- •Глава 7. Спрямованість розвитку
- •§1. Стабілізація
- •§2. Модернізація
- •§3. Історичний поступ. Еволюція соціальних систем
- •Основні висновки
- •Контрольні запитання і проблемні ситуації
- •Коментарі і тести
- •Тести, вправи і проблемні ситуації
- •Теми для рефератів
- •Література
- •Додаток Пропоновані відповіді до тестів, вправ і проблемних ситуацій Глава 1. Соціальний розвиток
- •Глава 2. Цінності розвитку
- •Г лава 3. Соціогрупові суб’скти розвитку
- •Глава 4. Організаційні засади розвитку
- •Глава 5. Інституційні засоби розвитку
- •Глава 6. Демократичний механізм розвитку
- •Глава 7. Спрямованість розвитку
Додаток Пропоновані відповіді до тестів, вправ і проблемних ситуацій Глава 1. Соціальний розвиток
І. 1. Географічне середовище, ефективна економіка.
2. Адекватна соціокласова структура, розвинена система історичних дій.
3. Наука, культура.
4. Насильницько-революційний, керований.
5. Розв’язання соціокласових суперечностей у формі класової боротьби або історичних рухів.
6. Історичних дій.
II. Якщо Ви обрали один раз “повністю згоден”, два рази “зовсім не згоден і шістнадцять разів “не зовсім згоден”, то Ваша точка зору співпадає з авторською.
III. 1.Так, можливий. За умови стимуляції народження, переходу виробництва на експортну сировину, культурно-ціннісну переорієнтацію споживання на основі привабливої моделі майбутнього.
2. Розвиток можливий лише за умов продуктивного розв’язання конфлікту між армією і організованим протестом трудящої частини населення та його представницьких організацій. Цілком вірогідна примусова стабілізація із суттєвим обмеженням демократії, мілітаризацією економіки і всієї соціальної організації.
3. Найбільш імовірний затяжний, всебічно блокований застій. У більш далекій перспективі різке зростання соціальних конфліктів і виникнення радикальних, директивно організованих політичних партій.
4. Можливий стихійно-еволюційний варіант розвитку, якщо расово-етнічні конфлікти і соціальний протест не зіллються в єдиний бунтівний революційний рух.
Глава 2. Цінності розвитку
І. 1. Річ, предмет, явище, суб’єктивно.
2. Явища, предмети, відповідності, особи.
3. Політико-правові.
4. Чинники.
5. Визначаються.
6. Перетвореними у.
7. Історико-перспективного спрямування.
II. 1. Якщо Ви 1 раз “зовсім не згодні”, 14 разів “згодні не повністю”, Ваша точка зору співпадає з авторською.
III. 1 – революціонер, 2 – девіант, 3 – ритуаліст, 4 – ретретист, 5 – конформіст, 6 – негативіст.
IV. Ні, вона є формальною типологією, а для розв’язання поставленого завдання потрібен змістовний аналіз.
Г лава 3. Соціогрупові суб’скти розвитку
І. 1 – ідеологією або утопією; 2 – перспективи; 3 – соціальними ресурсами; 4 – здатність до організації ефективної економіки, накопичень, вилучень, продуктивного інвестування, готовність до законного розв’язання конфліктів; 5 – самоцінне пригнічення класових антагоністів задля розкішного споживання; 6 – наявність представницьких організацій і прагнення до законного розв’язання конфлікту; 7 – зведення усіх форм соціальної активності до фізичного виживання; 8 – культурно-ціннісну переорієнтацію суспільства.
II. 1. Якщо Ви 2 рази “повністю згодні”, 4 рази “зовсім не згодні” і 2 рази “згодні частково”, Ваша точка зору співпадає з авторською.
2. Якщо Ви 1 раз “цілком згодні”, 2 рази “зовсім не згодні” і 10 разів “згодні частково”, Ваша точка зору співпадає з авторською.
3. Якщо Ви 1 раз “повністю згодні”, 11 разів “згодні частково”, Ваша позиція співпадає з авторською.
ІІІ. 1 – насильницьки-революційний; 2 – керований; 3 – застій; 4 – революційна ситуація.
Глава 4. Організаційні засади розвитку
І. 1 – доцільно; 2 – формально; 3 – мету, правилами внутрішнього розпорядку, адміністративний нагляд, посаду, при належності і консолідації; 4 – господарські, політичні, культурно-ціннісної орієнтації; 5 – адміністративна система управління; 6 – роботи з персоналом, розподілу, функції адміністративного нагляду, мотивації, людських відносин, матеріальних, фінансових, формування; 7 – ефективність, співвідношенням, поставленій; 8 – поставленої, внутрішнього, адміністративного розподілу, посадової, виконання, накопичених, соціально-психологічним.
II. 1, 2 – цілком згодний; 6 – частково згодний; 2, 12 – частково згодний; 3, 6 – частково згодний; 1 – зовсім не згодний.
III. 1. Визначення змісту конфлікту і пошук продуктивного компромісу.
2. Задоволення потреб групи експертів.
3. Аналіз зовнішніх загроз, дослідження ринку збуту, політичних орієнтацій, культурних потреб і рівня їх задоволення у контексті пропонованих саме даною організацією послуг.
4. Пошук шляхів переходу до управління на основі політики “людських відносин “ .
5 . Пошук причин і механізмів надмірного збюрокрачення.
ІV. 1 – бюрократизація; 2 – ідеологізація; 3 – деформалізація; 4 – підміна цілей; 5 – структурно-функційна деформація.