27. Характеристика маркування як основного засобу товарної інформації. Види носіїв і зміст виробничого та торговельного маркування.

Маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковування і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару.

Основними функціями маркування є:

1. інформаційна;

2. ідентифікаційна;

3. мотиваційна;

4. емоційна.

Інформаційна функція маркування як одного із засобів товарної •нформації є основною. Це визначає співвідношення між різними видами інформації – основоположною, споживчою та комерційною.

Ідентифікаційна, вказівна, рекомендаційна та обмежувальна функції маркування забезпечують простежування товарних партій на усіх ланках логістичного ланцюга та дозволяє реалізувати основні логістичні функції.

Емоційна, пропагандистська і мотиваційна функції маркування взаємозв’язані. Яскраво оформлене маркування, що пояснює тексти, застосування узвичаєних символів викликають у споживача позитивні емоції і служать важливою мотивацією для прийняття рішення про придбання товару.

Виробниче маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виготовлювачем (виконавцем) на товар і (або) упаковування та (або) інші носії інформації.

Торговельне маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені продавцем на товарні або касові чеки, пакування і (або) товар.

До маркування висуваються загальні для товарної інформації та специфічні для маркування вимоги. Загальні вимоги регламентуються законом “Про захист прав споживачів” та включають найважливіші з них, які звичайно називаються вимогами “трьох Д” -достовірність, доступність та достатність.

Специфічні вимоги для маркування:

1. чіткість тексту та ілюстрацій;

2. наочність;

3. однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару;

4. наведені на маркуванні відомості не повинні вводити покупця й споживача в оману щодо кількості, якості, виробника, країни походження;

5. для маркування слід використовувати незмивні, стійкі до впливу зовнішнього середовища фарби, які дозволені органами Держсанепідслужби.

Розрізняють клейма й штампи залежно від:

1. місця нанесення – виробничі і торгові;

2. призначення – ветеринарні, товарознавчі, карантинні й ін.;

3. форми – овальні, прямокутні, квадратні, трикутні, ромбовидні.

Таврування й штампування товарів і упакувань здійснюється такими способами:

1. нанесенням за допомогою клейма або штампа незмивної фарби, дозволеної органами Держсанепідслужби;

2. випалюванням за допомогою електротавра,

3. витискання за допомогою штампів;

4. утискування пластмасових або казеїнових цифр, букв у продукт.

До клейм і тавр висовуються такі вимоги:

1. чіткість відтисків клейм,

2. збереженість незалежно від зовнішніх впливів (для м’яса під час холодильної обробки й зберігання):

3. безпека застосовуваних способів таврування й штампування,

4. збереження товарного вигляду продуктів і виробів, що

5. піддаються тавруванню й штампуванню;

- дотримання встановлених правил таврування й штампування.