Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
еко.docx
Скачиваний:
128
Добавлен:
23.05.2019
Размер:
321.17 Кб
Скачать
  1. Поняття стратегічної екологічної оцінки

  • В останній час ми можемо спостерігати еволюційні зміни екологічної політики. Під сумнів ставиться традиційне прийняття рішень щодо економічних механізмів з рядом інструментів, які не можуть забезпечити ефективність і вчасне реагування на критичне погіршення стану навколишнього природного середовища. Постає питання пошуку нових рішень для запобігання несприятливому впливу, наслідками якого є негативні зміни в навколишньому природному середо" вищі. Попереджувати такі наслідки і ризики у процесі прийняття рішень ще на стадії планування і проектування є набагато дешевшим, ніж вживати заходів щодо нейтралізації, компенсації, відшкодування завданого економічного збитку. Одним із засобів забезпечення збалансованості є Стратегічна екологічна оцінка ( СЕО), спрямована на реалізацію і охорону екологічних прав та інтересів людини шляхом інтеграції екологічних пріоритетів у плани і програми еколого-економічного та соціального розвитку суспільства ще на стадії формулювання цілей.

  • СЕО зосереджена на всебічному аналізі можливого впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на коротку та віддалену перспективи, передбачає використання отриманих результатів для запобігання екологічним наслідкам або їх пом’якшення. Головне, що СЕО інформує про стійкість (ефективність) стратегічних рішень. Ця процедура сприяє прозорості ухвалення управлінських рішень, забезпеченню демократичного процесу їх прийняття, а також підвищенню довіри як до тих, хто приймає ці рішення, так і до всіх заінтересованих сторін. СЕО стимулює зміни в ментальності та виховує культуру стратегічного прийняття рішень.

  1. Екологічне інформаційне забезпечення як функція управління в галузі екологічних відносин

  • ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»

  • Стаття 25-1. Екологічне інформаційне забезпечення

  • Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.

  • Екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:

  • а) підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;

  • б) щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;

  • в) систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;

  • г) негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;

  • ґ) передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;

  • д) забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.