крім того, існують категорії, що збігаються із загальними категоріями курсів. При бажанні можна створити додаткові категорії (вкладка Категорії).

Перед створенням питання потрібно вибрати категорію, до якої буде ставитися це питання, або створити її. Для цього можна скористатися або кнопкою Назва категорії, або закладкою Категорії.

На цій сторінці можна:

  • додати нову категорію: при цьому необхідно вказати положення категорії в ієрархії (стовпчик "Доступні категорії", у якій необхідно вибрати батьківську категорію), назва категорії, інформацію про неї, а також відзначити, чи буде категорія опублікована (доступна в інших курсах системи);

  • відредагувати категорію: повне редагування, подібне додавання категорії, можна здійснити, скориставшись іконкою-посиланням у стовпці "Назва категорії". Крім того, із цієї сторінки можна опублікувати категорію, змінити її порядкове положення або положення в ієрархії, скориставшись елементами в стовпцях "Опублікувати", "Порядок", "Доступні категорії" відповідно.

  • вилучити категорію: іконка-посилання в стовпці "Вилучити".

Після вибору категорії можна настроїти опції відображення списку питань, залежно від того, чи прагнете ви, щоб відображалися питання з підкатегорій, зміст питань, а також старі питання. Старі питання - це питання, які формально вилучені з банку тестових завдань, але ще використовуються в якихось тестах, за замовчуванням вони не відображаються, щоб їх не можна було використовувати. Крім того, питання в списку можна відсортувати по типу й назві, просто за назвою, даті додавання за допомогою відповідного стовпця, що випадає в меню заголовку, "Назва питання".

Над тестовими завданнями можна проводити наступні операції:

створювати: за допомогою меню, що випадає, "Створити нове питання"; переглядати: за допомогою іконки-посилання; редагувати: за допомогою іконки-посилання; вилучити: або за допомогою іконки-посилання, або за допомогою кнопки "Вилучити", попередньо вибравши кілька питань; перемістити в іншу категорію: за допомогою кнопки "Перемістити в >>", попередньо вибравши кілька питань і вказавши кінцеву категорію; імпортувати питання з файлу: за допомогою вкладки "Імпорт". У версії 1.8 Moodle підтримує наступні формати імпорту: GIFT, Aiken, Moodle XML, Пропущене слово, Blackboard, Blackboard V6+, Webct, Course Test Manager, Вкладені відповіді, Learnwise, Examview; експортувати питання у файл: за допомогою вкладки "Експорт". У версії 1.9 Moodle підтримує наступні формати експорту: GIFT, Moodle XML, IMS QTI 2.0, XHTML.