2. Фінансові результати діяльності страховика

Зіставляючи доходи та витрати страхової організації, визначають її фінансові результати. Найбільш загальним показником результативності діяльності страховика є його валовий доход. Він визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибут­ку від страхування життя, прибутку від позареалі­заційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та страхових сум, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.

Розглянемо докладніше складові валового доходу.

Прибуток від страхових операцій є різницею між ціною наданих страхових послуг та їхньою собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових операцій є прибуток у тарифі, який під час калькуляції навантаження закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в тарифі встановлюється у відсотках або в абсолютному розмірі.

Як елемент тарифу прибуток відіграє важливу роль у регулюванні попиту та пропозиції з окремих видів страхування, оскільки всі інші елементи тарифу мають суто об’єктивну основу.

Фактичний прибуток від страхових операцій може формуватись (під впливом обставин) за рахунок будь-якого елемента тарифу, включно з нетто-ставкою. З метою виключення цієї можливості і для забезпечення формування запасних фондів у достатньому обсязі використовують такий порядок розподілу фонду поточних платежів, згідно з яким за кожним видом страхування в запасний фонд перераховується різниця між нормативним і фактичним обсягами виплат.

Таким чином, фактичний прибуток від страхових операцій включає:

• прибуток у тарифах;

• економію з витрат на ведення справи;

• економію на управлінських витратах, яка є тоді, коли їхні темпи зростання відстають від темпів зростання страхових платежів.

Прибуток від діяльності із страхування життя визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов’язань (математичних резервів) понад обсяг страхових зобов’язань.

Прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування життя і медичного страхування у разі використання їх на поповнення резервів із страхування життя відповідно до методики формування резервів із страхування життя, зазначеної у ст. 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування»(2001 р.), або на поповнення резервів з медичного страхування у випадках, передбачених чинним законодавством.

Показник рівня доходності за операціями або за будь-яким видом страхування називають рентабельністю.

Рівень рентабельності показує, який прибуток отримує страховик із кожної гривні страхових платежів. Цей показник ув’язує розмір прибутку як джерела фінансових ресурсів з обсягом робіт із формування страхового фонду.

3. Оподаткування страховиків

Для страховиків передбачений особливий порядок оподаткування доходів. Ця особливість зумовлена такими причинами.

По-перше, страховик виконує різні за своєю економічною та соціальною спрямованістю операції:

• страхові;

• інвестиційні;

• розміщення тимчасово вільних коштів;

• інші.

Із усіх перерахованих вище операцій тільки страхові операції мають відмінне від отримання прибутку цільове спрямування, їхньою метою є страховий захист страхувальників.

По-друге, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 18 листопада 1997 р. виділяє два види страхування:

• страхування ризиків;

• страхування життя.

Страхування ризиків охоплює майнове страхування і страхування відповідальності.

Облік операцій зі страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо.

Законодавство по-різному підходить до оподаткування доходів від цих двох видів страхової діяльності.

Об’єктом оподаткування страхової діяльності є валовий доход від страхової діяльності.

Для ризикових видів страхування валовий доход – це сума страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування та перестрахування ризиків на території України або за її межами. Цей доход оподатковується за ставкою 3 %. Ставка оподаткування в цьому разі не залежить від результатів фінансової діяльності страховика, включається в ціну страхового платежу і набуває для страховика рис непрямого податку.

Оподаткування доходів страховиків, отриманих від операцій зі страхування життя.

1. Згідно із зазначеним вище Законом «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не оподатковуються доходи страховиків-резидентів, одержані від операцій зі страхування життя, які передбачають страхову виплату в разі настання таких страхових випадків:

• смерть застрахованого;

• рішення суду про оголошення застрахованої особи мертвою;

• доживання застрахованої особи до закінчення дії страхового договору або досягнення нею віку, визначеного договором страхування.

Строк дії договору має бути не меншим 10 років для осіб, молодших 50 років, та не меншим 5 років – для осіб, котрим понад 50 років. При цьому часткові виплати страхових сум до закінчення дії договорів страхування не здійснюються.

2. У разі дострокового розірвання договору зі страхування життя доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню за підсумками по­даткового періоду, протягом якого відбулося розірвання договору, за ставкою 6 %.

3. Доходи від страхування майнових інтересів, пов’язаних із здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованого, оподатковуються за ставкою 3 %.

Оподаткування доходів страховика, отриманих від інших видів діяльності.

Джерелами інших (відмінних від страхування) доходів страховика є:

• фінансова діяльність, пов'язана з розміщенням страхових резервів та управлінням ними;

• сумісна діяльність страховиків;

• позареалізаційна діяльність.

Прибуток страховика, отриманий від інших видів діяльності, оподатковується на загальних засадах за ставкою 30 %.

Оподаткування страховиків-нерезидентів.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачене оподаткування доходів нерезидентів, отриманих у формі страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, у т. ч. страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені названим вище законом, застосовуються норми міжнародного договору. Тому при розгляді питання оподаткування доходів, які отримують нерезиденти із джерелом походження в Україні, мають бути враховані положення угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної Україною з країною, де нерезидент має постійне місце перебування. Серед країн, з якими Україна уклала міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, Велика Британія, Польща, Білорусь, Угорщина, Молдова, Швеція, ФРН, Канада, Словаччина, Данія, Норвегія, Естонія, Вірменія, Казахстан, Нідерланди, Болгарія, Румунія, Литва, Узбекистан, Фінляндія. Крім того, згідно зі ст. 7 Закону України «Про правонаступництво України» чинні договори СРСР з країнами: Австралією, Бельгією, Індією, Іспанією, Італією, Кіпром, Малайзією, Монголією, США, Францією, Чехією, Швейцарією та Японією.

Резиденти-страховики, котрі утримують і перераховують до відповідного бюджету податок на доходи нерезидентів, отримані у вигляді страхових платежів від перестрахування ризиків із території України, зобов’язані надати в державний податковий орган за своїм місцем проживання звіт про утримання і внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (щодо кожного нерезидента окремо) згідно з Порядком надання звітів про утримання і внесення в бюджет податку на доходи нерезидентів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 28 від 16 січня 1998 р.

Контрольні запитання

1. Як можна класифікувати доходи страхової компанії?

2. Що являє собою прибуток страховика?

3. Що включає система оподаткування страховика?