3. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за догово­ром підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовни­ком і становить:

один рік- щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи -два роки;

три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи - десять років;

тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправни­ми діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

4. У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

1. Способом забезпечення належного виконання договору підряду на капітальне будів­ництво, як і будь-якого іншого господарського договору, є загроза настання негативних на­слідків для порушника договірних зобов'язань у формі відповідальності, що зазвичай засто­совується в договірних відносинах, — стягнення залікової неустойки у розмірі, встановле­ному законом та/або договором, та відшкодування збитків у частині, не покритій неустой­кою. При цьому відшкодуванню підлягають не лише прямі збитки (зроблені другою сто­роною витрати, втрата або пошкодження її майна), а також неодержані доходи, якщо інше не встановлено законом.

2. Невиконання підрядником обов'язку усунення за власний рахунок недоліків, виявле­них при прийнятті робіт (об'єкта), в погоджені із замовником строки також тягне для нього (підрядника) відповідальність, передбачену договором. Відсутність у договорі відповідних положень (про форму відповідальності за неусунення підрядником зазначених недоліків) не звільняє його від загрози стягнення на вимогу замовника відшкодування завданих таким невиконанням збитків - відповідно до загального принципу, закріпленого частиною 3 стат­ті 216 ГК.

3. Капітальне будівництво має свою специфіку. Вона полягає у характері самих робіт (їх складність, значний/великий обсяг), властивостях об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після виконання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуально­го огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації), складності контролю з боку замовника за виконанням робіт (і відповідно - за дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил) то­що. Усе це створює значні можливості для зловживань з боку підрядника, що порушують встановлені вимоги стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замовника частина 3 коментованої статті встановлює спеціальні строки позовної давності для застосування відповідальності (зазвичай у формі відшкодування збитків). При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників: тривалість експлуатації об'єкта - капітальна чи некапітальна споруда; характер недоліків і відповідно -можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків.

Перебіг строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником від­повідно до встановленого законом та/або договором порядку, якщо відсутні умови про га­рантійні строки.

4. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі якщо недоліки виявле­но в межах встановленого законом та/або договором гарантійного строку щодо якості. У цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Стаття 323. Умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному бу­дівництві

1. Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконую­ться на загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

2. Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб'єктів госпо­дарювання укладаються і виконуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, між­державними угодами, а також особливими умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому Ка­бінетом Міністрів України.

1. Укладення та виконання договорів підряду (субпідряду) на капітальне будівництво здій­снюються відповідно до вимог законодавства, з урахуванням підстав укладення договору (дер­жавне замовлення чи вільне волевиявлення сторін) та джерел фінансування (бюджетні кошти, кошти, отримані під гарантії Уряду, чи власні кошти інвестора). За загальним правилом вибір порядку визначення виконавця (конкурентний чи неконкурентний) залежить від інвестора/за­мовника, який керується при цьому власними інтересами та можливостями. Договори, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів та/або укладаються на підставі державного замов­лення, зазвичай укладаються на конкурентних засадах, за винятком випадків недоцільності або неможливості їх застосування. Специфіка укладення таких договорів, їх виконання, прийняття виконання визначаються низкою нормативно-правових актів: статтею 183 ГК; законами Укра­їни «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [141], «Про майнову відповідаль­ність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» [104]; постановами Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуата­цію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» [404], «Про затвердження По­рядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» [244] та ін.

2. Особливості укладення та виконання договорів підряду на капітальне будівництво за участю іноземних суб'єктів господарювання визначаються нормативно-правовими актами України та міждержавними угодами.

Стаття 324. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт

1. За договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підряд­ник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або ви­конати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні робо­ти, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

2. До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

3. Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в про­цесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта.

4. У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно перероби­ти проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

5. Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано проти­правними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.

1. Будівництву об'єкта має передувати його проектування (включає розробку передпроект-них документів, що обґрунтовують техніко-економічні показники об'єкта будівництва, та про­ектно-кошторисну документацію) і проведення досліджувальних робіт (наприклад щодо до­слідження геологічних, гідрогеологічних умов будівельного майданчика). Проведення подібних робіт зазвичай здійснюється на підставі відповідного договору - підряду на проведення проект­них і досліджувальних робіт. За цим договором підрядник зобов'язується розробити за завдан­ням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором роботи (проектні, досліджувальні), а замовник зобов'язується надати необхідні для виконання таких робіт відомо­сті та/або документацію (дозволи), прийняти та оплатити їх.

2. Регулювання відносин, які виникають у процесі виконання проектних та досліджуваль­них робіт, може здійснюватися із застосуванням відповідних положень статті 318 ГК, а та­кож інших нормативно-правових актів, що визначають особливості проведення таких робіт: законів України «Про інвестиційну діяльність» [295], «Про наукову і науково-технічну діяльність» [329], «Про основи містобудування» [351], «Про архітектурну діяльність» [59], «Про планування і забудову територій» [384]; постанов Кабінету Міністрів України «Про за­твердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» [244], «Про по­рядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та затвердження їх ком­плексної державної експертизи» [398] та ін.

3. На підрядника за цим договором покладається обов'язок відповідальності за недоліки проекту. Якщо останні стосуються питань, що відповідно до частини 1 статті 8 і статті 15 За­кону «Про інвестиційну діяльність» підлягають обов'язковій державній експертизі (санітар­ного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбере­ження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і спо­руд, архітектурних вимог), то вони зазвичай виявляються у процесі проведення такої експер­тизи, і відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвер­дження інвестиційних програм і проектів будівництва та затвердження їх комплексної дер­жавної експертизи» такий проект не може отримати позитивного висновку комплексної державної експертизи, без якого він не повинен затверджуватися та реалізовуватися. Відтак, вчасне усунення підрядником таких недоліків необхідно для реалізації інвестицій і відповід­но для укладення договорів з виконавцями будівельних і пов'язаних з ними робіт.

Виявлені в процесі реалізації проекту та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта недоліки, що не були зафіксовані в процесі проведення комплексної державної екс­пертизи, також підлягають усуненню підрядником.

4. Переробка проекту з метою усунення виявлених недоліків здійснюється підрядником за власний рахунок, що не звільняє його від обов'язку відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту.

5. Тривалість строків позовної давності для подання позову про відшкодування замовни­ку збитків, спричинених недоліками проекту, залежить від ступеня тяжкості негативних на­слідків реалізованого проекту. За загальним правилом строк позовної давності становить де­сять років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, що призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - тридцять років.

Перебіг строку позовної давності починається з дня прийняття побудованого об'єкта.